ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Більше лавочок на душу населення! | Коломия Новини

Одного спекотного дня зателефонував мені знайомий і попросив зустрітися в середмісті. Зустрілися, виникла потреба сісти на п’ять-десять хвилин, щоб переглянути в тиші й спокої декілька паперів. Пішли шукати вільну лавочку. Напроти «Рандеву» вільні всі, бо день, повторю, спекотний, охочих підставлятися під сонячний удар немає. На легкодоступному для сонця місці, тому й порожні, виявились і лавочки біля входу на продринок. Найвигідніші позиції біля пам’ятника Шевченкові, під деревами, що давали сяку-таку тінь, передбачливо зайняли особи з червоними носами. Потикалися ми із знайомим, потикались – і рушили ген до парку Трильовського. А що ж його робить, дорога редакціє? – як закінчував колись листа в газету, де я працював, наш дописувач. Раніше, як пам’ятають, напевно, коломийці старшої ґенерації, лавочок для відпочинку в центрі було достатньо. І ніхто не встановлював їх на сонці, де жодного деревця. Стояли нормальні лавочки на площі, де тепер пам’ятник Шевченкові, на площі Героїв, можна було відпочити тілом і душею в скверику біля дев’ятої школи… Симпатичний був скверик, з фонтанчиком. Був, та давно загув. Разом із дерев’яними лавочками на площі Героїв. «Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та». Хоча чи так уже й складно поправити становище? Люди, які подорожують Європою, розповідають, що для сидіння в парках чи сквериках тамтешніх міст можна побачити звичайні обстругані колоди. Безпретензійно, зате вигідно. У нашому скверику біля музею «Писанка» такі колоди аж ніяк не завадили б як мамам, так і дітворі. Не конче ж викоштовуватися на дорогі лавочки, які стоять, наприклад, на вулиці Січових Стрільців. Можна запозичити й досвід голландців, які облагороджують свої парки в дусі концепції «природний сад». Бозна-яких коштів на це також не потрібно, голландці просто розбивають клумби так, щоб вони імітували «дику природу»: садять злакові культури, волошки… Серед дітей там популярні ботанічні кутки, де ростуть, позначені відповідними табличками, і цибуля, і шавлія… Оскільки ми перейшли від лавочок до зелених зон узагалі, то не можу не згадати для порівняння з коломийськими парками парк у Бучі, алеями якого мені випало недавно гуляти. Буча – це доглянуте містечко під самим Києвом, весь вигляд якого говорить про профіцит місцевого бюджету. Іншими словами, гроші нікуди дівати. Тамтешній парк, який подекуди переходить у звичайний ліс, – справжнє роздолля для відпочивальників. Гарні клумби, заасфальтовані доріжки, поділені для велосипедистів і пішоходів, різноманітні дитячі атракціони, безоплатний вай-фай, зоологічний куток, озеро й численні озерця, чисті потічки з рибою… Місцевий «середній клас», якого тут куди більше, ніж у Коломиї, навіть дні народження практикує просто на галявинах парку. То там бачиш купку святкового народу з різнокольоровими кульками, морозивом і смаколиками, то там… Після перебування в такому парку ще краще усвідомлюєш, наскільки важливо створювати в кожному місті антистресовий простір, піднімати настрій людей. Поки що в умінні «проєктувати в природі й у зв’язку з природою» нам далеко до японців чи англійців, ми зупинилися на стадії ліплення фігурок зайчиків-оленів і нарізання доріжок. Про такі речі, як зональне планування, врахування пішохідних, функціональних зв’язків і насичення простору залежно від цих зв’язків, ми навіть не задумуємося. Нам би почати з того, у чому є нагальна потреба, – з елементарних місць для сидіння в середмісті. Ви звернули увагу, що нині ніхто не грає в центрі Коломиї в шахи, як це практикують у Львові, Івано-Франківську? А раніше ж грали і в Коломиї, навколо шахівниці збиралися вболівальники, переживали. Що, всі шахісти пенсійного віку відійшли в кращий світ? Та ні, просто їм збиратися ніде. Сам брав кілька років тому участь у турнірі біля «Писанки» і досі пам’ятаю, як плавився від спеки мозок. Куди тут до витончених комбінацій… А коли зробимо порядок з лавочками, можна буде братися й за трохи складнішу справу, за зелені зони. Недаремно ж кажуть, що зелені насадження – це легені міста. Легені ці мають бути чисті, здорові, а не нагадувати брудні й занедбані легені курця. Дмитро КАРП’ЯК | Коломия Новини