29. В’ЯЧЕСЛАВ ЧОРНОВІЛ (1937 — 1999) — визначний український політик, публіцист, діяч руху опору проти зросійщення та національної дискримінації українського народу, політичний в'язень СРСР. Провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 1980-х — 1990-х років; Герой України (2000, посмертно). Ініціатор проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року). Загинув за нез’ясованих обставин, більшість вважає, що це була політична розправа напередодні виборів.

У Коломиї був багато разів: 1964 року — під час поїздки передової української інтеліґенції, коли, зокрема відвідав Музей Гуцульщини; двічі 1969 р. — під час відвідин сестри Валентини, яка відбувала педагогічну практику в одній з коломийських шкіл; у 1970-ті — з подячним візитом відвідав відомого хореографа Богдану Демків, яка надавала йому фінансову допомогу через сестру Валентину, коли він був у тюрмі; 1986 р. — знову відвідав Богдану Демків; 22 липня 1990 р. виступав на коломийському вічі; 28 березня 1991 р. відвідав Коломию як голова Львівського облвиконкому і кандидат у Президенти України; 22 серпня 1993 р. — виступав на відкритті пам’ятника Т. Шевченка; 1994 р. — як голова НРУ закликав коломийців підтримати кандидатуру Івана Шовкового на виборах до Верховної Ради України; 1998 р. — як народний депутат України на зустрічі з коломийцями закликав підтримати НРУ на виборах до парламенту.

У листі до дружини Атени Пашко від 12 січня 1979 р. писав: «А для мене й слово «Коломия» звучить, як музика…»

Підтримував взаємини з відомими коломийцями Богданою Демків, Ярославом Хоминим, Дмитром Гриньківим, о. Мироном Сас-Жураковським. На його похорон у Київ приїхало два автобуси з Коломиї, аби віддати останній поклін.

У Коломиї є вул. В. Чорновола, є йому пам'ятна таблиця.