“А третій же празник – Святе Водохреща”. Як коломияни в ополонку пірнали. ФОТО+ВІДЕО

“А третій же празник, зашле ще й здоров’я. Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!” – так співають у всім відомій колядці. Хрещення Господнє – останнє велике свято різдвяного циклу. У всіх храмах священники освячують воду, а віряни пірнають в ополонку, щоб очиститись, освятитись та бути здоровим протягом цілого року.

Отець Юрій, священик церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі, пояснює, звідки виникла традиція купатись на це свято: “Традиція це надзвичайно давня. Пов’язана вона із тим прикладом, який нам подав Господь наш Ісус Христос, який сам скупався у водах Йордану, охрестився від Івана Хрестителя. І, звичайно, з того часу ми за його прикладом теж занурюємося у води, які маємо: і в річки, і в озера чи будь-які інші водойми. Біля церкви нас покроплять водою. Ця традиція в нас дуже красива і взагалі вода у християнстві і загалом має дуже велику очищальну силу. Для людини це є велике підкріплення, бо ми цією водою і обмиваємося, і очищаємося, і як нам говорить церковна молитва, причащаємось нею. Саме цього дня води освячуються, води змінюються, змінюємося і всі ми”.

У Коломиї є кілька місць, де містяни цьогоріч занурювались в ополонку. Міське озеро, Шевченківське озеро, берег Пруту – найпопулярніші місця для купелю серед вірян. Чоловіки, жінки та навіть діти пірнають в ополонку.

Кажуть, якщо скупатись на Йордан, неможливо захворіти. Отець Юрій пояснює, що коли людина каже сама собі: “Господи, я сьогодні скупаюсь і не захворію”, вона в якійсь мірі спокушає Бога. А у Святому Письмі написано: “Не спокушай свого Господа”. Тому у такому випадку можна дійсно захворіти.

“У святі Водохреща не так важливо скупатися чи загартуватися у такий спосіб, а більш важливим є те, що треба змінити своє життя, оскільки Господь закликає до покаяння, закликає до того, щоб ми змінювались”, – каже священик.

В околицях міста традицію теж підтримують. У Нижньому Вербіжі, наприклад, на березі річки Лючка, у воду занурюється не тільки велика кількість місцевих людей, а й приїжджають з інших населених пунктів, щоб оглянути скульптури з льоду.

Льодове містечко споруджують тут вже більше 15-ти років. Розпочали цю традицію ще у 2002. Місцеві розповідають, що цьогоріч на всю будову пішло 6 днів. Працювали дружньо, близько 30 людей було задіяно до роботи. Лід вирізали з озера, яке розташоване неподалік. І все було б добре, якби не погода. Через плюсову температуру зруйнувалась капличка, наприклад. Але потішити гостей місцевим майстрам все-таки вдалось. На Водохреще поділка термометра опустилась нижче нуля. Врятувати інші фігури вдалось.



Авторка: Ярина БАЛАБАНИК

Фото: Андрій КАНЯ

Відео: Ярослав КОНИК