Стати лідером – одне з ключових завдань для сучасної молоді. Саме тому учні та студенти все активніше шукають різноманітні програми обміну чи волонтерства. Можливість поїхати в іншу країну без батьків та друзів загартовує й розвиває кожного. В декого починаються ігри на виживання, а хтось, навпаки, почувається дуже комфортно. Але, незважаючи на ситуацію, яка складається за кордоном, додому учні повертаються зовсім іншими людьми. Саме такими прилетіти із Сполучених Штатів Америки й наші герої, які брали участь в програмі культурного обміну FLEX (Future Leaders Exchange), фіналісти якої мають змогу протягом одного навчального року жити в американській сім’ї, навчатись в тутешній школі й подорожувати США. Ця програма стала популярною й серед учнів нашого міста, адже дуже багато коломиян стали її фіналістами. До слова, в 2018-му одразу п’ятеро наших школярів проведуть рік в Америці. "Дзеркало медіа" поспілкувалось з фіналістами FLEX минулих років, які поділилися своїми враженнями, спогадами та досвідом, який отримали протягом року, та дали поради майбутньому поколінню. "Після такого року, коли тебе кидають в холодну воду, тобі вже нічого не страшно", – Христина Ярема Місто: Делфай (штат Індіана) 2014-2015 навчальний рік Найціннішим досвідом, який Христина здобула, – це вміння виживати в новому середовищі з абсолютно новими людьми. Такий досвід загартовує. Ти стаєш абсолютно відкритим до нових людей та культури. Але в той же час Христина каже, що ніколи не можна порівнювати й стверджувати, що щось краще чи гірше. Ми всі різні, і в тому є якась родзинка. Кожна країна особлива по-своєму, тому найбільшою помилкою всіх тих, хто їде за океан, є хибна думка про ідеальне життя американців. Насправді вони такі ж самі прості люди, як і ми. "Мені дуже подобається українська щирість, якої немає в американців, але в той же час їхня безтурботність, яка відсутня в нас. Бо ми завжди дуже кудись поспішаємо. Нам треба пізнавати більше країн, щоб скласти пазл світу й навчитись помічати свої недоліки", – каже дівчина. Варто зазначити, що протягом одного навчального року Христина була в 7-ми штатах Америки. Щодо самого навчання, то воно зовсім інше, ніж в Україні. Першою вагомою відмінністю є можливість вибирати предмети самостійно. Ти сам вирішуєш, що хочеш вивчати. Але найбільше, що сподобалося Христі, – це їхнє ставлення до спорту. Це не просто урок фізкультури, який можна прогуляти. Це найбільший вишкіл, який загартовує характер. Дівчина кожного дня після уроків 4 години займалась різними видами спорту. Рік в Америці для Христини став роком усвідомлення. Впродовж цього часу вона зрозуміла, ким хоче стати в майбутньому й зараз від цього дуже щаслива. Сьогодні дівчина навчається на другому курсі Українського католицького університету у Львові на програмі з соціальної роботи. Зовсім нещодавно увійшла до студентського уряду свого навчального закладу й зараз намагається впроваджувати нові реформи в студентське життя. Зокрема її увага зосереджена на екологічній освіті, яка, в нас, на жаль, не розвинена. "Проста людина з села чи міста може поїхати в Америку. Треба повірити у власні сили", – Андрій Галів Місто Аламаґордо (штат Нью-Мексико) 2015-2016 навчальний рік Андрій брав участь у програмі FLEX два роки поспіль. Після 9-го класу він навіть не пройшов у другий тур, але наступного року вирішив спробувати власні сили ще раз і в результаті став фіналістом. "Вони вибирають лідерів, яким буде дуже легко в Америці. Треба бути flexible (гнучкий – ред.), щоб змогти прижитися. Але слід зазначити, що це не залежить від рівня знань англійської мови, він може бути невисоким", – каже хлопець.   Його досвід унікальний тим, що у своїй хост-сім’ї він був не єдиним студентом по обміну. Разом з ним протягом року жив також і школяр з Німеччини Конрад. Він став для Андрія справжнім другом, з яким досі підтримує тісний зв’язок. Їхнім хост-батьком був 68-річний Ґреґ, який уже має досвід у цій справі, оскільки з 1999-го року він хостить іноземних студентів. Хлопці мали змогу не тільки вчитись у місцевій школі, а й побачити Америку. Всі разом чоловічою компанією вони подорожували країною, зокрема відвідали відомий Гранд-Каньйон, були у Вашингтоні, Флориді й навіть Мексиці. Але їхні подорожі не закінчилися територією Сполучених Штатів. Минулого року Андрій на зимових канікулах їздив у гості до Конрада в Німеччину. Цьогоріч чекає його разом з хост-батьком в Україні. Планує декілька днів провести у Львові, потім показати рідну писанкову Коломию. Андрій каже, що головне – це повірити у власні сили й тоді всі мрії стануть реальністю. Треба чітко визначитись з тим, чого ти дійсно хочеш. "Коли я повернулася додому, моя мама сказала, що в мене навіть погляд доросліший став", – Олена Буряк Місто Вайнае (штат Гаваї) 2015-2016 навчальний рік На відміну від інших фіналістів програми, Олена не мала змоги подорожувати Америкою, оскільки потрапила в штат Гаваї, який розташований на окремому хребті з островів й має свої звичаї та порядки. Тут присутній дух "Алохи", який вирізняє його від 49-ти інших штатів країни. Протягом року, проведеного в Америці, Олена почала по-іншому дивитися на світ та й життя загалом. Вона каже, що треба бути готовим до культурного шоку, оскільки ментальності двох народів зовсім різні. В Америці люди більш привітні та не обтяжені буденними проблемами. Упродовж, здавалося б, недовгого періоду часу ти стаєш дорослішим та відповідальнішим. Заводити друзів допомагали Олені спортивні секції при школі. Вона займалась крос-кантрі (біг на довгі дистанції – ред.), каное. Дух команди об’єднує незнайомих людей. Але варто підготувати себе до того, що після повернення в Україну ти можеш втратити й деяких старих друзів. Ваші погляди можуть вже не збігатися, як це було колись. Як і Андрій, Олена потрапила в хост-сім’ю, де крім неї була ще одна школярка по обміну з Єгипту. Вони разом вчились в одній школі й, на здивування обидвох дівчат, їхнім життям почала цікавитись вчителька математики. Таким чином вчитель стає другом. "Вона сама проявила ініціативу, возила нас на шопінг чи в кафе, підвозила зі школи додому. Їй наскільки було цікаве наше життя. Це було надзвичайно приємно", – згадує дівчина. "Там я зрозуміла, що моя думка важлива для оточуючих", – Діана Граділь Місто Джонсвілл (штат Мічиган) 2016-2017 навчальний рік Потрапивши в маленьке містечко, в Діани розвіялися всі стереотипні думки про Америку. Вона ж мріяла про Нью-Йорк чи інший великий мегаполіс. Але країну мрії вона все-таки встигла побачити. Протягом року дівчина відвідала 9 штатів Америки. Про школу розповідає з посмішкою, згадуючи найяскравіші моменти. Діана тільки підтверджує слова Олени про те, що вчитель, в першу чергу, – це друг, який завжди готовий тобі допомогти й навіть о 7 ранку перед уроками ще раз розповісти матеріал, який ти не зрозуміла вчора. Діана каже, що дружбу треба завоювати. Щоб знайти друзів, вона витратила цілий місяць. Її школа була дуже малою, де всі один одного знали. Компанії вже були сформовані. Влитися в них було дуже складно. Тому найбільше вона здружилася з іншими студентами по обміну. Вже пізніше коло друзів розширювалося й стало легше. Але не так все легко, як здається на перший погляд. У Діани були деякі непорозуміння зі своєю хост-мамою. Вона каже, що це, напевно, через те, що вони зовсім різні люди. Але все ж вона вдячна їй за все. Слід зазначити, що флексер має змогу поміняти сім’ю, якщо він цього захоче. Головне – не боятися розповісти про те, що тобі не подобається. "FLEX – це випробування, яке дозволяє тобі зрозуміти, наскільки ти сильна й чого ти можеш досягти. Перш за все, я позбулася бар’єру у спілкуванні з незнайомцями. Крім того, я почала вирішувати свої проблеми самостійно, а також змінила своє ставлення до навколишнього середовища. І найголовніше – навчилась висловлювати свою думку й уміти захистити її, казати про те, що мені не подобається. Ну і, звичайно, підняла свій рівень англійської", – ділиться своїм досвідом дівчина. "Люди – це найкраще, що сталося зі мною протягом року", – Кароліна Сем’юк Місто Генфорд (штат Каліфорнія) 2017-2018 навчальний рік Найсвіжішими враженнями змогла поділитися Кароліна, бо тільки кілька тижнів тому повернулася додому. Вона знову звикає до життя в Україні й ще не повністю усвідомлює, що вже вдома. Їй важко перестати посміхатись всім навколо, бо ж для неї це стало буденністю. Кароліна пригадує своє навчання й розповідає, якими насиченими та неформальними були її уроки в школі. Наприклад, на занятті з хору вони вчились сідати на шпагат, а під час сільського господарства садили помідори чи показували газонокосарку. З переліку предметів вона вибрала тільки ті, які дійсно були б цікавими для неї. Крім шкільних занять, Кароліна активно займалась волонтерською діяльністю. Найчастіше це були будинки перестарілих чи притулки для тварин. Протягом року дівчина набрала більше 100 годин волонтерства. Зі своєю хост-сім’єю вона дуже сильно зблизилась. У неї була сестра Сієра, з якою вони були схожі не тільки зовнішньо, а й внутрішньо. Інколи їх називали близнючками. Разом вони багато подорожували. Відвідали Лас Вегас, сусідній штат Невада, безліч пляжів та національних парків навколо. Кароліна надзвичайно сильно любить природу й гори, про що й написала у своєму листі до хост-сім’ї. "Мій хост-тато дуже любить гори, коли він побачив мій лист, то сказав, що ця студентка по обміну обов’язково повинна бути в нас", – згадує дівчина. Майбутнім флексерам Кароліна радить просто бути собою та відкриватися іншим людям. Крім цього, знайти заняття, які дійсно будуть цікавими й намагатися робити свій день максимально завантаженим й найголовніше – не придумувати собі проблем, яких не існує. АВТОР: Ярина БАЛАБАНИК Як повідомляли, цьогоріч п'ятеро коломийських школярів стали фіналістами програми FLEX і влітку вирушать до Америки.