Сьогодні, 16 червня, на Коломийщині попрощалися з Петром Книшуком.

Відомого на Прикарпатті господарника, громадсько-політичного діяча, голову Матеївецької ОТГ, заслуженого працівника сільського господарства України Петра Книшука поховали на  кладовищі у Матеївцях.

12 липня Петрові Книшуку мало б виповнитися 60 років. 

Більше - у сюжеті ОТБ Галичина.

Довідка (За матеріалами  Енциклопедії Коломийщини). 

КНИШУК Петро, син Василя 

(12 липня 1960, с. Космач Косівського р-ну Івано-Франківської обл. — 14 червня 2020, с. Перерів Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.). Відомий на Прикарпатті господарник і громадсько-політичний діяч, меценат. Заслужений працівник сільського господарства України (від 2006 р.). 

         Виростав у смт Яблунові Косівського р-ну Івано-Франківської обл. Закінчив 8 класів Яблунівської СШ, з відзнакою Рогатинський сільськогосподарський технікум (1979), з відзнакою ветеринарний факультет Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту (1984). Служив у армії (1985-86). Працював у колгоспі ім. Я. Галана в смт Яблунові, в радгоспі «Косівський» (с. Спас, тепер Коломийського р-ну Івано-Франківської обл., 1986-90). Разом з дружиною Орисею Книшук стажувався у США (1990), у с. Перерові створив й очолив товариство з обмеженою відповідальністю «Прут-Генетик» (від 1993), яке займається тваринництвом. 

         Голова Матеївецької ОТГ на Коломийщині (від 18 грудня 2016), яка визнана в області «Кращою етнокультурною громадою Покуття» (2019). 

         Брав активну участь у громадському і політичному житті краю, підтримував національно-демократичні процеси, надавав різноманітну допомогу українським воякам, церквам, громадським організаціям, хворим, талановитим дітям, спортсменам, підтримував митців, літераторів, музикантів. Любив свій край і гуцульську культуру. 

         Керівник Коломийської районної організації ВО «Батьківщина» (від 2007). Депутат Івано-Франківської обласної ради трьох скликань (2006-10, 2010-15, від 2015). Нагороджений Грамотою ВРУ (2019) та багатьма ін. нагородами. 

         Жив з сім’єю у с. Перерові (від 2004), де разом з дружиною, синами й невістками вів і розвивав бізнес, розбудовував і впорядковував села громади, допомагав людям. Користувався великою повагою своїх краян. 

 Вічна пам'ять...

Читайте також: "Щоб громада була успішною, завжди треба радитися з людьми..." (пам’яті Петра Книшука)