Обприскування полів у Великій Кам'янці – багатий врожай чи загроза здоров'ю?

Проблема окроплення полів – найактуальніша впродовж всього весняно-літнього періоду. Люди скаржаться на погіршення самопочуття одразу після розприскування хімікату, а фермери запевняють, що використовують препарати, що не шкодять здоров’ю людей, більше того – без них існує реальний ризик залишитися без врожаю взагалі. На чиєму боці правда – спробували з’ясувати журналісти "ДК".


Кажуть, що у Великій Кам’янці – найвища в області захворюваність на рак. Екологи стверджують, що, згідно з останнім дослідженням американців, діюча речовина – гліфосат – виявилася ракотворною. В самому ж селі одночасно працюють дві великі аграрні фірми, не враховуючи приватні господарства.


За інструкцією, кропити культури можна в будь-який час при температурі не вище 10°С. Але правил дотримуються не всі підприємства:


– Кроплять дуже багато. Щоправда, цього року дощі заважали. Я сам був головою колгоспу та розумію ситуацію, тому часом навіть очі закриваємо на те, в який час доби кроплять, – каже сільський староста Мирослав Адамський. – Кожен виробник хоче зібрати великий врожай. А те, що він цим шкодить здоров’ю, – байдуже. Є дуже багато людей, які чутливі до запахів, серед них – діти. Вони скаржаться на погане самопочуття, утруднене дихання тощо.



Ще більша проблема з приватними господарствами, адже неможливо проконтролювати, чим і коли вони обробляють свій врожай:


– Підприємці стверджують, що в них – дуже хороший гербіцид: його практично "на хліб мастити можна". Три роки тому на наших полях працювала фірма "Оскар" – тоді були випадки масового отруєння аж до лікарняного ліжка. Ймовірніше за все, вони використовували неліцензований хімікат. Зараз ті поля орендує фірма "Агро Доба". Вони намагаються дотримуватися всіх правил по часу розпилення та попереджають про роботи тощо. Що ж до польської фірми "Агро-дует", вони можуть кропити одне поле 10 і більше разів. Я ж – на боці людей, які страждають від кроплення, – стверджує староста села.


Аніта Білецька переїхала до Великої Кам’янки із Закарпаття рік тому. Її будинок розташований одразу біля фірми "Агро-дует":


– Коли ми приїхали сюди, нам сподобалося: тут дуже гарно – ліси між селами. Ми ходили з дітьми гуляти між соснами, оскільки дитині через астму це корисно. Вже кілька років тут працює мій чоловік, тож вирішили й оселитися. Але я не знала, поруч із чим будемо жити. Пилюка всюди – неможливо вікно відчинити: літає лушпиння від кукурудзи, одяг неможливо попрати. Цієї весни сталося загострення. Сусідські діти теж часто хворіють.


– Вони не зважають, що я на городі працюю – кроплять поруч. Скільки разів сварилася – не спрацьовує, – скаржиться Галина Слободян, мешканка Великої Кам’янки. – Одразу після зрошування відчувається першіння в горлі та запаморочення.



Власник фірми "Агро-дует" Михайло Вишиванюк переконує, що зрошування не є таким небезпечним, як прийнято вважати:


– Я займаюся фермерством уже понад 10 років. Я не тікаю від людей, які кажуть, що ми забруднюємо навколишнє середо­вище – завжди стаю до дискусії. В нас регулярно відбуваються перевірки, в тому числі європейського рівня. Я показую людям документи, але вони не вірять їм. За ті роки, відколи ми обробляємо поля, вартість землі відчутно зросла, адже збільшився вміст гумусу, калію, фосфору, знизилася кислотність ґрунту.


"Агро-дует" продає сировину не тільки в Україні, але й за кордон, тож Михайло Вишиванюк стверджує, що продукція достатньо чиста для того, щоб відповідати європейським стандартам.


– Чи зовсім безпечні обприскування – на 100% сказати не можна. Людина, коли в неї щось болить, приймає ліки. Зрошення – таблетки для ґрунту, – пояснює фермер Михайло Вишиванюк.


А от екологи таки б’ють на сполох, адже екоцид – це стаття в кримінальному кодексі за протиправні дії стосовно екології. Покарання за неї – позбавлення волі на строк до 15 років. Роман Савінський, голова територіального осередку ГО "Національний екологічний центр України", впевнений: якби покарали хоч когось одного, ситуація б змінилася:


– Це дуже велика проблема. Важливо дотримуватися дозування отрутохімікатів, а в нас за цим контролю немає. Після кроплення сонце створює парниковий ефект – і всі пари піднімаються вгору. Цим дихають люди.


На думку Романа, про екологічну чистоту продуктів, які виготовляють із оброблених рослин, не може бути й мови:


– Зерно пшениці з "захіміченого" врожаю потрапляє в "захімічену землю". Щойно виростає – знову обробляють. У процесі виготовлення далі додають хімікати. Екологічні продукти в Європі коштують вдвічі дорожче, ніж оброблені хімікатами. Отже, альтернатива є: робити компостні ями, використовувати натуральний гній – усе можна замінити природними засобами.


Юлія МАРЦІНОВСЬКА