Завтра - Великдень. У цей день віруючі посвячують великодні кошики. Традиції того, що можна святити на Великдень. пов’язані з Великим постом. 48 днів перед Великоднем триває строгий піст, коли не можна їсти ніяких продуктів тваринного походження, у тому числі молочних продуктів і яєць. Тільки двічі — на Благовіщення і Вербну (Шуткову) неділю —  можна їсти рибу. Великодній кошик для віруючої людини — це благословіння знову куштувати скоромне. Тобто, не пісні страви. Отже, є перелік продуктів, які неодмінно й традиційно кладуть до великоднього кошика. Кожен з них має свій сенс. Паска - символ воскресіння і небесного царства, Яйце - символ нового життя, Сир і масло символізує любов Бога до людей, Ковбаса і шинка - жертовне ягня, символ душевної радості. Хрін, сіль, бурячки терті (цвіклі), сало. Писанка, крашанка (справжня, на яйці) - давній великодній символ. Свічка (найкраще воскова) - символ Ісуса Христа. На Гуцульщині вкладають до кошика сирного коника, печеного баранчика чи курочку. Кошик також прикрашають гілочками верби, освяченої у Вербну неділю, барвінком, квітами. Це найнеобхідніші продукти, які треба покласти у великодній кошик, і вони будуть нести певний сакральний зміст. Треба пам’ятати про те, що освячені продукти не можна викидати. Їх слід обов’язково з’їсти за святковим столом, поділитися з друзями, гостями та родичами. Традиційно, кошик накривають вишитим рушничком, який символізує життя і вічність. Ні в якому разі не можна класти у великодній кошик спиртні напої. Трапляються і зовсім незвичайні предмети в кошиках. Деякі кладуть у великодній кошик хрестики, іконки, а також ножі, мовляв, треба освячене різати освяченим ножем. Все це забобони, і духовні отці, побачивши такі предмети, повинні підказати прихожанину, що їх треба відкласти в бік. Не мають жодного відношення до українських традицій і шоколадні зайчики та яйця, декоративні курчатка.