Звичайно, об’єднання з сусідніми селами в єдину громаду змінило структуру земельних відносин. Слід розуміти, що в об’єднану громаду увійшли села зі своїми землями. Йдеться і про землі в межах населених пунктів, поза межами населених пунктів, а також лісові господарства. Якщо брати до уваги тільки землю в населених пунктах, то територія Коломийської міської ради збільшилася удвічі. Згідно із законом про добровільне об’єднання громад, сільські ради в тих селах, що увійшли до коломийської громади, ліквідовані. Відповідно їх повноваження, в тім числі і повноваження розпоряджатися землями, перейшли до Коломийської міської ради. Однак ми самі запропонували в кожному селі створити громадську раду, яка погоджуватиме кожне земельне питання, що стосується конкретного села. Без такого погодження ні земельна комісія міської ради, ні відділ земельних відносин жодного питання до розгляду не приймає.

 Приведення орендних відносин до законодавчих норм вважаю чи не найбільшим досягненням діючої каденції у цій сфері. Починаючи з 2002 року, коли почали оформлятися договори оренди, місто в середньому отримувало 150 тисяч гривень за рік. Нині ця сума складає 10 мільйонів, різниця дуже відчутна. Однак ми й надалі працюємо у цьому напрямку, працюємо по заводу "Сільмаш", по ДОЗу, шукаємо інших підприємців, які володіють нерухомістю у місті, однак не платять за землю. Ми ведемо з ними переговори і змушуємо укладати договори оренди. Мушу зазначити, що таких ділянок ще доволі багато, і внаслідок відсутності договорів оренди на них ми недоотримуємо 6-7 мільйонів гривень на рік.

 Продає. Наприклад, за минулий рік міська рада від продажу земельних ділянок отримала 9 мільйонів гривень. Ділянки різні – від 40 квадратних метрів до півтора гектара. Цільове призначення також різне – це і комерція, і житлове будівництво, і промисловість. Я не задоволений такими цифрами, але й чітко розумію, що особливого резерву не так вже й багато.

 Центр вже фактично проданий. В інших частинах міста також не надто багато вільної землі. Ми, як знаєте, повернули у власність міста 750 гектарів землі на об’їзній. На сьогодні це землі запасу Коломийської міської ради. Однак дослідна станція, яка без жодних документів користувалася цими землями десятки років, подала до суду, і зараз справа знаходиться там. Призначена судова земельна експертиза, яка триватиме до середини літа, опісля продовжиться розгляд справи.

 У центрі міста ціна землі для комерційного використання становить близько однієї тисячі гривень за 1 метр квадратний, якщо земля під житло – це 500 гривень за метр, а для промисловості 250 – 300 гривень. Що далі від центру – ціни, звичайно, зменшуються. Наприклад, на «Сільмаші» ціна для промисловості – 150 гривень за метр квадратний.

- Коломия доволі добре виконує законну норму про виділення землі учасникам АТО. Наскільки мені відомо, своїм правом вже скористалося 500 коломиян. Чи є тут якісь зловживання?

Такі випадки, коли земельні ділянки отримували не учасники АТО, є. Якщо говорити конкретніше, то декілька ділянок отримали члени родин учасників АТО. Так відбувалося в тому випадку, коли сам учасник бойових дій своє право на землю вже використав. Також отримували земельні ділянки і волонтери. Отримували ділянки й інші громадяни, які ніяк не пов’язані з АТО, однак це не можна назвати якимось порушенням, адже земельний кодекс, а також положення міської ради про порядок виділення земельних ділянок таке не забороняє. Але це одиничні випадки, всі вони розглядалися окремо. Переважно це багатодітні сім’ї або люди із складним матеріальним становищем.

 У грудні 2018 року Коломийська міська рада закінчила роботу щодо затвердження межі міста. Зараз підрядна організація, яка здійснювала цю процедуру, продовжує роботу на рівні обласної ради з подальшою передачею на розгляд парламенту. Після цього ми будемо зобов’язані розробити нову грошову оцінку землі. Теоретично почнемо це робити у липні. Після затвердження нової грошової оцінки землі її вартість у Коломиї зросте приблизно в 2,5 раза. Якщо тепер підприємці сплачують умовно 10000 на рік, то наступного року ця сума складатиме 25000.

Ще на початку нашої каденції ми прийняли принципове рішення, що будемо сприяти забудовникам. Тоді ми зібрали коломийських підприємців з цієї галузі і сказали, що влада всіляко допомагатиме їм, але поставили вимоги – чітке дотримання будівельних норм. Ви можете бачити, що відтоді у Коломиї будуються дійсно красиві будинки. Що стосується економічної вигоди, то міський бюджет з середнього п’ятиповерхового будинку отримує приблизно 2 мільйони гривень. Ці кошти спрямовують у фонд розвитку, з якого фінансуються усі капітальні роботи у місті, зокрема ремонти доріг, закладів освіти, водогонів та інших об’єктів інфраструктури.

Незаконного будівництва з нуля немає. Є незаконна реконструкція – хтось там щось добудував, перебудував, а потім намагається узаконити. Однак відділ державного архітектурно-будівельного конт­ролю з цим, звичайно, бореться. Торік за незаконні реконструкції було накладено штрафів на загальну суму 889 тисяч гривень.

Ні, процес ще триває і часами дуже важко іде. За три роки, відколи ми цю тему порушили, замінено приблизно половину усіх вивісок. З іншою частиною підприємців працюємо чи не щодня. Використовуємо як метод батога, так і метод пряника. З одного боку йдемо на всі компроміси та поступки, а з іншого – декілька разів змушені були вживати крайні заходи – демонтаж.

Якщо з сіті-лайтами ми більш-менш навели лад, то з білбордами ще треба працювати. Ми дійсно планували їх винести за межі центральної частини, та зробити цього не вдалося. Єдине, що можна занести в позитив, – те, що ми не збільшуємо їх кількість у центрі. Однак дозвіл на кожен білборд чи сіті-лайт видається на 5 років рішенням виконавчого комітету. Тут слід просто проявити політичну волю і прийняти вольове рішення: після закінчення цього терміну дозвіл не продовжувати.

Я б дуже цього хотів, однак треба розуміти, що тільки проект реконструкції площі Відродження та площі Шевченка, який передбачає відновлення 41 фасаду, вимагає 1 мільйон євро. Таких коштів у місті нема, ми їх активно шукаємо, і я надіюся, що хоча б одну площу ми все-таки встигнемо реконструювати.

- Ви згадали за відновлення 41 фасаду. Цікаво було б почути, в якій кольоровій гамі міська влада бачить центральну частину міста. В Європі, наприклад, нерідко можна побачити кольорове різноманіття – від яскраво-жовтого до темно-синього…

На початку 2000-их років разом з Міністерством культури була розроблена перспектива кольорової гами центральної частини Коломиї. І в цьому ми – консерватори, тобто дотримуємось думки, що середмістя має бути в теплих і стриманих кольорах. Різноманіття може бути у відтінках, однак не в кольорах. Не думаю, що салатовий чи рожевий кольори будуть доречними для центральної частини. Превалювати мають сірий, теплий жовтий, теплий бежевий тощо.