Сьогодні у церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії відслужили  подячну Божественну Літургію з нагоди завершення зовнішніх робіт з відновлення храму.

Як відомо, цьогоріч Українська греко-католицька церква відзначає 30-річчя з часу виходу з підпілля.

Тож знаменно, що такі знакові події -  порятунок церкви Благовіщення від руйнації та будівництво дзвіниці біля церкви Йосафата у Коломиї -  відбулися саме в цю річницю.  

 Ці два об’єкти реалізовують зусиллями нашого краянина Андрія Іванчука та створеного з його ініціативи БФ "Покуття".

Реставрація пам’ятки архітектури - Церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії, якій минуло 432 роки, розпочалася у лютому цього року.

Реставратори, а це кооператив "Зодчий" під орудою Івана Озарука, завершили перший етап відновлення цього храму.

"Старовинна церква Благовіщення – окраса нашого Покутського краю. Унікальний храм, збудований ще 1587 року, є нашою пам’яткою та нашою історією.

 Храм втратив свій первісний вигляд – все трималося на молитві... І ми пообіцяли, що докладемо максимум зусиль задля порятунку церкви. Щиро дякую всім, хто долучився і долучається до збереження храму! Реставратори вже завершили перший етап відновлення і роботи тривають", - наголосив Андрій Іванчук.

Після сьогоднішньої подячної служби з промовою до парафіян і всіх причетних звернувся настоятель церкви Благовіщення отець-доктор Андрій Танасійчук:

"Як настоятель, як парох, і в першу чергу як коломияни хочу подякувати людям, нашому архієрею владиці Василеві, отцям капеланам, які в прямий спосіб допомогли врятувати цю церкву. Коли я прийшов до цього храму 13 травня 2018 року, на День матері Фатімської, храм був намолений, але він був зруйнований. І відразу, до тижня, наші коломияни,  а саме Андрій Іванчук, мій товариш, з яким ми вчилися в одній школі, сказав: «Отче, я беру відповідальність за цю церкву. Ви взяли відповідальність духовну, я беру матеріальну. І сьогодні рівно 5 місяців, це його звіт діяльності насамперед як  християнина - не як політика, не як громадянина України - котрий причинився, щоб церква не впала".

"Це не лише ґонта – зараз гарно виглядають стіни, покрівля, але є фундамент, якого не було. І мої найкращі працівники пан Іван і пані Олена і всі інші майстри, які тут працювали, бачили, що не було фундаменту. І тепер є фундамент і церква може простояти ще багато років. Нас не буде, ми повмираємо, зміняться рекламні щити і білборди, але ця церква, присвячена Богородиці, буде. І та дзвіниця, яку вчора поставили, вона була віддана церкві. Це ті речі, які нагадуватимуть, що ми є християни, а не тільки люди, які живуть на цьому світі. Тому ми хочемо на знак подяки подарувати Андрієві Іванчуку від нас оцей храм – маленький, але він пригадуватиме, що ви є коломиянин і що ви залишили для наших дітей і поколінь великий храм для нашої української церкви".

Отець Андрій також подякував матері й бабусі Андрія Іванчука:

"Пан Андрій таким би не виріс, якби не бабуся, яка недавно відсвяткувала 90-річчя, і мама. Я дякую вам, матері, що ви передали правдиві цінності і заохочую всіх передавати ці цінності нашим дітям", - наголосив настоятель.

Далі о. Андрій висловив слова вдячності Ігореві Ільчишину і подарував йому образ Матері Божої:

"Я ще хотів сказати про людину, яка не світиться ніде.  Це є пан Ігор Ільчишин. Він був першим, хто відвідав церкву і сказав, що треба рятувати її. Дякую вам за це і нехай цей образ охоронятиме вашу сім’ю".

Отець Андрій подякував Іванові Озаруку та  Олені Наговіциній, керівникам кооперативу "Зодчий", за їхню працю щодо порятунку церкви і подарував їм духовні книги.

Потім слово мав о. Володимир Касіян, настоятель церкви священномученика Йосафата, біля якої вчора у Коломиї відкрили новозбудовану фондом "Покуття" дзвіницю. О. Володимир пригадав, що саме на порозі церкви Благовіщення відбулися перші служіння після виходу УГКЦ з підпілля.

"Я пригадую той початок, що тут відбувалося на цьому унікальному святому місці. Ті, хто будуть сюди приходити, будуть освячуватися й оздоровлятися. Не віриться, що вже минуло 30 років, коли   організували тут перше Богослужіння, на яке прийшов владика Софрон Дмитерко, а також багато підпільних священників. Звідси наша церква  почала робити перші кроки, а другий крок - це була Михайлівська церква. І ми сьогодні бачимо, як людина повертається до своїх коренів, до своєї історії і до духовності. Дуже приємно, що вчора наша молодь, наші коломияни йшли на відкриття дзвіниці".

Нагадаємо, коли 9 років тому комісія ЮНЕСКО вивчала дерев’яні споруди нашої області, то коломийську церкву Благовіщення не внесли до каталогу Всесвітньої культурної спадщини через її аварійний стан.

Андрій Іванчук зініціював спільно з благодійний фондом "Покуття" реставраційні роботи задля порятунку храму і внесення його до переліку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

 Він пообіцяв докласти максимум зусиль до збереження  коломийської пам’ятки. Реставратори  підняли церкву, зробили фундамент, замінили частини, які цього потребували та були аварійними, зміцнили кути і всі стіни. Також замінили на дерев’яні старі металеві церковні маківки, оновили накупольні хрести.

До того ж встановили дренажну систему та водовідведення, замінили старе прогниле перекриття. Гуцульські майстри перекрили церкву ґонтами, які обробили спеціальною технікою "тирою". Перегнилі елементи арки замінили на нові та підготували кріплення під іконостас, який перебуває в стадії консервації.

"Можна сказати, що все трималося на молитві і могло впасти в будь-який момент», – слушно зауважив на початку реставраційних  робіт  директор кооперативу "Зодчий" Іван Озарук.