- Пане Олеже, розкажіть про ключові позитиви роботи у сферах, які куруєте. - Якщо говорити за найважливіші досягнення, то найперше хочу зазначити, що ми в рази збільшили надходження до бюджету від оренди землі. Промовистий факт: з 2002 по 2016 рік договорів оренди землі було укладено на 3 мільйони гривень. А за два минулі роки вдалося укласти таких договорів на 6,5 мільйона гривень. Ми почали набагато активніше працювати з підприємцями, активніше вести роз’яснювальну роботу у цьому плані. Зазначу, що підприємці ідуть нам назустріч, і завдяки такому діалогу міський бюджет отримує значні вливання. Іншим результатом, який можна вважати досягненням, є робота з учасниками АТО. До нас із заявою на отримання земельної ділянки звернулися 470 атовців. На сьогодні вже задоволено 407 заяв, тобто майже усі захисники нашої держави з Коломиї отримали свою земельну ділянку. Зазначу, що у цьому плані Коломия в числі найкращих в Україні загалом. Не можу не згадати про встановлення меж міста. До цього ми йшли десятиріччя і мали багато проблем. Зараз розпочали усі проектні роботи і на жовтень місяць плануємо офіційно ці межі затвердити. Це у свою чергу дасть можливість прийняти новий генеральний план міста. А це - потреба нагальна, адже діючий генплан не коригувався ще від 2004 року. - За оренду землі ви сказали, а як справа із земельними аукціонами? Чи продає місто землю і чи є на неї попит? - Попит є, переважно зараз продаються ділянки у центральній частині міста. Нещодавно продали дві ділянки по 200 квадратних метрів на вулицях Хмельницького і Куліша.  Однак великих земельних ділянок під промислову чи комерційну діяльність продати не вдається. Є, наприклад, ділянка площею понад 1 гектар, яка вже втретє виставляється на аукціон, однак покупця знайти не можемо. Ми пропонували її й «Ашану», й «Вопаку», й іншим мережам супермаркетів, однак у них зацікавлення не було. Загалом за минулий рік ми продали землі на 3 мільйони гривень. Переважно покупцями ставали мешканці Коломиї. - У міста ще багато залишилося землі? - Вільної землі ще багато. От зараз ми чітко порушили питання земель за об’їзною дорогою. Там 750 гектарів, якими на підставі сумнівних документів користується дослідна станція. Вони кажуть, що там начебто дослідне поле, однак я сумніваюся, що там хтось проводить якісь експерименти чи досліди. Більш правдоподібно, що на землі Коломийської міської ради хтось щось сіє і заробляє на цьому гроші. Питання це ще не вирішене остаточно, однак за них ми будемо воювати. - Повернемося до учасників АТО. З одного боку місто дає землю, однак чи знаєте ви, як бійці її використовують? Є вже багато інформації, що не всі мають можливість будуватися і продають її за безцінь. Чи місто не думало про запровадження якоїсь програми з будівництвом багатоповерхових будинків на цих землях, у яких були б заброньовані квартири для учасників АТО? - З 407 бійців АТО, які отримали землю, десь 70% оформили право власності. З них одиниці почали будуватися, наскільки мені відомо продали свої ділянки десь 10%. Втім, це їхнє право. Щодо другої частини запитання, то ми зараз вивчаємо досвід інших міст. Схема проста: місто виділяє землю, разом шукаємо інвестора для зведення багатоквартирного будинку на цих землях і за це учасники АТО отримують квартири. З боку міської влади ми готові на такий проект, ми запропонували масив на вулиці Мазепи. Хлопці самі знайшли інвестора, його представники були тут, дивилися землі, однак, наскільки мені відомо, поки що далі розмов справа не пішла. Крім цього, ми розіслали усім коломийським забудовникам умови програми підтримки учасників АТО, однак жоден з них поки що не відповів. - Від землі до архітектури. Що тут ви б відзначили? - Ми перші в області запровадили містобудівний кадастр. Це своєрідна база даних, у якій прописані всі видані містобудівні умови та обмеження на будівництво комерційних та промислових об’єктів, будівельні паспорти, адресні номери та інші речі. Ми це тільки запустили, тож він не повністю ще заповнений, однак за два місяці вже можна буде переглядати його на сайті міської ради. - Ще однією болючою темою для Коломиї є проблема вивісок. З 1 липня вже діють нові правила їх оформлення, збігли усі терміни для заміни, однак і досі багато вивісок новим правилам не відповідають. - З кожним підприємцем ми стараємося поспілкуватися особисто, кожному пояснити необхідність зміни та показати, як має виглядати вивіска. Багато з них пішли назустріч і вже замінили вивіски. Таких вже 90 об’єктів. Багато хто приходив до нас і з різних об’єктивних причин просив відтермінування на кілька місяців. Мовляв, зараз немає коштів, однак з часом обіцяли все замінити. Таким підприємцям ми також ішли назустріч. Крім цього, активно працюємо з тими, хто виготовляє ці вивіски. Наполегливо рекомендуємо їм виготовляти тільки такі, які відповідають нормам. Згідний, що тут ми недопрацювали, однак якщо порівняти стан справ у 2015 році і зараз -то все-таки результат є, і його видно. - Коли влада візьметься за зовнішню рекламу, вивіски, білборди, сітілайти? - Ми готуємо нові правила оформлення зовнішньої реклами. Експертизу в Антимонопольному комітеті ці правила вже пройшли, а от Комітет ВР з питань регуляторної політики вже двічі повертає їх нам на доопрацювання. Якщо із сітілайтами ми лад більш-менш навели, то із білбордами ще треба працювати. Завершимо роботу щодо заміни вивісок і візьмемося за білборди. Це справді болюче питання. Загалом ми хочемо забрати білборди з усіх приміщень середмістя. Однак це питання не тільки виконавчої влади, а й рішень депутатського корпусу, тому для його розв’язання потрібна ще й політична воля. Спілкувався Віктор ФІТЬО ФОТО: Андрій КАНЯ