Новий закон про мову: коротко про те, що зміниться і як торкнеться кожного

25 квітня Верховна Рада 278 голосами ухвалила законопроект “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Після того, як його підпише президент, який уже пообіцяв це зробити, закон набуде чинності. Проект розглядали понад півроку, а після першого читання внесли 2 500 правок.

Що це за правки і чи відповідає документ Конституції, після інавгурації пообіцяв перевірити Володимир Зеленський. Що змінить новий закон про мову –  зʼясовував theБабель.

Для чого взагалі цей законопроект, хіба ніде не вказано, що українська мова — державна?

Використання української мови в різних сферах регулювалось Конституцією України та різними законами: “Про освіту”, “Про права споживачів”, “Про державну службу”. Стаття 10 Конституції України говорить, що державна мова України — українська. Раніше в країні працював ще так званий закон “Ківалова — Колесніченка”.

Йдеться про закон “Про засади державної мовної політики”. У народі його прозвали “Закон Ківалова — Колесніченка” на честь авторів — депутатів від “Партії регіонів” Сергія Ківалова та Вадима Колесніченка. Закон парламент ухвалив у липні 2012 року. Він дозволяв упроваджувати офіційну двомовность у регіонах, де чисельність нацменшин перевищувала 10%., але в лютому минулого року суд визнав його неконституційним. Теперішній законопроект повністю регулює мовну політику в країні, а українська мова є обов’язковою у всіх сферах публічного життя.

Тепер будуть мовні інспектори?

Ні. Норму про 27 мовних інспекторів, які мали контролювати дотримання стандартів української мови, складати протоколи за адміністративні порушення, вилучили ще перед голосуванням законопроекту в першому читанні.

За жарти з української мови можуть посадити у в’язницю?

Ні, статтю про кримінальну відповідальність за приниження та зневажання української мови прибрали.

“Ми вирішили, що в законі не буде кримінальної відповідальності, щоб не лякати людей, які на цьому спекулюють”, — пояснив theБабелю один з авторів законопроекту депутат Микола Княжицький.

Тепер українською доведеться говорити на роботі? Кому?

Вдома та з друзями ви можете спілкуватись будь-якою мовою. Якщо ви прийшли купити продукти в магазині або випити кави в кавʼярні, ви також можете говорити будь-якою мовою. А от касир чи бариста повинен звертатися до вас українською. Це стосуватиметься усіх людей, які працюють у сфері обслуговування, в органах влади, у судах чи в армії.

Хто має складати іспит

  • Це стосується президента, членів уряду, державних службовців, керівництва силових органів, представників поліції (окрім молодшого складу), офіцерів-контрактників, суддів, юристів (адвокатів, нотаріусів), керівників державних і комунальних лікарень, вчителів, працівників комунальних підприємств.

Деяким посадовцям, щоб отримати роботу, доведеться скласти іспит на знання мови та отримати сертифікат від новоствореного органу — Національної комісії зі стандартів державної мови. Для них визначені різні рівні знання української мови.

Депутати і представники органів місцевого самоврядування мають говорити українською на роботі, проте отримувати сертифікат зі знання мови законопроект їх не зобов’язує. “У Конституції цієї норми немає, тому це було б причиною звернення у Конституційних суд”, — сказав Микола Княжицький.

Для отримання громадянства України іспит на знання мови стає обов’язковим — раніше цієї норми не було. Проте є виняток: якщо держава сама зацікавлена у тому, аби людина стала громадянином України. Наприклад, так було з міністрами-експатами, які отримали громадянство за спрощеною процедурою — у такому разі можна обійтись без екзамену. Утім, мову все одно доведеться вивчити — упродовж першого року після набуття громадянства.

Мене можуть штрафувати, якщо я не буду говорити українською?

Так, втім є нюанси. Оштрафувати можуть, якщо ви працюєте в органах влади або на держпосаді. Якщо ви зі сфери обслуговування і відмовились говорити українською, оштрафують компанію, а не вас.

Але варто пам’ятати: оштрафувати за відмову говорити українською у сфері обслуговування могли і раніше [якщо в області не була запроваджена регіональна мова]. Це регулювалося статтею 10 Конституції, законом “Про права споживачів” і роз’ясненням Держкомітету з безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

Тепер якщо вас відмовились обслуговувати українською, можете написати скаргу. Її розгляне Уповноважений Верховної Ради з захисту мови — це нова посада, яка впроваджується законом. Накладати штрафи зможе також уповноважений чи профільні органи у кожній сфері — наприклад, Національна рада з питань телебачення та радіомовлення або Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.

Після першої скарги будуть проводити перевірку. Якщо порушення зафіксують вдруге протягом року, винесуть попередження. І тільки втретє — штраф. Оскаржити його можна буде в суді.

Та штрафувати за порушення закону почнуть не відразу, а тільки через три роки після того, як він набуде чинності. За цей час в усіх областях України планують створити центри для вивчення мови.

Який розмір штрафів?

Від 3 400 до 8 500 гривень.

За ненадання інформації про товари та послуги українською мовою штраф становить 5 100—6 800 гривень.

За порушення закону під час засідань, зустрічей, робочого спілкування та документообігу в органах влади, державних органах, комунальних підприємствах, судах, у Збройних Силах України та правоохоронних органах — 3 400—6 800 гривень.

За порушення закону у сфері науки, культури, книговидання, спорту, здоров’я, телекомунікацій та поштового зв’язку, у технічній та проектній документації, в інтерфейсах програм та сайтів, у публічних оголошеннях та заходах, рекламі, транспорті — 3 400—5 100 гривень.

За порушення закону у сфері друкованих ЗМІ — 6 800—8 500 гривень.

Я доросла людина і не знаю української. Що робити?

Для дорослих, які не змогли вивчити українську мову у школі та в університеті, Міністерство науки та освіти відкриє безкоштовні державні курси української мови. Вони будуть в усіх містах України.

“Після набуття законом чинності МОН почне розробляти програму. Сподіваюсь, вона запрацює вже цього року”, — каже Княжицький

Тепер кіно, газети, вистави у театрах та оголошення тільки українською?

У комунальних театрах показ вистав має йти українською мовою, а будь-які вистави іншою мовою треба перекладати чи субтитрувати. До кіно схожі вимоги. Зняті в Україні фільми мають демонструватись українською. У стрічці можуть бути репліки іншими мовами, але вони мають супроводжуватись українськими субтитрами і їх може бути не більш ніж 10% у картині. Іноземні фільми повинні демонструвати з українським перекладом — втім, ця норма діяла і до закону.

Для телебачення залишили 10% програм іншою мовою, для місцевих мовників цю норму збільшили вдвічі. Для телеканалів, які транслюють передачі мовами корінних народів, зокрема кримськотатарською, інші вимоги — обсяг передач державною на тиждень має бути не меншим за 30%.

Друковані видання іноземною мовою мають повністю дублюватись українською. Інтернет-ЗМІ відтепер теж обов’язково повинні мати українську версію. При чому — ця сторінка має відкриватися за замовчуванням.

Українською повинні проходити публічні заходи — курси, виставки, тренінги, конференції, які частково або повністю організовані державними структурами. Якщо під час такого виступу використовується інша мова, організатори повинні забезпечити синхронний переклад українською, якщо цього вимагає хоча б один учасник.

А у школах щось зміниться?

Норму про мову навчання до другого читання “підігнали” під 7 статтю закону “Про освіту”. Тому нічого не змінюється. Навчання в садочках, школах, університетах, як і раніше, буде українською. У садочках та початковій школі дозволяють створювати окремі класи, у яких викладають мовою тієї чи іншої національної меншини. Представники корінних народів

В українському законодавстві немає визначення “корінних народів”, проте вважається, що це українці, кримські татари, караїми та кримчаки, а також греки Приазов’я. України, наприклад, кримські татари, можуть навчатися власною мовою в окремих класах від садочка й до кінця школи. І представники нацменшин, і представники корінних народів тим не менше мають вивчати українську мову. ЗНО та вступні іспити у виші будуть складати українською. Виняток: ЗНО з іноземних мов.

Автори: Тереза Лащук, Тома Балаєва

Фото: uk.etcetera.media

Читайте також: “Вітаю всіх українців! Історичний день”, – Андрій Іванчук про важливість прийнятого Закону про мову