Ліквідація податкової міліції, переведення спілкування з податківцями у віртуальний формат, податкові канікули для нового бізнесу – це лише деякі з нововведень, які планують внести до Податкового кодексу. Аналітики в більшості схвально оцінюють такі ідеї, але не мають однозначної впевненості, що вони будуть реалізовані якісно. Також виникає питання, чому спочатку не прийняли нову податкову систему і вже на ній не розробили проект держбюджету. Натомість усе було зроблено навпаки, тому логіка такої "реформи" залишається незрозумілою. На початку жовтня Кабмін затвердив і скерував на розгляд Національної ради реформ проект змін до Податкового кодексу. Ці зміни стосуються, в основному, не самих ставок податків, а їх адміністрування. Отож, виокремимо найпомітніші новації, які прописані у законопроекті Мінфіну, пише ZIK. Перший важливий крок – це ліквідація податкової міліції. Замість неї пропонується створити фінансову поліцію або Службу фінансових розслідувань, повноваження якої будуть значно меншими. Як зазначає директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський, у нового органу основою повинна стати не «каральна», а «аналітична» функція, щоб максимально зменшити негативний вплив на бізнес. Тобто «масок-шоу» і обшуків на підприємствах уже бути не повинно, а контролюючий орган аналізуватиме ризиковані операції, які мають ознаки податкового шахрайства, а також збиратиме докази на основі інформації з комп’ютерних податкових баз. При цьому до нової служби мають набрати нових працівників на конкурсній основі – за аналогією з Національною поліцією. Нагадаємо, міністр фінансів України Олександр Данилюк раніше пообіцяв ліквідувати податкову міліцію вже до кінця року. Змінювати цю структуру дійсно потрібно, але все залежить від того, як ця ідея буде реалізована, вважає в. о. президента Київської школи економіки Тимофій Мілованов. "Наприклад, ліквідація ДАІ і створення патрульної поліції привели до позитивних змін, але на цьому реформа заштопорилася, і ми не бачимо змін у вищих ланках правоохоронних органів. Так само і з цим. Нова фінансова поліція може бути як добре, так і погано створена. Якщо вони дійсно ліквідують нинішню податкову міліцію, наберуть нових нормальних людей у фінансову поліцію, тоді ми, можливо, побачимо якісь позитивні результати", – каже він. Також законодавчими змінами передбачено скорочення повноважень Державної фіскальної служби (ДФС). Зокрема, планується передача всіх баз даних ДФС у відання Мінфіну або ж адміністрування буде здійснювати спеціально створене держпідприємство. Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає це доцільним кроком. "Я не бачу тут якихось проблем. Це більш коректно, коли в нас загальне керівництво має Мінфін, а фіскальні органи йому підпорядковані. Також у законопроекті прописується більш розумний підхід до того, як вони будуть обирати ті чи інші організації для своїх перевірок", – зазначає він. Голова Комітету економістів України Андрій Новак натомість сумнівається в ефективності передачі частини повноважень від ДФС до Мінфіну. "Це чергова імітація, коли служби передають під різне підпорядкування, переназивають, міняють вивіски, але суть їхньої роботи не міняється. Це не більше, ніж боротьба окремих чиновників чи політичних сил за сфери впливу", – каже він. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що перевірки будуть проводитись обласним рівнем, а районні податкові інспекції виконуватимуть виключно сервісні функції. Також серед основних адміністративних новацій можна назвати такі: -план-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФС та публікується в офіційному виданні ДФС; -скасування необхідності надавати документальне підтвердження разом з наданням інформації на запит ДФС в ході зустрічної звірки; -звільнення великих платників податків від обов’язку надавати в електронному вигляді копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників -встановлення 30 денного строку, протягом якого може бути проведена камеральна перевірка (без виїзду на підприємство) – на сьогодні такий строк встановлений лише по податку на додану вартість; -скасування права посадової (службової) особи контролюючого органу, яка проводить перевірку, отримувати від платника податків копії документів, що належать до предмета перевірки; -уточнення порядку обрахунку строків для надання заперечення на акт (довідку) про результати перевірки та копій документів до нього – з наступного дня, за днем отримання акту (довідки); -збільшення контролюючим органам строку надсилання повідомлення про місце і час проведення розгляду заперечення до акту перевірки з 2 до 4 робочих днів до дня їх розгляду. Для новостворених підприємств Мінфін пропонує запровадити податкові канікули на п’ять років. Точніше, нові підприємства зможуть обирати, чи працювати на загальній системі оподаткування в умовах канікул, чи на спрощеній зі сплатою єдиного податку. За задумом урядовців, це має сприяти появі нового бізнесу. Утім, на думку експертів, щоб досягти такого ефекту потрібні комплексні зміни, в тому числі й правоохоронної системи. "Тут треба розуміти, що це податкові канікули не на всі податки, а йдеться виключно про податок на прибуток. Загалом це може дещо полегшити ситуацію для нових підприємств, але на сьогодні якщо говорити про головні перешкоди для створення нового бізнесу в Україні, то ми побачимо, що питання податків не є основним. Насправді в першу чергу є питання захисту прав власності, які є більш важливими, ніж податкові питання. Тому казати про те, що коли ми створимо кращі податкові умови для нового бізнесу, у нас миттєво з’явиться його багато – це дещо передчасно", – вважає Олександр Жолудь. Окрім того, є ризик, що результатом запровадження таких податкових послаблень може бути лише переоформлення і створення нових юридичних осіб, а не справді відкриття нових виробництв. "У нас дуже часто підприємці використовують подібні пільгові режими, просто перереєстровуючи підприємства і видаючи їх за нові. Тобто буде важко адмініструвати, яке підприємство є дійсно нове, а яке просто перереєстроване під іншою назвою", – констатує Андрій Новак. Із 1 січня 2018 року планується запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків. Цей сервіс уже створювався раніше, але тепер, за задумом авторів законопроекту, за його допомогою можна буде отримати доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрації податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом. На думку економіста Іллі Несходовського, зараз підприємці не можуть бути впевнені в тому, що всю податкову звітність своєчасно прийнято, а податкова заборгованість сплачена у повному обсязі. Це призводить до випадків тиску на підприємців і бажання «поспілкуватися» у неформальній обстановці з метою вирішення часто неіснуючих проблем. Тоді як запровадження електронного кабінету платника податків дозволить уникнути таких ситуацій і «зменшать корупційні можливості податківців». На усунення корупційних ризиків спрямоване і створення єдиного реєстру на відшкодування ПДВ. Систему відшкодування цього податку експерти називають однією з найбільш корупційних в Україні. «Наявність двох реєстрів дозволяє одним платникам отримувати кошти вчасно, а інші мусять чекати по кілька місяців. Як наслідок, всі хочуть потрапити в перший реєстр. Таким чином, два реєстри ділять платників на своїх і чужих. Загалом, процес відшкодування ПДВ пояснює, чому до нас не йдуть інвестори», – вважає Ілля Несходовський. Надії на те, що створення єдиного реєстру на відшкодування ПДВ допоможе усунути корупційну складову у цій сфері покладає і в. о. президента Київської школи економіки Тимофій Мілованов. "Для всіх мають бути однакові правила гри", – каже він. Водночас у цьому питанні економіст очікує особливо великий спротив системи, бо «люди на цьому заробляють". Протидії чиновницького апарату, на думку Мілованова, можна очікувати і в інших аспектах реформи, зокрема, що стосуються спрощення адміністрування податків і запровадження електронного кабінету платника податків. «Якщо зробити це все якісно – це безумовно, буде крок уперед, тому що чим менше втручання чиновника,тим менше варіантів для маніпуляцій. А можливість маніпуляцій веде до корупції. Але питання в тому, як це буде реалізовано. Думаю, тут, як і з усім іншим, буде боротьба, щоб це не довести до кінця. Тобто буде супротив системи, як, наприклад, маємо з електронними деклараціями», – каже він. "Зрозуміло, що реформи у нас дуже повільні, і хотілось би побачити більше. Але добре, що хоч щось роблять – на четвірочку", – додає експерт. Голова Комітету економістів України Андрій Новак звертає увагу, що подача цієї податкової реформи, як мінімум, порушує логіку економічної політики. На його думку, треба було спочатку прийняти на законодавчому рівні нову податкову систему, а потім на цій новій системі розраховувати Державний бюджет. А вийшло так, що бюджет уже розрахували і подали, а тепер пропонують податкові зміни. "Зараз треба було б забрати з податкової системи дуже багато дрібних платників, які дають невеликі надходження у бюджет, але дуже перевантажують саму податкову систему і ускладнюють роботу підприємств та їхніх бухгалтерів. Також нам слід розібратися із чотирма головними податками – податком на додану вартість, податком з прибутку підприємств, податком на доходи фізичних осіб і єдиним податком. Треба розібратися з їх ставками, встановити їх і не міняти тривалий час, тому що бізнесу потрібно мати прогнозовану податкову систему, щоб можна було складати прогнозовані бізнес-плани на середньострокові і довгострокові періоди. А коли у нас кожного року вносяться зміни до податкового і митного законодавства, то жоден бізнес не може написати реальний бізнес-план, навіть на один рік. А це найгірше як для наших підприємств, так і особливо для іноземних інвесторів", – наголошує він.