Інформацію про каву надибуємо на сторінках коломийської преси 19 ст. Так у вірші І. Пасічинського «Чир тай кава», який опублікував коломийський часопис «Приятель дітей» у 1881 р., читаємо:

А я — славна кава,
Всего світа страва.
Царі мене п’ють,
Цукру додають.
І пани мя’ люблять,
Щодень смачно трублять.
І жиди мя’ знають,
Попи величають,
Мулярі і кравці,
Ковалі тай шевці.
Всі для мене, кави,
Причиняють слави...

Давні галичани-містяни, незалежно від національности, добре розумілися на європейських кавових традиціях, вчащали до каварень, пили каву на сніданок, частували нею гостей. На поч. 1900-х коломийські газети рекламувала відому марку «Катрайнер. Кнайпова Кава», а в 1930-і - «Франкка».

Рекламка кави. Коломия, 1930-і.

У своїх спогадах видатний український діяч Кирило Трильовський писав, що внаслідок відкриття нафтопромислу в с. Слободі Рунґурській і в Печеніжині, у 1880-і рр. коломийські «ресторації і каварні мали великі прибутки».

Перед Першою світовою війною власники коломийських каварень, переважно гебреї, називали їх анґлійськими словами. Найпопулярнішою в Коломиї була каварня «City», яку в місцевій говірці називали «Ціта», хоча правильно мало б бути «Ситі», що в перекладі з анґлійської означає «Місто». У тій каварні, попри кавування, грали в заборонені азартні ігри.

Популярною була і каварня «Royal» («Роял») на вул. Ягайлонській (тепер вул. В. Чорновола). Це слово в анґлійській мові має багато значень, і тут, ймовірно, тлумачиться як «Королівська». Місцеві українці писали і вимовляли «Рояль». Відомо, що власник І. Берґ у 1913 р. з причини кризи продав її львівському бізнесменові, який хотів купити ще й вищезгадану «Ціту».

Реклама кави у давній коломийській пресі.

У газетному оголошенні читаємо, що в коломийській каварні «Royal» («Роял») від 1 травня 1914 р. щовечора, від 8-ї год., виступатиме «славна дамска капеля з Будапешту «Noble Henri des Comtes Gіzzi».

Відомо, що в період Першої світової війни, коли місто окупували російські війська і встановилася російська адміністрація, більшість коломийських каварень зачинилися. У місті з’явилися досі невідомі «чайні». Того самого року маґістрат планував відкрити каварню «Ціті» (Sity) в кам’яниці Герша Крісса на вул. Ягайлонській, 1, де крім білої і чорної кави, лєґумін, сніданків, обідів і вечер, можна було б грати в більярд, шахи, карти, а вечорами тут мали грати музики.

У 1910-і – 1930-і дуже популярною була каварня «Центральна», або як її називали містяни, «Централька».

Листівка з каварнею «Центральна» (донедавна ресторан «Карпати») Коломия, поч. 1900-х. (З колекції Валерія Ковтуна).

У радянський період і початковий український це був відомий ресторан «Карпати» на вул. Театральній. А недавно була спроба відродити каварню «Центральну».

***
Радянська влада вважала кавування пережитком минулого, капіталістичною звичкою, а тому європейську каву витіснили проста ячмінна кава, чай, пиво та ін. напої. Заміть каварень з’явилися кафе, чайні, столові, буфети. Та й досі західні українці віддають перевагу каві, в той час, як росіяни — чаєві.

Від кінця 1980-х кава в Західній Україні знову повернула свою популярність, а галичани навернулися до цього смачного напою. Відповідно до мовної традиції й логіки дехто почав називати заклад, в якому готують каву — каварнею, а не кав’ярнею, оскільки «кав’яр» — це ікра, а кав’ярня — це крамниця, де продають таку червону чи чорну ікру.

Цьогоріч, до коронавірусу, в Коломиї працювало 27 каварень. До того ж каву пропонують у середмісті різні будки-візочки. І, звичайно ж, її можна замовити в ресторанах і кафе, а в деяких поважних фірмах є спеціальні кавові цідилки, які готують каву і пропонують її пристійним відвідувачам.

На жаль, історичних каварень у Коломиї не відроджено, а сучасні мають короткий вік і скромний інтер’єр. Але кави готують у них на всі смаки, а тому там завжди людно й гамірно.

Оголошення в коломийській газеті.

АВТОР: Микола САВЧУК