Що і як робити, щоб Коломия стала якщо не місцем масового паломництва, то принаймні потужним туристичним центром Західної України? А отже притягувала інвесторів, стимулювала розвиток підприємництва, загальної культури, поліпшувала свій екологічний стан, створювала, врешті, нові робочі місця...
Відповідь на такі непрості питання взялися шукати учасники "круглого столу" на тему "Концепції розвитку туризму в Коломиї", що відбувся в ЗОШ № 1 ім. Василя Стефаника.
Питання ці не тільки непрості, але й назрілі, щоб не сказати перезрілі. Як пригадала заслужений працівник культури України Ярослава Ткачук, добрих десять років тому за концепцію туристичної Коломиї вже бралися працівники музею Гуцульщини і Покуття.
Міський голова Ігор Слюзар також признався, що пробував розвивати туристичну галузь, років чотири тому. Однак і міськвиконкомівській програмі не судилося вийти за межі добрих намірів. "Маємо на сьогодні на цьому полі хіба ініціативи окремих підприємців, - самокритично визнав І. Слюзар, - та ще діяльність музеїв".
А розроблений логотип міста? - тут же нагадав перший заступник міського голови Сергій Коцюр. А святкові ярмарки, початок реконструкції площі Відродження й парку Трильовського? А ремонт Коломийського центру туризму і дозвілля?
Але очільникові міста, судячи з його слів, розходиться трохи в іншому. У тому, щоб активніше послуговуватися давніми міськими легендами, як це практикує багато міст, залучати до творення привабливого й навіть дещо таємничого образу Коломиї істориків, краєзнавців. Справі міг би допомогти популярний ринок вишиванок, на який з'їжджаються вночі проти четверга покупці з усіх усюд.
Саме на тему майбутнього цього ринку, як однієї з найпривабливіших туристичних атракцій міста, не пожаліли свого часу учасники "круглого столу".
На переконання І. Слюзара, ринок потрібно забрати із заболоченої вулиці Атаманюка й перенести в середмістя, розвинувши для цього в середмісті відповідну інфраструктуру. Один раз на тиждень, уночі проти четверга, тут працювали б кав'ярні, чимало магазинів переорієнтувалися б на продаж сувенірної продукції. Немаловажний і той факт, що теперішні приїжджі за вишиванками Коломиї, по суті, не бачать, а при передислокації ринку в центр вони мали б можливість знайомитися і з достойностями міста.
Здається, прихильників такого перенесення ринку було більше, ніж противників. Лише дехто з присутніх засумнівався в доцільності ідеї, мотивуючи сумнів тим, що люди, мовляв, приїжджають на ринок зі своїми канапками, та й охорону неможливо буде забезпечити... Дехто взагалі пропонував організовувати нічний ринок на території наявного продринку. Усе огороджене, заходь і торгуй...
Так, з атракціями в Коломиї, визнавав перший заступник міського голови, він же модератор "круглого столу", Сергій Коцюр, сутужно, а без якихось яскравих атракцій розвивати туризм не вдасться. Ідей щодо цього серед чималої кількості присутніх у залі не бракувало. Ось лише деякі з них.
Михайло Стовп'юк, підприємець зі Спаса: "У давній Коломиї був розвинутий соляний промисел. Чому б не збудувати макет соляної шахти й не водити туди туристів?"
Уляна Мандрусяк, начальник міського управління культури: "Непогано було б стилізувати стару автостанцію під 19 століття".
Олег Дячук, заступник міського голови: "Можна було б також зробити вулицю Шептицького на кшталт Андріївського узвозу в Києві з його містечком майстрів, художників, реконструювати тут фасади будинків, подбати про підсвітку".
Вимальовуються вже, за словами начальника відділу інвестиційної політики міськради Наталі Геник, контури туристично-інформаційного центру, запланованого біля колишнього кінотеатру ім. Ірчана, з громадською вбиральнею неподалік. Є в ратуші намір практикувати тимчасові пересувні споруди, що їх могли б орендувати підприємці на конкурсній основі. Є також намір повернутися до практики регулярних конкурсів на найкращого екскурсовода, найкращу екскурсію.
Тепер лише від слів - до діла. Тільки й усього.
Дмитро КАРП'ЯК