Свято 8-го березня залишиться і вихідний буде. Але Інститут національної пам'яті наполягає на скасуванні вихідного вже з наступного року. На згадку про день боротьби за права жінок в ефірі Громадського радіо говорили з гендерною експерткою Марією Дмитрієвою. Тетяна Трощинська: Для вас 8-ме березня це свято чи ні? Марія Дмитрієва: Я — феміністка вже багато років. Відповідно, 8-ме березня — це моє професійне свято. В нас є день електрика, день інженера, а це свято феміністок, день солідарності жінок у боротьбі за свої права. Відповідно, так, для мене це свято, можливість поговорити про права жінок. Тетяна Трощинська: Наскільки ми розуміємо, і пан Вятрович в цій студії говорив, що в цьому році свято 8-го березня залишається вихідним днем. Він сказав, що воно теж є святом, але не вихідним днем, оскільки це немає жодного відношення до державотворення в Україні. Марія Дмитрієва: Це дуже цікаве тлумачення державотворення, адже жінки становлять не менше половини громадян України. І без жіночих зусиль та жіночої праці цієї країни б не існувало. І викидати їх з концепції державотворення — це просто ігнорувати їхній внесок, і казати, що все, що вони роблять, неважливо. Тому день солідарності жінок викидати з державного календаря дуже нечесно. Це день, коли жінки говорять про свої права, про свою солідарність, і чоловіки можуть висловлювати свою солідарність поряд із ними. І якщо Вятрович порядна людина, то він підтримає цей день. В США, наприклад, весь березень — це місяць жіночої історії. В цей місяць говорять про те, який внесок зробили жінки в різних галузях, і вони отримають це визнання. В Україні є лише один день на рік, і цей єдиний день запропоновано в цих жінок забрати. Я вважаю, що це нечесно і несправедливо. Сергій Стуканов: Для багатьох українок цей день асоціюється не з рівністю та боротьбою за права жінок, а як раз, навпаки, з особливістю жінки, як частини людського роду. Яким чином в свідомості мільйонів людей це поміняти? Тому що 8-го березня працівник дарує жінці-керівниці квіти тому, що вона жінка, а не тому що вона професіонал. Марія Дмитрієва: Нам вже вдалося так зробити з 9-м травня. За декілька років парадигма повністю змістилася. Ми говоримо тепер не про те, які ми були круті і як ми всім наваляли, а говоримо про трагедію, про втрати, про ту жертву, яку український народ поклав на перемогу. З 8-м березня можна зробити таке саме. Український жіночий рух вже багато років докладає зусиль, щоб наші можновладці на це свято не розповідали жінкам, які вони мають лишатися гарненькі, приємні та зручні у використанні, по факту, а піклувалися про те, що влада робить для дотримання прав жінок. Я вважаю, що решта українського суспільства має всі можливості долучитися до цієї роботи, і почати говорити в цей день не про те, які жінки гарні і приємні, а про підтримання прав цих жінок. Тобто ми можемо переозначити цей день самі. Тетяна Трощинська: Ви зараз ставите чоловіків в незручне становище. З одного боку частина жінок звикла до жіночності і краси, а з іншого боку — іх права не забезпечені. Як бути з цією дилемою? Марія Дмитрієва: Я вважаю, що в день 8-го березня чоловіки можуть вітати жінок з тим, які ці жінки чудові, розумні, скільки багато вони роблять, дати належне певним зусиллям, бо кожна людина любить, коли її хвалять за те, що вона робить добре. Жінки, як люди в цьому не виключення. Звичайно, приємно, коли тобі розповідають, що ти гарна, але коли тобі говорять, що ти гарний фахівець, що це визнають і що тебе цінують, це буде чути жінкам дуже приємно. Тетяна Трощинська: Є велика частина жінок, які насправді хочуть компліментів. Це нормально? Марія Дмитрієва: Абсолютно. Люди люблять, коли їх люблять, коли їх цінують. І якщо в жінок забрати це свято, коли їм кажуть, що вони гарні, хороші, і що їх цінують, це буде образливо. Сергій Стуканов: Але навіщо для цього державне свято? В нас є, наприклад, 14-го лютого — День закоханих, коли люди один одному зізнаються в коханні, але воно не є державним святом. Для чого потрібне державне свято, щоб сказати начальниці чи жінці те, що вона гарна та добре працює? Марія Дмитрієва: Я вважаю, що 8-ме березня повинно бути державним святом і днем, коли держава і влада звітується перед суспільством, що вона робить для виконання своїх обов’язків перед жінками. Це день, коли жінки можуть зустрічатися, ходити на марші, на заходи або в музеї, як в Італії. Якби музеї на 8-ме березня запрошували жінок на спеціальний день жіночої історії, це було б дуже популярно і корисно. Це б унаочнювало той внесок, який жінки роблять в існуванні українського суспільства. Сергій Стуканов: Хто мав би зайнятися зміною парадигми? Марія Дмитрієва: Я вважаю, що держава, яка отримує податки від чоловіків і від жінок, повинна дбати про інтереси і чоловіків, і жінок. Жіночий рух це робить не перший рік, тепер питання політичної волі — або держава виконує свої обов’язки перед людьми, або вона їх не виконує. Відповідно до цього громадяни України вже оцінюватимуть діяльність цієї влади. Бо якщо вона дбає лише про те, щоб в нас були націєтворчі дні в календарі, але не говорить про свої зобов’язання, то я дивуюся такому підходу.