Поки Україна б’ється на фронтах війни зі споконвічним ворогом – росією, українські історики ведуть важку боротьбу із московською «п'ятою колоною», яка фальсифікує історію та приховує злочини кремля, зокрема найбільшого злочину геноциду, який відомий нашій цивілізації –  Голодомору 1932-33 років. 

Йдеться, зокрема, про свідоме применшення  наслідків, масштабів злочину та чисельності винищених під час геноциду українців.

«Важкою артилерією» москви в цьому випадку виступають такі комуністичні історики як Станіслав Кульчицький, який намагається нав’язати українському суспільству «3,5 мільйона померлих від голоду осіб», а не винищених під час геноциду українців. Водночас колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко заявляли про 10 мільйонів жертв. 

Намагання «п’ятої колони» штучно створити в академічному середовищі «наукові  дискусії» та взяти під «контроль» тему  Голодомору-геноциду свідчить про їхню пряму антиукраїнську пропагандистську діяльність. Суспільство має чітко усвідомити, що триває світоглядно-історична війна кремля проти української нації. 

В цій статті я хочу закцентувати увагу на діяльності керівництва Українського інституту національної пам’яті. Державна структура, яка мала б займатись захистом національних інтересів Української держави, в питанні Голодомору-геноциду робить рівно протилежне, допомагаючи просувати кремлівські наративи.

Фактично керівництво УІНП в особі Антона Дробовича неодноразово чинило тиск на вчених, переслідувало та погрожувало українським історикам-дослідникам Голодомору. Як приклад, погрози Дробовича на кшталт: «Від їхньої репутації каменя на камені не лишиться».

Наша газета «Сурма» публікувала чимало матеріалів на цю тему, зокрема останній випуск листопада 2023 року ми повністю присвятили 90-м роковинам Голодомору-геноциду та вшануванню пам’яті знищених українців.

У законодавстві України щодо чиновників працює принцип «дозволено те, що прямо передбачено». Тобто, кожен державний службовець повинен діяти в межах своєї компетенції, яка прямо визначена Конституцією та законами України.

Чи має право голова УІНП Антон Дробович (який сам не є, до речі, дослідником Голодомору) обіцяти знищити репутацію українським історикам з розряду Володимира Сергійчука, завідувача кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, чи доктору історичних наук Олесі Стасюк, голові Національної Асоціації дослідників Голодомору-геноциду, чи, зрештою, будь-якому вченому-досліднику чи навіть громадянину України?

Таких повноважень в голови УІНП немає і, очевидно, бути не може. А частина дій з такого розряду насправді може підпадати під кримінальну кваліфікацію. І йтися може щонайменше про зловживання службовим становищем. Хоча в межах світоглядно-історичної війни московії проти України такі дії можна кваліфікувати і більш жорстко. 

У лютому 2024 року громадські організації та громадські діячі   звернулися до українців світу, урядів України та Канади щодо створення експозиції, яка повинна розкрити злочин геноциду українців, а не приховати історичну правду, що є загрозою національній безпеці України, тобто антиукраїнські сили намагаються знищити правду про злочини кремля, вчинені у 1932 – 1933 роках проти українців, в якому закликали Українську владу, українців світу бути пильними та не допустити створення антиукраїнських проектів, спрямованих на знищення Української держави та Української нації. Зі зверненням можна ознайомитись за посиланням. 

Рух «Українська Сила», співзасновником та головою якого я маю честь бути, став одним із підписантів цього звернення – зважаючи на важливість питання дослідження Голодомору-геноциду, вшанування пам’яті  10,5 млн  українців та встановлення історичної та юридичної справедливості.

Яким же було моє здивування, коли на електронну адресу нашого Руху прийшов лист від в.о. голови УІНП Володимира Тиліщака зі «специфічним» змістом – з погрозами та вимогою надати у тижневий термін інформацію про діяльність громадських організацій. Проте є незрозумілим, на якій правовій підставі та відповідно до якого Закону цей пан, грубо порушуючи Конституцію України та Закони України, зловживаючи своїм службовим становищем, виступив від імені Верховної ради України, Кабінету міністрів України та Посольства Канади в Україні. Такі ж листи цей «діяч» направив низці громадських організацій.

У Зверненні до українців світу, урядів України та Канади, яке також було направлено до Верховної ради України, зазначено: «Українське суспільство глибоко занепокоєне діяльністю створеного у 2013 р. на кошти канадського бізнесмена Джеймса К. Темертея Центру “Студії Голодомору” (HREC) під керівництвом Людмили Гриневич, який під прикриттям нібито досліджень Голодомору займається розмиванням історичної правди та запереченням злочину геноциду українців,  дискредитуючи  новітні наукові дослідження  Голодомору-геноциду.

Брудне замовлення на приховування чисельності жертв геноциду українців –  є черговим злочином, оскільки  “п’ята колона” та  агенти кремля  намагаються нав’язати Українському народу, державі та світу – велику брехню.  

Із засобів масової інформації громадськості України стало відомо, що уряд Канади нібито виділяє 15 млн канадських доларів на добудову Національного музею Голодомору-геноциду. З достовірних надійних джерел відомо, що ці кошти насправді виділяються сумнівною постаттю Джейсом К. Темертеєм, який виставив уряду України умови задля виділення цих коштів:

- кошти будуть надані в разі створення наглядової та експертної рад Музею, в яку ввійдуть підконтрольні йому особи;

- припинити  досліджувати чисельність знищених під час геноциду українців та зафіксувати в експозиції, що в 1932 – 1933 роках  «померло»  всього 3, 5 млн осіб.

І це в той час, коли в українських, італійських, американських, німецьких, польських архівах та в архіві Ватикану містяться матеріали, що свідчать про знищення  від 12 до 16 млн українців. Крім того, проведені в Україні сучасні наукові дослідження та судові експертизи свідчать, що комуністичний режим фізично винищив у 1932 – 1933 рр. 10, 5 млн українців в Україні та Північно-Кавказькому краї. Дослідження продовжуються. Завдання української нації довести правду світу про цей найстрашніший злочин в історії людства. 

Українські громадські організації звернулися до Української влади з вимогою оприлюднити наступну інформацію:

- чи дійсно 15 млн канадських доларів  виділяє саме уряд Канади?;

- чи відомо Українській владі, що ці кошти надає особисто  Джеймс К. Темертей?;

- надати копію угоди між урядами України та Канади, щодо виділення 15 млн канадських доларів на музей Голодомору;

- які саме умови виставив бізнесмен Джеймс Темертей уряду України задля виділення коштів?»

Отримавши лист із підписом в.о. голови УІНП В. Тиліщака, ми були і здивовані, і обурені водночас. Зважаючи на важливість цього питання та відверту протиправність дій Тиліщака, який є державним службовцем і зобов’язаний діяти лише в межах прямо передбачених для нього законом повноважень, ми вирішили надати розголосу цій нерядовій події, щоб посприяти встановленню справедливості та законності.

На нашу думку, В. Тиліщак грубо порушив вимоги ст. 1, 6, 19, 34 Конституції України та свої службові обов’язки, здійснив протиправний тиск з погрозами на адресу громадських організацій та незалежних ЗМІ, тобто в його діях як державного службовця наявні ознаки корупційного чи кримінального  правопорушення.

Особливо цинічним під час російсько-української війни є намагання В. Тиліщака приховати діяльність «п’ятої колони» та грубе порушення  ним ст. 34 Конституції України, якою «кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір».

У зв’язку з викладеним, відповідно до вимог ст. 1, 6, 19, 34 Конституції України,  ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», ми звернулись до керівництва УІНП з вимогою невідкладно надати відповідну інформацію, зокрема щодо повноважень УІНП та його керівництва, для подальшої підготовки матеріалів щодо вчинення можливого корупційного чи кримінального правопорушення В. Тиліщаком до правоохоронних органів України та суду.

Крім того, ми запросили в УІНП нормативно-правовий акт, який надає право В. Тиліщаку як державному службовцю протиправно втручатися у діяльність  громадських організацій та неурядових ЗМІ.

Звертаємо увагу громадськості, що керівництво УІНП в особі А. Дробовича та В. Тиліщака фактично займаються антиукраїнською діяльністю під час російсько-української війни. Про розгляд Звернення громадських організацій та реакцію влади на протиправну діяльність керівництва УІНП  будемо інформувати українське суспільство та світову спільноту й надалі.