ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Відійшов у вічність відомий диригент з Коломийщини Володимир Кенюк

На 82-му році життя відійшов у вічність відомий диригент Володимир Кенюк. Сумну звістку повідомили на сторінці Собору Святого Архистратига Михаїла, де Володимир Кенюк багато років був  реґентом хору «Аксіос».

ДОВІДКА

КЕНЮК Володимир, син Василя. Народився 30 квітня 1941 року у с. Княждвір Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. Диригент, педагог, музика-баяніст, майстер музичних народних духових інструментів.

Закінчив Верхнянську початкову школу (1952), Нижнянську семирічну (1955) — тепер Княждвірські школи Коломийського р-ну, Печеніжинську СШ (1958), музичне відділення Коломийського педучилища, тепер Коломийський педколедж (1962), заочно музпедагогічний факультет Дрогобицького педагогічного інституту ім. І. Франка (1972; клас диригування С. Стельмащука), отримав кваліфікацію учителя музики і співів середньої школи та викладача педучилища із званням учителям середньої школи. Служив у армії (1963-66).

Працював теслею у с. Петровський Краснолуцького району Луганської обл. (1958-59), учителем співів Красноградської СШ ім. А. Копиленка Харківської обл. (1962-63), учителем співів Делятинської СШ Надвірнянського р-ну Івано-Франківської обл. (1966-73), викладачем музики, ритміки та бальних танців Коломийського педучилища (1973-81), звідки вийшов на пенсію за інвалідністю; керівник шкільного хору Коломийської ЗОШ №2 (1983-85), викладач музики Коломийського педучилища (1.09.1988 — 26. 08. 1999), керівник гуртків художньої самодільяності Печеніжинської ЗОШ І-ІІІ ступенів (2001-07); керівник самодіяльного народногоансамблю пісні і танцю «Гомін Карпат» (1985-95) колгоспу ім. О. Довбуша (с. Нижній Вербіж, Сопів, Кийданч, Княждвір). Від 1996 — на пенсії.

Виростав під упливом багатих пісенних традицій рідного села, уже трирічним влаштовував аматорські виступи для вояків УПА.

Керував самодіяльними народними хорами «Гомін Карпат», дитячим хором Нижньоберезівської восьмирічки Косівського р-ну Івано-Франківської обл. (1970-і); дитячим ансамблем пісні й танцю Делятинської школи, учительським хором, мішаним хором будинку культури — всі в смт Делятині; ансамблем пісні й танцю педучилища, дитячим хором Коломийської гімназії — всі в Коломиї; учнівським хором, чоловічим квартетом вокального ансамблю «Горяночка» — всі в Печеніжині. Ці хори й ансамблі під орудою Володимира Кенюка ставали лауреатами й переможцями місцевих, обласних та республіканських конкурсів і фестивалів, виступали на столичних сценах, брали участь у державних святах, в різних урочистих концертах, на ВДНГ (Київ, 1986), за кордоном (Польща), їхні виступи демонструвало телебачення, про них писала преса. У репертуарі хорів й ансамблів, які очолював Володимир Кенюк, були відомі й складні українські народні пісні, твори західноєвропейських класиків, прикарпатських композиторів і поетів, гуцульський фольклор.

Довголітній реґент хору церкви святого Михайла «Аксіос» в Коломиї (від 1994), який є одним з найкращих у Коломиї та здобув загальне визнання в церковному середовищі Галичини. Хор виступав у багатьох храмах Західної України, а також на Закарпатті та в Києві. У репертуарі «Аксіоса» — складні духовні й світські пісні, зокрема християнські твори талановитих укр. композиторів А. Веделя, Д. Бортнянського, М. Березовського, М. Вербицького, М. Леонтовича, Д. Січинського та ін. Багато з цих пісень аранжував Володимир Кенюк. За успішну працю УГКЦ нагородила Володимира Кенюка почесним званням «Заслужений реґент УГКЦ» (2015).

Володимир Кенюк вніс вагомий вклад у розвиток хорового співу на Прикарпатті та у відродження духовності українського народу й популяризації його пісенних скарбів, а також у збереження духовно-культурного надбання у царині релігійно-церковної творчості. Надавав методичну допомогу керівникам хорів Коломийщини.

Володимир Кенюк — відмінник освіти України, виконав епізодичну роль керівника хору філармонії у кінофільмі В. Ільєнка «Останній бункер» (кіностудія ім. О. Довженка, 1988).

Від 1973 року мешкав у Коломиї.
За матеріалами Енциклопедії Коломийщини (автор статті - Михайло Тимофіїв).

 

 

Фото з архіву Енциклопедії Коломийщини

Вічна пам'ять...