Третю частину читайте ТУТ.

Провідники українського життя в Коломиї (1900 – 1914 рр.)

Початок ХХ ст. українці Коломиї зустріли своїми численними зреалізованими мріями і новими ініціативами та акціями. Місто разом з Галичиною вступило в період найбільшого розквіту Австро-Угорської імперії, коли суспільство втішалося фінансовою стабільністю, промисловим і культурним розвитком, а вкраїнці – ще й вагомими громадськими здобутками. Вони активно розбудовували своє культурно-освітнє і громадсько-політичне життя. У 1900 р. в Коломиї жило понад 30 тис. осіб, з них п’яту частину становили українці. Наші предки вже мали свою численну інтеліґенцію: адвокатів, працівників суду, лікарів, дрібних службовців у маґістраті, на пошті, на залізниці, вчителів гімназії та шкіл. Період 1900 – 1914 рр. характеризується появою на суспільному полі зорганізованого українського вчительства, руханково-пожежного товариства «Січ», розбудовою організацій, які існували в місті від кін. ХІХ ст. У Коломиї й надалі діяли філії та осередки відомих крайових товариств «Просвіта», Руського Педагогічного Товариства (РПТ), місцеві «Родина», «Шкільна поміч», «Коломийський Боян». Нижче подамо найбільші здобутки коломийців-українців за період 1900 – 1914 рр.: 1900 р. – відкрито державну гімназію з українською мовою викладання, яку тоді іменували так – цісарсько-королівська ІІ гімназия в Коломиї з руським викладовим язиком. 1901 р. – українська громадськість голосно відзначала 40-річчя від дня смерті Т. Шевченка; на урочистому заході 9 березня виступав В. Стефаник. Такі Шевченківські вшанування організовували щороку. 1901 р. – відкрито державну 4-класову чоловічу школу ім. Т. Шевченка. 1902 р. – відкрито Український (Руський) Народний дім у Коломиї, який став головним громадським і культурно-освітнім осередком місцевих українців; у різні періоди там містилися школи, бібліотеки, крамниці, ресторан, організовували святкування, концерти, зустрічі з відомими людьми, публічні відчити (лекції), вечірки, виставки, грали вистави. Це приблизно як тепер відділ культури. 1902 р. – почав виходити місячник для народу, журнал «Зоря», який видавали місцеві радикали. Пропагував товариство «Січ», українську історію й літературу, подавав новини суспільно-політичного характеру. 1902 р. – 6 червня відбулося перше Січове свято в Галичині. 1902 р. – заснована бурса (гуртожиток) філії Руського (Українського) педагогічного товариства. 1903 р. – на запрошення місцевих українців у Коломиї побував видатний українських композитор М. Лисенко з Києва. 1903 р. – почав виходити популярно-науковий журнал-тижневик «Поступ». Його видавали члени чи прихильники Національно-демократичної партії, до якої належав І. Франко. 1903 р. – почав виходити двотижневик «Хлопска правда», який фактично був друкованим органом місцевих радикалів. 1903 р. – 28 червня відбулося друге крайове Січове свято. 1905 р. – засновано коломийську філію Взаїмної Помочі Українського Вчительства (ВПУВ). Це була перша професійна організація українського вчительства в Галичині. 1905 р. –створено Кружок руських (українських) дівчат. 1906 р. – створено товариство української молоді «Громада». 1907 р. – відбулися парламентські вибори, на яких від Коломийської округи переміг адвокат, провідник «Січей» К. Трильовський. 1908 р. – почав виходити журнал «Прапор» – орган українсько-руського народного учительства. 1909 р. – коломийська філія «Учительська громада» відкрила Видавничу спілку українського вчительства, яка видала чимало потрібних для українського школярства й учительства книжок. 1909 р. – 31 травня відбулося крайове Січове свято на честь гетьмана Івана Мазепи, на якому виступили К. Трильовський, В. Стефаник, гостями свята були всі посли (депутати) сойму від радикальної партії та видатний український письменник М. Коцюбинський. 1909 р. – Руський жіночий кружок у Коломиї відкрив Дівочий інститут – приміщення-гуртожиток для українських учениць різних коломийських навчальних закладів, які доїжджали до міста. 1910 р. – відкрито учительську семінарію коломийської філії РПТ. 1910 р. – створено державну дівочу семикласну школу ім. Княгині Ольги. 1911 р. – українська громадськість широко відзначала 100-річчя від дня народження будителя галичан М. Шашкевича; з цієї нагоди встановлено пам’ятну таблицю на фасаді Народного дому, відбулися урочистості й концерт. 1911 р. – гідно вшановано 50-річчя від дня смерті Т. Шевченка; відбувся т. зв. Шевченківський страйк коломийських гімназистів. 1911 р. – створено приватну жіночу гімназію (семінар). 1911 р. – засновано русько-католицьке товариство під покровом св. Йоана Милостивого, яке гуртувало найбідніших українських містян. 1911 р. – відбулися парламентські вибори, депутатом обрали коломийського адвоката, провідника «Січей» К. Трильовського. 1912 р. – почала виходити суспільно-політична щотижнева газета «Покутське слово», яка продовжила традиції прихильників І. Франка. 1912 р. – відбулася знаменита Виставка домашнього промислу, на яку приїхав Глава греко-католицької церкви, митрополит Андрей Шептицький. Організаторами виставки стали коломийські філії товариства «Просвіта» і «Сільський Господар» та місцева «Родина». 1912 р. – створено товариство «Рідна хата». 1912 р. – І. Франко востаннє приїхав до Коломиї, де при переповненій залі читав свого безсмертного «Мойсея». 1912 р. – окружний комітет «Рідної Школи» відкрив приватну 4-класову дівочу школу, до якої вписалося 80 дівчат. 1913 р. – на соймових виборах депутатом обрали коломийського адвоката, відомого громадсько-політичного діяча К. Трильовського. 1913 р. – створено осередок Пласту при Коломийській гімназії. 1914 р. – почала виходити суспільно-політична, культурно-освітня газета «Коломийське слово» – останній місцевий часопис цісарського періоду, вихід у світ якого перервала Перша світова. 1914 р. – українська громадськість надзвичайно урочисто відзначала 100-річчя від дня народження Т. Шевченка. Вершиною ювілею стало відкриття бюста Кобзаря, під час якого слово виголосив В. Стефаник, уривки з «Гайдамаків» читав Лесь Курбас, співали «Коломийський Боян» і «Станиславівський Боян». Це був перший український пам’ятник у Коломиї, який через кілька місяців знищили російські війська. У 1900-ті в Коломиї також засновано «Покутський союз», філію товариства «Сільський Господар», дяківську школу, товариство «Учительська громада». Микола САВЧУК

Далі буде...