На Дорозі мучеників Майданека у польському Любліні 25 березня встановили пам’ятник видатному українському гуманісту, блаженному священномученику отцю Омеляну Ковчу, відомому як «парох концтабору Майданек», який навчався в Коломийській гімназії.

Церемонія встановлення пам’ятника пройшла біля музею-концтабору «Майданек» за участі представників влади міста, української діаспори, дипломатів, офіцерів ЛитПолУкрбригу, гостей з України, повідомляє власний кореспондент Укрінформу. 

В коментарі Укрінформу голова Громадського комітету із вшанування пам’яті блаженного священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник сказав, що від появи ідеї про пам’ятник Ковчу в «Майданеку» до її реалізації пройшло п’ять інтенсивних років переговорів з владою Любліна, вибору і затвердження проєкту пам’ятника, його виконання, перевезення та встановлення. 

Васюник повідомив, що на весь проєкт – створення пам’ятника, та облаштування місця під нього, витрачено загалом 250 тис. доларів зібраних від благодійників по всьому світу. Він додав, що пам’ятник Ковчу встановлюється в місці, де рівно 77 років тому, 25 березня 1944 року, трагічно закінчилося життя священника.

Фото: Укрінформ, Юрій Банахевич

Мер міста Люблін Кшиштоф Жук підкреслив, що постать Ковча є «символічною». 

«Ініціатива щодо встановлення пам'ятника є дуже важливою для наших суспільств, наших народів», – наголосив Жук. 

Він зазначив, що вона “формуватиме майбутнє обох народів”. Мер висловив сподівання, що після завершення коронавірусних обмежень пам’ятник в урочистій обстановці зможуть відкрити президенти України та Польщі. 

Радник-посланник посольства України в Польщі Олег Куць нагадав, що Ковч був «феноменальною постаттю, беззаперечним прикладом любові до людей, жертовності заради інших, який ціною свого життя врятував тисячі інших життів, у важкі часи нацизму та комунізму, був відданий служінню Богові, боровся за свободу і права людей, незалежно від їх національності та віросповідання».

Фото: Укрінформ, Юрій Банахевич

На скульптурі з білого каменю польською, українською та івритом вигравіюваний фрагмент листа отця Ковча, написаного з «Майданека» до своєї сім’ї. «Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковий для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності». 

Над пам’ятником видатному українському священнослужителю працювали скульптор Олександр Дяченко й архітектор Марта Дяченко. Як відзначають творці пам’ятника, ця скульптура – це узагальнена постать о. Омеляна Ковча, що поклав руки на великий куб і наче зрісся з ним бажаючи його піднести над землею. Як наголошують творці пам’ятника, куб є «надважкою невблаганною формою, як доля та нестерпне терпіння, притискає, розчавлює людську волю і душу, але силою віри, силою духу цей тягар відривається від землі, даючи полегшення страждань і надію». 

Постанову про спорудження пам’ятника Омеляну Ковчу ухвалила міська влада Любліна у 2018 році, а 22 лютого 2019 року було закладено перший камінь. 

Довідка: 

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року у гуцульському селі Космач в родині священика Григорія Ковча та Марії Яскевич-Волфельд. Шкільну науку пройшов у Космачі та Кіцмані, відтак навчався у Коломийській гімназії, а іспит зрілості у 1905 році складав уже в Українській Державній Ґімназії у Львові По її закінченні вступив до римської Колегії святих Сергія і Вакха, де провчився з 1905-го по 1911 р. здобувши філософські й теологічні студії.

24 жовтня 1910 р. одружився з Марією Анною Добрянською з дому Залуцьких. У їхньому шлюбі народилося шестеро дітей.

1911 року Омелян Ковч був висвячений єпископом Григорієм Хомишиним і в тому ж році призначений на Підволочиську парафію. Але вже наступного року молодий отець зголосився до роботи в місії для українців-католиків у Югославії. Українськими емігрантами у цій балканській країні він опікувався чотири роки, після чого повернувся на Галичину і став служити у парохії села Сарники Горішні на Рогатинщині. У 1919 році його призначено капеланом Бережанського коша УГА. Цікаво, що його батько в той же час був духівником ІІ Галицького корпусу УГА, поки не помер від тифу у 1919 році.

На початку 20-их років отець Ковч служить парохом у Борщові на Перемишлянщині, після чого стає настоятелем Миколаївського храму в Перемишлянах та церкви Собору Пресвятої Богородиці в Коросно. У Перемишлянах отець не лише відновлює церкву, а й Народний Дім, сприяє розбудові українського банку та кооперативу, підтримує «Пласт» та різні почини української громади. Аналогічну роботу отець Омелян проводить і в Коросному.

Особливо велич свого духу отець Ковч проявив у роки гітлерівської окупації. Аби врятувати від знищення, отець, незважаючи на заборону, охрестив і видав документи про хрещення більше, як 600 євреям. Більше того – звернувся з листом до Гітлера із засудженням геноциду та вимогою дозволити йому відвідувати євреїв у гетто. Після цих кроків, 30 грудня 1942 року був заарештований гестапівцями і транзитом через сумнозвісну львівську тюрму на Лонцького у серпні 1943 року потрапив до концтабору Майданек. Навіть там він зі складнощами, але знаходив можливість сповідати в’язнів.

В отця Ковча був шанс на порятунок – його намагалися витягнути з табору родичі і сам Митрополит Шептицький. Однак отець відмовився, зумівши пояснити це в записці, котру вдалося передати на волю: «Я розумію, що ви стараєтеся визволити мене. Але я вас прошу цього не робити. Вчора вони вбили 50 людей. Якщо мене тут не буде, то хто допоможе їм перейти через ці страждання. Вони підуть по шляху до Вічності з усіма їхніми гріхами і зневірою, котра приведе їх у пекло. А зараз вони ідуть на смерть з високо піднятими головами, залишивши позаду всі гріхи. І таким чином вони попадуть до вічного міста».

На початку 1944-го отець Ковч важко захворів на шлунок. 25 березня того року він помер, його тіло спалили в крематорії.

Під час пастирського візиту в Україну Святіший Отець Іван Павло ІІ 27 червня 2001 року під час Божественної Літургії на полі львівського іподрому проголосив блаженними 28 українських мучеників Української Греко-Католицької церкви. Серед них було названо і отця Омеляна Ковча, «пароха Майданека». УГКЦ вшановує пам’ять блаженного священомученика Омеляна Ковча 27 червня за юліанським календарем і вважає його покровителем душпастирів. 

Підписуйтесь на нас у Facebook, Тelegram та Instagram, щоб отримувати перевірені й оперативні новини.