Відтак Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав спільно зі старшим єпископом-помічником Люблінської архидієцезії Мечиславом Ціслом звершили молитву та освятили монумент, творцями якого є скульптор Олександр Дяченко та архітекторка Марта Дяченко.

У своєму слові Предстоятель УГКЦ наголосив, що постать блаженного Омеляна Ковча є прикладом для наслідування і взірцем для наших народів і Церков.

«Своїм служінням отець Омелян Ковч насамперед показав всім, що означає бути поруч з людьми в різних обставинах і цілковито присвятити себе служінню іншим. А також саме він подає нам ідею єдності, діалогу та примирення  між народами, традиціями і релігіями», – підкреслив Глава Церкви.

«Пам’ятник, який ми сьогодні освятили, повинен нагадувати нам про те, що ми повинні робити все, щоб не повторити ту жахливу подію, яка відбулася тут, на території концентраційного табору "Майданек", що став територією знищення», – додав Блаженніший Святослав.

Глава УГКЦ висловив слова вдячності всім, хто долучився до встановлення пам’ятника блаженному Ковчу: меру міста Любліна пану Кшиштофові Жуку за надане місце, жителям Любліна за тепле прийняття пам’ятника, подарованого українцями, архиєпископу і митрополиту Люблінському Станіславові Будзіку і єпископу Мечиславу Ціслу за реалізацію проєкту та надзвичайну гостинність, митрополиту Перемильшсько-Варшавському Євгенієві Поповичу, всім владикам, які прибули, а також духовенству в Польщі, сестрам служебницям за підтримку і присутність.

Окремо Глава Церкви подякував представникам Української Держави за присутність і підтримку, зокрема міністру закордонних справ Дмитрові Кулебі. А також владі Люблінського воєводства за прихильне ставлення до ініціативи спорудження пам’ятника.

«Дякую усім меценатам, жертводавцям за те, що повірили в ідею, яку свідчив і за яку віддав життя отець Омелян Ковч. Дякую за те, що ви сьогодні подарували Україні і Польщі, Любліну і світу цей особливий пам’ятник, який стоїть перед нашими очима. Дуже дякую всім авторам концепції: скульптуру, архітекторам, усім, хто опрацьовував цей задум, який сьогодні відкрився перед нашими очима. Особливо дякую громадському комітетові для вшанування отця Омеляна Ковча, його очільнику пану Івану Васюнику і всім, хто неустанно працює, щоб пам'ять про отця Ковча заторкнула всіх людей на всій земній кулі», – сказав Отець і Глава Церкви і побажав: «Нехай постать блаженного Омеляна Ковча буде для нас заохоченням зберігати людську гідність навіть в екстремальних умовах, а також безкорисливо служити іншим, незалежно від релігійної чи національної ідентичності, політичних поглядів чи переконань».

В особливий спосіб Глава Церкви подякував Богу, який, за словами отця Омеляна, є одним і тим самим для всіх: поляків, українців, росіян, литовців, і який є Богом життя для кожної людини: «Дякуємо Богу за приклад сильної і непохитної віри, відваги і витривалості, прикладом якої є отець Ковч. Він намагався піднести тягар життєвих драм, як про це засвідчує цей пам’ятник», – додав Предстоятель.

Старший єпископ-помічник Люблінської архидієцезії єпископ Мечислав Цісло у своєму слові пригадав книжку одного з польських передвоєнних філософів про героїзм і звірство.

«Вже в самій назві книжки автор дав відповідь на питання про те, ким є людина. Вона є немов би підвішаною між героїзмом і звірством. На "Майданеку", як і в інших місцях, зустрілися свого часу героїзм і звірство. Між цими двома поняттями отець Омелян Ковч представляє героїзм», – сказав єпископ Мечислав.

З нагоди освячення пам’ятника блаженному Омеляну листа від імені Святішого Отця Франциска надіслав кардинал П’єтро Паролін. На церемонії його зачитав о. Стефан Батрух.

«З нагоди урочистостей відкриття пам’ятника отцю Ковчу поблизу концентраційного табору "Майданек" Папа Франциск засилає сердечні привітання всім учасникам цієї зустрічі і запевняє про духовну близькість. Папа Франциск прагне пригадати, що мучеництво є найвищим виявом служби Церкві і Богові», – мовиться у листі.

«Підтримуваний Богом, блаженний мученик Омелян Ковч тримався своєї дороги прощення і єднання. Блаженний Ковч засвідчив, що любов є сильніша від смерті. Завдяки життєвій силі віри він зумів чинити опір злу. Він є знаком надії для наших часів і для майбутніх поколінь. Пам’ять про нього є для нас благословінням, лекцією життя. І нам важливо, щоб ця пам’ять не пропала. Як зерно пшениці падає на землю, щоб породити колоски, так і він віддав своє життя для наповнення Божої ниви», – написав кардинал Паролін.

Під час церемонії вікриття пам’ятника Головний рабин Польщі Міхаель Шудріх наголосив, що блаженний Омелян Ковч є взірцем справжньої людини.

Кшиштоф Жук, президент міста Любліна, подякував усім, хто зробив свій внесок у відкриття пам’ятника, який нагадує про страшні часи знищення поляків, євреїв та українців.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відзначив, що це найбільш зворушлива церемонія відкриття пам’ятника, у якій він коли-небудь брав участь. Від імені Української Держави він подякував усім організаторам події відкриття монумента.

Свої листи з нагоди урочистого відкриття і освячення пам’ятника блаженному Омеляну в Любліні надіслали Президенти України і Польщі.

Пан Іван Васюник, голова Комітету для вшанування пам’яті блаженного Омеляна Ковча, висловив глибоку вдячність кожному, хто допоміг здійснити спорудження пам’ятника блаженному Ковчу. «Поява пам’ятника Омеляну Ковчу в Любліні є проявом великої духовної справедливості», – сказав він, наголосивши, що сьогодні в Любліні відбулося щось більше ніж просто меморіальна акція, присвячена пам’яті однієї людини: «Цим монументом вшановуємо святу пам'ять мільйонів жертв Другої світової війни і великі рани наших народів. Саме цим знаком об’єднуємо в історичній пам’яті пам'ять українців, поляків, євреїв. Нас об’єднує той, хто в найважчі часи зумів протиставити злу любов до Бога і людей».

Продовжилася церемонія урочистого відкриття і освячення пам’ятника дев’ятою урочистою церемонією вручення Відзнак блаженного Омеляна Ковча.

Глава УГКЦ вручив відзнаку Аґнешці Голланд.

«Це велика честь, що мою особу якимось чином пов’язують з любов’ю і хоробрістю людини, яка відкрита до інших людей. Нам важливо не тільки вшановувати героїв, а і їх наслідувати», – сказала лауреатка.

Наступними за взірець вірного служіння національним святощам, приклад справжньої любові до рідного народу, який вчить любити інших, Відзнаку отримали «Пласт» і Рух дослідників Польської скаутської асоціації.

Інші лауреати, серед яких Олег Сенцов, як ми повідомляли, отримав Відзнаку в Києві, а Деніел Фрід отримає її згодом.

Продовжилися урочистості виступом сестер Тельнюк, а завершилися покладанням квітів та запалюванням свічок біля новоосвяченного монумента в Любліні.

Фоторепортаж з освячення пам'ятника блаженному Омеляну Ковчу в Любліні – тут.

Історичну подію у Телеграм прокоментував лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк: 

"Сьогодні у Любліні відкрито пам’ятник отцю Омеляну Ковчу, українському священнику, який, рятуючи інших людей, прийняв мученицьку смерть у концентраційному таборі Майданек.

В історії Його названо Парохом Майданеку.

Належачи до Української Греко-Католицької Церкви, Він молитовно захищав у Майданеку євреїв, поляків, українців та представників інших народів - усіх невинних жертв і приречених на смерть людей, незалежно від конфесійної, релігійної чи національної приналежності.

Його подвиг є найвищим злетом людського духу.

Хай буде вічною пам’ять про отця Омеляна Ковча.

Дякую Блаженнішому Святославу Шевчуку, Главі Української Греко-Католицької Церкви, і Комітету пам’яті за встановлення пам’ятника Омеляну Ковчу в Любліні.

Для мене велика честь приєднатися до числа тих, хто у свій спосіб підтримав цей великий задум".

Довідка "Дзеркала": 

Омелян Ковч народився 20 серпня 1884 року у гуцульському селі Космач в родині священика Григорія Ковча та Марії Яскевич-Волфельд. Шкільну науку пройшов у Космачі та Кіцмані, відтак навчався у Коломийській гімназії, а іспит зрілості у 1905 році складав уже в Українській Державній Ґімназії у Львові По її закінченні вступив до римської Колегії святих Сергія і Вакха, де провчився з 1905-го по 1911 р. здобувши філософські й теологічні студії.

24 жовтня 1910 р. одружився з Марією Анною Добрянською з дому Залуцьких. У їхньому шлюбі народилося шестеро дітей.

1911 року Омелян Ковч був висвячений єпископом Григорієм Хомишиним і в тому ж році призначений на Підволочиську парафію. Але вже наступного року молодий отець зголосився до роботи в місії для українців-католиків у Югославії. Українськими емігрантами у цій балканській країні він опікувався чотири роки, після чого повернувся на Галичину і став служити у парохії села Сарники Горішні на Рогатинщині. У 1919 році його призначено капеланом Бережанського коша УГА. Цікаво, що його батько в той же час був духівником ІІ Галицького корпусу УГА, поки не помер від тифу у 1919 році.

На початку 20-их років отець Ковч служить парохом у Борщові на Перемишлянщині, після чого стає настоятелем Миколаївського храму в Перемишлянах та церкви Собору Пресвятої Богородиці в Коросно. У Перемишлянах отець не лише відновлює церкву, а й Народний Дім, сприяє розбудові українського банку та кооперативу, підтримує «Пласт» та різні почини української громади. Аналогічну роботу отець Омелян проводить і в Коросному.

Особливо велич свого духу отець Ковч проявив у роки гітлерівської окупації. Аби врятувати від знищення, отець, незважаючи на заборону, охрестив і видав документи про хрещення більше, як 600 євреям. Більше того – звернувся з листом до Гітлера із засудженням геноциду та вимогою дозволити йому відвідувати євреїв у гетто. Після цих кроків, 30 грудня 1942 року був заарештований гестапівцями і транзитом через сумнозвісну львівську тюрму на Лонцького у серпні 1943 року потрапив до концтабору Майданек. Навіть там він зі складнощами, але знаходив можливість сповідати в’язнів.

В отця Ковча був шанс на порятунок – його намагалися витягнути з табору родичі і сам Митрополит Шептицький. Однак отець відмовився, зумівши пояснити це в записці, котру вдалося передати на волю: «Я розумію, що ви стараєтеся визволити мене. Але я вас прошу цього не робити. Вчора вони вбили 50 людей. Якщо мене тут не буде, то хто допоможе їм перейти через ці страждання. Вони підуть по шляху до Вічності з усіма їхніми гріхами і зневірою, котра приведе їх у пекло. А зараз вони ідуть на смерть з високо піднятими головами, залишивши позаду всі гріхи. І таким чином вони попадуть до вічного міста».

На початку 1944-го отець Ковч важко захворів на шлунок. 25 березня того року він помер, його тіло спалили в крематорії.

Під час пастирського візиту в Україну Святіший Отець Іван Павло ІІ 27 червня 2001 року під час Божественної Літургії на полі львівського іподрому проголосив блаженними 28 українських мучеників Української Греко-Католицької церкви. Серед них було названо і отця Омеляна Ковча, «пароха Майданека». УГКЦ вшановує пам’ять блаженного священомученика Омеляна Ковча 27 червня за юліанським календарем і вважає його покровителем душпастирів. 

Підписуйтесь на нас у Facebook, Тelegram та Instagram, щоб отримувати перевірені й оперативні новини.