На початку масштабного російського вторгнення Вадим Захарук став свідком влучання ворожої ракети у стратегічний об’єкт неподалік свого дому. Саме тоді він вирішив стати на захист країни.
У перших числах березня Вадим вступив до лав Національної гвардії України. Тоді підрозділ, у якому служив гвардієць, зайняв оборону одного зі стратегічних об’єктів області. Військовослужбовець був на посаді стрільця. Як розповідає командир стрілецької роти Олег, Вадим став невід’ємною частиною свого підрозділу, всі завдання чоловік виконував чітко й швидко.
Як розповідає сестра Іванна, про рішення Вадима родина дізналась згодом:
«Пригадую той страшний ранок. Вадим побачив на власні очі, як ракета влучила в аеропорт. Тоді брат вирішив записатися у добровольці, проте нам повідомив про це лише 2 березня. Ми не знали ні підрозділу, де служить наш Вадим, ані завдань, які він виконує».
Гвардієць завжди вмів підтримати й підбадьорити своїх побратимів.
«Вадим був найкращим братом і надійною опорою. Чоловік був справжнім оптимістом, а ще дуже любив читати. Ми й досі не можемо скласти ті сотні прочитаних книг у його кімнаті. Дуже шкода, що війна забирає найсвітліших людей», – ділиться сестра Іванна.
14 березня 2022 року внаслідок авіаційного ракетного удару по будівлі телевежі в селі Антопіль життя гвардійця обірвалось. За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Вадима Захарука нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Матір загиблого героя отримала нагороду сина та подякувала всім захисникам і захисницям, які сьогодні відстоюють незалежність країни:
«Зараз Україна переживає складні часи, тисячі дівчат і хлопців віддають найцінніше – власне життя. Дякую батькам за таких синів і дочок, незабаром обов’язково буде перемога».
