ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Слюзар

Ігор Слюзар - про дороги, проблему зі сміттям, соціальне страхування та гроші Дороги без ремонту, переповнені сміттєві баки у середмісті, нереалізовані досі проекти, соціальне страхування для працівників та гроші. То чим живе нині Коломия "очима ратуші"? Які стратегічні плани береться реалізовувати? Про це та більше дізнайтесь в годинному інтерв'ю з мером міста - Ігорем Слюзаром.   Міський голова пояснив, чому ж у місті не вивозять сміття, чи буде зведений сміттєпереробний завод на Коломийщині, розповів, ремонт яких доріг встигнуть виконати до кінця року, а на які вже немає коштів, назвав найактуальніші проблеми Коломиї та відповів на запитання містян. Читачі "ДК" мали нагоду поставити запитання меру міста в соціальній мережі Facebook, а ми, у свою чергу, поставили їх голові міста. В інтерв'ю також дізнаєтесь про потенційних інвесторів, робочі місця у Коломиї, діяльність підприємств, нерухомість та багато іншого. Кадрові зміни у міській раді - Відбулись дві різні ситуації при заміні секретаря міської ради та заступника голови міської ради. Секретаря ми попросили піти з роботи за невиконання своїх обов’язків, а перший заступник міського голови сам обрав іншу роботу. Мені дуже шкода, оскільки робота вже була налагоджена. Для мене як для міського голови - це нові труднощі, нова людина, котру потрібно навчити новій роботі. Зокрема, є багато проектів, які ми постійно лобіюємо на кошти Європейського Союзу, - це безперервний процес, проте спрацьовує один з десяти. Але ж всі ці десять проектів потрібно відпрацювати. Напевно, міжнародні проекти і є основною роботою першого заступника. До того ж, перший заступник веде такі публічні проекти, як громадський бюджет, робота з ОСББ за програмою енергоефективності. На часі нова програма "Підтримка ОСББ у капітальних ремонтах" житлового фонду. Важливе завдання, яке я зараз доручу першому заступнику - це робота з «чорним» ринком праці. Сьогодні це найбільша проблема. Соціальне законодавство побудоване так, що неофіційно працевлаштована людина у майбутньому не матиме пенсійного забезпечення. Ми почали роботу над цим питанням з нового року, коли нам надали повноваження проінспектувати дотримання трудового законодавства. Зараз діє відділ інспекторів, котрі перевіряють цю ланку. Містом ширилась інформація, що одного з підприємців оштрафували на 600 тис. грн і він направду зобов’язаний оплатити ці кошти. Всі вже зрозуміли, що Україна повертається обличчям до соціального захисту працівників. Вже за цей рік маємо створених 1000 робочих місць. І це, зазначу, не відкриваючи жодного підприємства. Люди зареєструвалися підприємцями або зареєстрували найманих. Основна мета - забезпечити громадянам соціальний захист у майбутньому. - Чи не ставатиме менше підприємців, оскільки не кожен зможе утримувати офіційно працевлаштованих працівників? -Дрібний підприємець працює сам на себе. Якщо він розвиває свій бізнес, то одразу повинен враховувати у своєму кошторисі податки на працівників. Проблема не в підприємцях (їх нині близько 2 500), а у працівниках, котрі будуть незахищені. Це робота на перспективу привести до відповідності законодавство. Наш тиск на підприємців щодо найманих працівників зумовлює те, ще більше людей їде за кордон. Людина, котра за кордоном йде навіть на тимчасову роботу, має страхові гарантії. За 8 - 10 років вже можна заробити на пенсію. А наші підприємці не платять своїм же людям. Політика держави - збільшити рівень матеріального забезпечення людей. Зрозуміло, що частина малого бізнесу відійде. Якщо врахувати, що Коломия - це, напевне, найбільший торговий центр у західній Україні, оскільки торгують всі. До моменту, коли ввели мінімальну заробітну платню 3 600, у нас було 6 000 суб’єктів підприємницької діяльності. Тобто кожен десятий коломиянин займався бізнесом. Нині людина має вже вибір, оскільки «Leoni» та «Тен марк» (?) збільшують кількість робочих місць. Сподіваюсь, що протягом року ще два інвестори зайдуть у Коломию. Ми зможемо дати людям вибір. Leoni -До кінця року відкривають другу чергу заводу, і тоді «Leoni» стане найбільшим платником податку в Коломиї. Нині три найбільших платники, це - військова частина (Десята гірсько-штурмова бригада) на першому місці, на другому - Управління освіти Коломийської міської ради і на третьому - Центральна районна лікарня. Відверто кажучи, економічно цим жити місто не може, поки податки не почнемо отримувати від бізнесу. Сміття та сміттєпереробний завод -Проблема зі сміттям триває з вересня минулого року. Ще у 2015 році у конкурсі на оператора перевезення сміття в Коломиї перемогу здобула фірма “АВЕ”. На той час менеджмент був на високому рівні. Фактично “АВЕ” у Коломиї почало працювати з вересня 2017 року, оскільки раніше житло обслуговувало наше комунальне підприємство, в тарифі якого було передбачено вивезення сміття. А вже з 1 липня 2015 року власниками багатоповерхових будинків стали люди. Процедуру виводу комунального підприємства проводили більше двох років. Було проведено конкурс, ми визначали управляючу компанію, якою стала “АВЕ”. Менеджмент компанії не впорався. Зараз відбувається зміна керівника. Саме тому маємо чергову хвилю невивозу сміття. Вже зараз починають вивозити сміття. За 10 днів зібралось багато сміття, що стало наслідком недотримання графіків. Ми відслідковуємо ситуацію, пишемо скарги, проте керувати у приватній фірмі, зрозуміло, не вдасться. Якщо ситуація не зміниться, ми будемо іти на розірвання угоди. Цього тижня в Коломию приїде керівник “АВЕ” в Україні задля прийняття рішень щодо менеджменту. “Проект “Сміттєпереробний завод” у нас постійнодіючий. Зараз є гарна пропозиція щодо його реалізації. Для зведення заводу потрібно хоча б 5 га землі. 2,5 га на Загайпільському руднику має Корнич. Вже є погодження на надання цієї території під реалізацію проекту від депутатів сільської ради. Тобто потрібно, аби Загайпільська сільська рада дала ще 2,5 га. Ми із сільськими головами вважаємо, що найкращим варіантом для реалізації проекту є село Назірна. Зібравши на нараду сільських голів, ми вирішили, що всі разом для початку будемо оглядати інвестиційний проект, далі проведемо агітацію в селі, пообіцяємо жителям щось натомість за отримання обтяження. Наш спільний бюджет становить більше мільярда, тому така можливість є.  Це можуть бути дороги чи освітлення. Плануємо наступного тижня почати із розгляду інвестиційного плану. Дороги -Дорогу повз торговицю (?) вже ремонтують. Цією ділянкою займається фірма «ПБС», яка виграла відповідний тендер. Ще минулого року народний депутат України Андрій Іванчук допоміг здобути на цю дорогу 23 млн грн. Ці кошти є у нас на рахунку, тому й роботу вже розпочали. Чому знову восени робимо дорогу? У нашій країні по-іншому не можна, оскільки процедура затвердження технічної документації проведення тендерів - це шість - сім місяців. Зараз зробимо тільки один шматок, бо загальний кошторис проекту з’єднання вулиці Міцкевича з Шкрібляка (тобто до Вербізького мосту),(?) - більше 46 млн, а ми маємо тільки половину. Тому частину, на яку є кошти, фірма робить. З тротуарами та дощовою каналізацією. Щодо доріг я інколи жартую: «Буде ще гірше». Вулицю Валову та вулицю Чорновола починаємо перекопувати, і поки що ресурсу на ремонт доріг у нас нема. Думали, яким способом можна щось вдіяти. Замінити мережі водопроводу коштує 50 млн грн. Ми замінюємо тільки магістральний водопровід. Ми взяли кредит Світового банку, за ці кошти замінюємо трубопроводи і шукаємо гроші на відновлення доріг". - Які, на вашу думку, найкритичніші дороги у місті? -Найстрашніша вулиця Атаманюка (попри торговицю). Та вона має перспективу за місяць стати найкращою. Наступна дорога - Шкрумеляка. Ми її разом з вулицею Кобилянською внесли у дорожній фонд минулого року, коли прийняли Положення про дорожній фонд і забрали половину акцизу з наших бюджетів. Це Положення передбачало, що до 1 грудня 2017 року ми повинні подати проект з експертизами для роботи у наступному році. Ми подали чотири дороги. А у січні Міністерство змінило процедуру витрачання тих грошей і на місцеві дороги нічого не дають. Тієї перспективи вже немає. Дякувати, що народних депутатів від Коломиї маємо аж п'ятьох. Разом з ними пробуємо «намалювати» якісь зміни до тих законів. У принципі такі міста, як Коломия, ніколи і не знайдуть ресурс на відновлення доріг. Сьогодні добре живуть тільки ті міста, які мають потужні виробництва, а відтак і платників податків. По два рази на місяць я їду у Київ, прошу, жебраю грошей на Коломию. Благо, що є Андрій Іванчук, котрий відкриває будь-які двері. Дверей в країні для мене немає (давати?) . Тільки не всюди є ресурс, який можна використати на цю роботу". - Які саме дороги встигнете зробити до кінця року? -Вулицю Моцарта,(;?) маємо зробити заїзд до шкіл №1 та №2; вулицю Стефаника спробуємо зробити, або хоча б тротуари. Мали б почати мікрорайон Чайковського, гадаю, теж почнемо з дощової каналізації, оскільки у великій частині взагалі відсутня дощова каналізація. З автомобільних доріг більше нічого не робитимемо. Ми розпочали великий проект "Озеро по вулиці Чехова". Хотіли б цього року повністю завершити благоустрій і вже з наступного року почати приводити до порядку парк ім. Т. Шевченка. Великий проект «Тротуари по вулиці Січових Стрільців». Ці проекти будуть завершені по мірі призначення. Скандал довкола дамби -Знаєте вислів про те, що незавершену роботу дурневі не показують? Тут така ж ситуація. Робота зараз завершена, всі перевірки пройдені, жодних зловживань не виявлено, дамба стоїть. Робити шум довкола фото незавершеної роботи - це вже питання політики. Забудови. Ціни на нерухомість та івано-франківський забудовник у Коломиї -У Коломиї існує змова забудівників, тому і ціни на нерухомість у нашому місті високі. Собівартість будівництва в Івано-Франківську аналогічна, як і в Коломиї. Тому я радий, що у наше місто заходить івано-франківська будівельна фірма «МЖК». Я дуже сподівають, що землю під зведення масиву не куплять коломияни. Монополізація, змова забудівників призводить до того, що у нас найвища ціна на нерухомість. Собівартість повинна бути нижчою, бо земельні ділянки у нас дешевші. Тим і відрізняється Коломия, що всі між собою про все домовляються. Для розвитку - це великий негатив, оскільки немає живої конкуренції. ОТГ. Чи є ризики в об’єднанні? -Якщо у селі не вистачає коштів на заробітну платню, то куди вже гірше? Ситуація змінюється тільки в тому, що податкова база збільшується автоматично на тих населених пунктах, згідно із законодавством. Ми своїм селам сказали, що все ними заробите - їхнє. За рахунок дотацій держави ми будемо утримувати ту мережу закладів, яка існує, нічого не закриємо в селах, котрі об'єднались до 2020 року. Саме тоді, після чергових виборів, у раду об’єднаної громади увійдуть їхні представники, - тоді можна щось закривати, обговорювати тощо. Кожне село отримає кошти на розвиток. Поки немає представництва - питання вкладення коштів у селі, без рішення новоствореної громадської ради на місцях, ми не будемо розглядати та приймати рішень за них. - Чи вигідне місту таке приєднання? -Економічної вигоди немає. Всі додаткові податки віддаємо у села. Ми не матимемо збитків. Але ми хочемо, щоб місто жило. У 1939 році Коломия мала 20 тисяч громадян, за рахунок експансії сільського населення в місто ментально прив’язали людей з навколишніх сіл до Коломиї. Сьогодні потрібно зробити таке ж. Люди подаються то в Івано-Франківськ, то у Чернівці, чи то у більші міста. До того ж нам цікаві великі європейські гранти для ОТГ, якими ми обов’язково скористаємося. Та головне - це психологічний аспект, який дасть Коломиї вижити. Водоканал. Скільки ще? -Проект розписаний на два роки. Окрім водогонів, маємо ще доочистки води, треба герметизувати басейни чистої води (?). У наступному році повинні б завершити проект. Центральну частину, сподіваюсь, зробимо цього року. Водноспортивний комплекс -Ми відновили будівництво. Державне фінансування надходить у другому півріччі. Ми зупинили будову на дуже незручній стадії, як наслідок - затоплений фундамент простояв шість місяців. Це викликало технічні проблеми. При відновленні ми перевірили твердості бетонів і під чашою басейнів виявили, що одна стрічка фундаменту не забезпечила твердості. Ми її зносимо, заливаємо нову. До кінця року плануємо, аби будівля стояла. Зовнішня реклама -За розміщення рекламних білбордів на будинках тепер відповідають приватні власники будинків. Тому, якщо вони дозволяють, то ця реклама там розміщена. Це їхня власність і платню за розміщення, відповідно, збирають вони. А нам платять тільки податок з реклами. У місті ми демонтуємо по одній рекламі на місяць. Для особливо нахабних підприємців, котрі не реагують на наші прохання, застосовуємо силовий метод. Звісно, «обдерти» без попередження все місто теж не правильний шлях, оскільки дійсно є люди, котрі не готові витратити зараз на заміну реклами кошти. Підприємці пишуть зобов’язання виконати заміну через півроку або в інший термін, а ми входимо у становище. Вже кожен директор мережі магазинів отримав від нас повідомлення про зобов’язання навести лад з вивісками. Ринок чи базар? -Дякувати Богу, біля писанки припинили торгівлю. Тільки є один день на тижні, коли ми нічого не можемо зробити - це субота. Інспектори мають законні вихідні. Всю вуличну торгівлю ми «затиснули» у дві вулиці, це - площа Ринок та вулиця Сагайдачного. Ми розуміємо, що люди виживають. Від нас вимога одна - свідоцтво про підприємницьку діяльність. З людей, котрі торгують своєю сільськогосподарською продукцією, беремо гроший збір (аби потім прибрати ту вулицю). Муніципальна інспекція -У компетенцію муніципальної дружини входить контроль щодо дотримання правил благоустрою у місті. Це й торгівля у невстановлених місцях, несанкціоновані  сміттєзвалища, вони складають відповідні протоколи тощо. Муніципальна інспекція - це відділ міської ради. Дитячі майданчики -Цього року ми встановлюємо 13 дитячих майданчиків та 5 спортивних. Їх мають поставити на початку жовтня. До того ж, цього року будуть чотири спортивні майданчики: три зі штучним покриттям. Одну з поліуретаном ми вже здали (поблизу школи №4). Замінюємо за допомогою Андрія Іванчука поле у школі №8, в парку ім. К. Трильовського і також ставимо штучне футбольне поле по вулиці Лисенка №1, за допомогою депутата Ігоря Ільчишина, котрий пообіцяв основу. Вартість навчання у музичній школі - Ватрість навчання для всіх однакова. Але для коломийських дітей ми доплачуємо гроші самостійно. Кожне село також може доплатити за своїх дітей. Ми прийняли пільгу для всіх дітей з міста, а також дітей, у яких хоча б один з батьків офіційно працює у Коломиї. 3 найбільші проблеми Коломиї на думку мера
  1. Робочі місця. Людина має мати вибір високотехнологічного виробництва. Людина з освітою має знайти собі роботу. У нас практично відсутні молоді люди з технічною освітою. Ті, хто навчались в інших містах, - не повернулись. Здебільшого у нас люди з вищою освітою задіяні в гуманітарній сфері.
  2. Дороги.
  3. Сміттєпереробка.
Боротьба за землю -Народний депутат Андрій Іванчук допоміг нам забрати нашу коломийську землю, за яку всі детутати боролись, починаючи від першої каденції ще за Радянського Союзу. Академія наук не віддавала цю землю (?). Ми закінчили цей процес, отримали документи на власність. 703 га - відійшли громаді Коломиї. Сьогодні ми працюємо над тим, аби отримати одну з найбільших ділянок під будівництво будь-якого виробництва у 200 га землі. Потенційні інвестори вже є. Таких ділянок в Україні може появитись багато, проте ми - перші. Зараз ми робимо зміну генерального плану, де переводимо сільськогосподарські землі  у ті землі, які потрібні місту. Сільське господарство місту точно не потрібне. Ми виділяємо 200 га землі від виробництво, 50 га - під майбутній цвинтар. 200 га - під багатоповерхову забудову, тобто на об’їзній дорозі може колись з’явитися житловий масив. Це все перспективи, над якими потрібно працювати вже нині, або наші діти не матимуть чим керувати і де розвиватись. Сніжана ГАВРИЛЮК