ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

Шкільний булінг: як виявити і зарадити? Поради батькам від коломийської психологині

За результатами ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу протягом останніх трьох місяців. Останнім таким випадком у Коломиї стало побиття четвертокласника, сина загиблого Героя, семикласником, який не зміг пояснити своєї агресії.

Довідка: булінг (англ. bully – залякувати, цькувати, задирати) – прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження.

Про цей випадок Лілія Чепіль, матір четвертокласника, розповіла у соціальній мережі Facebook, додавши фото сина з розбитою губою.

"Ось так сьогодні учень 7 класу побив мого сина, учня 4 класу – просто не сподобалась зачіска (чуб-оселедець). Звідки така ненависть!? Не турбуйтеся, чи стануть ваші діти багатими. Турбуйтеся, чи стануть вони людьми!". Згодом пані Ліля додала: "Сьогодні зустрілись з батьками кривдника у директора у школі, на жаль, Влад брехав і викручувався – батьки червоніли, але найстрашніше – він не може пояснити свою агресію".

Проблема з цькуванням дітей у школах існувала завжди, утім про неї здебільшого не говорили. Навіть у наш час 48% дітей, котрі стали жертвами булінгу, нікому не розповідали про ці випадки. Більше того, на сайті "Дзеркала медіа" в опитуванні "Чи стикалася ваша дитина у школі з булінгом?" взяли участь 133 коломиян, 55 з яких (41,3%) стверджують, що їхня дитина стала жертвою шкільних цькувань.

"Щоб побачити булінг у дії, варто розуміти, що є так звані зовнішні ознаки булінгу і психологічні, – каже Людмила Калин, практична психологиня Коломийської ЗОШ №10. – У дитини може бути понищене шкільне приладдя чи будь-які особисті речі, розірвана чи брудна одежа тощо. Коли, до прикладу, школяр відмовляється йти в школу без причини, прикидається хворим, різко починає погано вчитися чи коли в дитини мало або взагалі немає друзів – це можливі психологічні ознаки булінгу. Також варто звертати увагу на настрій і поведінку після школи: якщо дитина неодноразово повертається додому заплаканою, роздратованою чи сумною і не проявляє бажання розмовляти з батьками, потрібно подумати про те, чи не стала ваша дитина жертвою шкільного булінгу".

Часто батьки не можуть зрозуміти, чому саме їхня дитина стала жертвою так званого булінгу.

Результати дослідження ЮНІСЕФ, проведені у 2017 році, показують, що вдвічі частіше жертвою цькування стають вразливі діти, які легко піддаються емоціям, закриті до спілкування, або ті, в родині яких існують економічні труднощі. Утім психологи кажуть, що жертвою цькування може стати будь-яка дитина, незалежно від статусу, яка "не така, як усі", з нетиповою поведінкою чи зовнішнім виглядом.

Для вирішення проблеми цькування в школах потрібно працювати на всіх ланках: з батьками, вчителями та дітьми, стверджує Надія Яворська, класна керівничка 7-Б класу Коломийської СШ № 1.

"Цькування серед учнів у школі – явище не нове. Проте через необмежений доступ до інформації в Інтернеті, жорстокі комп’ютерні ігри поняття булінгу значно помолодшало, я вважаю. Усе починається з емоційного тиску: глузування, бойкоту, насмішки, що, на жаль, може перерости у фізичні розправи. Ці знущання знімають на відеокамери смартфонів і поширюють в соцмережах, де отримують чимало переглядів і коментарів. Потім булінг переростає у погрози, залякування чи навіть шантаж – це такий собі сучасний дитячий тероризм", – розповідає Надія.

За словами вчительки, важливо відразу втрутитися і припинити цькування, вилучити відеоматеріали і обов’язково розмовляти зі школярами, розібратися в конфлікті, якщо він є, пояснювати наслідки знущань. Якщо булінг набрав обертів – проводити виховні бесіди не тільки з учнями, але й з батьками, звертатися за допомогою до шкільного психолога.

Психологиня Людмила Калин дає декілька рекомендацій батькам, як не допустити, щоб їхня дитина стала жертвою психологічного цькування у школі.

  1. Пам’ятайте: дитина не може впоратися з булінгом самостійно! Діти зазвичай не розповідають про насилля батькам, тому важливо навчитися розпізнавати ознаки булінгу.

  2. Щодня розмовляти з дитиною про її справи в школі. Це кілька хвилин на день про те, як і з ким дитина проводить час у школі, що відбувається дорогою додому тощо. За розмовою спостерігати за настроєм дитини. За можливості відвідувати дитину у школі, зустрічати її зі школи.

  3. Розвивати здорову звичку боротьби з хуліганством і нетерпимість до залякувань. Ваші діти повинні знати, що це ненормально залякувати чи стояти осторонь, коли ображають іншого. Навчити дитину просити про допомогу дорослих і не боятися розповідати про знущання. Пояснити, що вам (батькам) можна довіряти і ви допоможете у будь-якій ситуації.

  4. Навчити дитину правильно користуватися Інтернетом, соціальними мережами. Пояснити, що таке кібербезпека і як протистояти кіберзалякуванню. Установити ліміт часу роботи в мережі.

  5. Бути прикладом доброти і лідерства для своєї дитини. Кожного разу, коли ви говорите з іншою особою образливим тоном, ви вчите дитину знущанню. Важливо вчити дитину робити добро і проявляти співчуття. Це запорука хороших стосунків з однолітками.

  6. Якщо ваша дитина вже стала жертвою шкільного булінгу, за жодних умов не можна ігнорувати чи замовчувати виявлені факти жорстокої поведінки над дитиною. Рекомендовано повідомити в усній чи письмовій формі про насилля адміністрацію навчального закладу.


До слова, 2 жовтня Верховна Рада України 235 голосами "за" підтримала у першому читані законопроект №8584 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу". Новий закон передбачає відповідальність не тільки за вчинення, але й за приховування випадків булінгу. За вчинення таких дій із особливою жорстокістю з відносно неповнолітнього будуть стягувати штраф від 1700 до 3400 грн. Будуть карати і вчителів – за приховування булінгу штрафуватимуть на суму від 850 грн до 1700 грн.

Заступниця міністра юстиції Іванна Смачило зазначила: "Директори шкіл повинні будуть контролювати, як виконуються заходи по протидії булінгу, розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їх батьків".

АВТОР: Тетяна ЖИДАК

Читайте також: Як зупинити булінг у школі: покрокова інструкція