ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

"Шедеври з мотлоху": прикарпатці вчаться повторному використанню будівельних матеріалів. ФОТО

У суботу, 15 червня, у колишньому Парасольковому цеху заводу Промприлад презентували результати роботи учасників воркшопу «НЕО:ЦІННІСТЬ. Повторне використання будівельних матеріалів».


Упродовж чьотирьох днів у рамках фестивалю «Сеанс міського сканування» 20 учасників шукали способи перевтілення різного брухту, знайденого на заводі, пише Репортер.




“Ми вражені тим, що відбулося за такий короткий період – чотири дні. Цей воркшоп був про те, що можна створювати щось разом і щоб воно було з сенсом. І все вдалося! – говорить Анна Пашинська, співорганізаторка фестивалю. – Ми вдячні кураторкам і сподіваємося на подальші спільні проекти».




Дмитро Ісаєв, архітектор, куратор перевтілення Парасолькового цеху на фестивальну локацію, каже, що перетворення старих об`єктів – дуже актуальна тема, особливо для Промприладу.




«Ще п’ять днів тому я не знав, чи вдасться щось зробити з цим простором. Тепер цей простір живе, наповнюється змістом і житиме надалі для всіх. Якщо вам потрібне місце поекспериментувати, помайструвати, то він саме для вас. І я радий, що цей простір відкрився саме таким проектом», – говорить Ісаєв.





«Цей досвід відкрив для нас Україну та Франківськ. Було цікаво працювати з учасниками, – каже архітекторка з Відня, кураторка воркшопу Карола Стабауер. – У нас, по суті, було лише три дні на роботу, а результат вражає. В учасників було багато цікавих ідей і добре відчуття матеріалу».




Добре, що воркшоп тривав лише чотири дні, бо було б іще більше ідей, каже учасник однієї з робочих груп. Наприклад, відрізки труб, які потім здають на металобрухт, вони з колегами з‘єднали та створили підставку для вазонів чи навіть столик, якщо поставити згори скло.


Також дали нове життя старим плафонам, з яких створили нові масивні світильники. Накреативили полиці, тумби та самостійний стелаж – без жодних додаткових фіксацій.



Карола Стабауер додає, що ці плафони – ідеальний будівельний матеріал, з якого можна побити майже все, навіть будинки.



«Це як Лего, яке можна складати у будь-які форми. Коли ці плафони лежать окремо, вони – просто мотлох, та коли їх з’єднувати, виходять цікаві речі», – пояснює архітекторка, дизайнерка інтер’єрів Марта Буряк зі Львова.