Чи задумувалися ви скільки реклами поглинає ваш мозок упродовж дня? На вулицях, у транспорті, у магазинах, журналах, брошурах, а ще більше на телебаченні чи радіо. Та лідирує у цій грі – Інтернет. Сьогодні це один з найперспективніших видів реклами у світі, вона дієва та рентабельна, а для аудиторії подекуди цікава та потрібна.
Поширеним видом реклами у мережі є контекстна реклама. В її основу закладено простий принцип - відповідати змісту матеріалу інтернет-сторінки, де і розміщується ця реклама. Трохи складнішим є використання поведінкової реклами. Вона заснована на поведінкових технологіях, що допомагають виявити комерційну зацікавленість користувача Інтернет-сайту або Інтернет-сторінки без прив’язки до вмісту сторінки, що проглядається. Потенційні сфери інтересу аудиторії визначаються відповідно до попередніх пошукових запитів відвідувача чи статистики переходів за посиланнями, рекламними повідомленнями, а також за іншими загальнодоступними даними про користувача.
Не менш відомим є ще один вид реклами - банерна реклама, яка за методом подачі схожа на знайомі нам оголошення у друкованих виданнях. Проте суттєвою її відмінністю є можливість перейти за гіперпосиланням на сайт фірми-рекламодавця, що забезпечує повноту отриманої користувачем інформації.
Враховуючи швидкий темп переходу все більшої кількості аудиторії в онлайн, логічним є збільшення реклами на просторах Інтернету. Ринок підприємств бориться за своїх потенційних клієнтів та створюють величезну кількість рекламного контенту. Та не завжди наповнення відповідає чинному законодавству України. Тому пропонуємо ознайомитися з декількома популярними порушеннями реклами серед українських ЗМІ.
Наприклад, найпопулярнішим і непомітним порушенням є те, що “Реклама не відокремлена чітко від іншої інформації”(стаття 9, пункт 1, ЗУ “Про рекламу)
А також не догадуємося, що «Реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.» ( Стаття 8, пункт 5)
Варто пам‘ятати і про окремі норми Закону про функціонування державної мови. Згідно із ними реклама на ТВ, радіо та у друкованих ЗМІ має транслюватись українською мовою. Немає нічого дивного в тому, що Закон про державну мову окремо не виділяє сегмент інтернет-реклами – така ж ситуація і з профільним Законом «Про рекламу». Згідно із останнім, онлайн-реклама підпадає під загальне визначення реклами – інформації про особу чи товар, розповсюдженої в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначеної сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
Порушення: 1) «мовою реклами є державна мова».(стаття 6); 2) «реклама товару, який підлягає обов’язковій сертифікації або виробництво чи реалізація яких вимагає наявності спеціального дозволу».(стаття 8, пункт 7)
Особливої уваги вимагає реклама алкоголю чи тютюнових виробів, якою також часто нехтують. На прикладі порушують такі закони: 1) «реклама закриває вміст основної інформації» (Стаття 9, пункт 1); 2) «реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження – білим».(стаття 22, пункт 7)
У результаті можемо побачити, що питання є актуальним, а порушення зустрічаються відносно часто навіть на сторінках популярних видань. Усе це створює певний медійний шум у читачів та не відподає своїм першочерговим цілям. Тому тепер Ви ознайомлені зі своїми правами і можете відрізнити якісний читабельний контент для отримання інформації від зісмічених порушенями інтернет-реклами.
АВТОРКА: Анна ТОМЧУК