В українському світі добре відомий історично-географічний край Покуття. Саме слово "Покуття" вперше згадано в архівних джерелах ще 1395 року. Відтоді воно постійно присутнє в нашій історії.
Найбільшу працю про цей край залишив видатний польський етнограф Оскар Кольберґ – чотиритомник "Покуття" (Краків, 1880-і). Сучасні українські дослідники опублікували багато фольклорно-етнографічних та краєзнавчо-лінгвістичних статей і збірників на покутську тему, увінчавши їх розкішною книжкою-альбомом "Покуття" (Львів, 2010).
До Покуття належать землі південно-східної Івано-Франківщини, зокрема, Коломийський, Снятинський, Городенківський та частково інші райони. Звичайно, є перехідні межі, де зустрічаються покутські й гуцульські, покутські й бойківські села. Деякі дослідники підрахували, що Покуття має територію приблизно 3000 кв. км і понад 500 тис. люду.
Столицею Покуття вважають Коломию, хоча від такого титулу не відмовилися б ані Снятин, ані Городенка. Саме в Коломиї ще 1866 р. побачив світ календар-книжка "Покутянин", гейби розпочавши бренд цього слова. А потім тут виходили часописи "Покутське слово", "Покуття", "Вісти Покуття", "Життя Покуття", "Голос Покуття", "Покутський вістник", "Воля Покуття"; у 1935 р. тут відкрили банк "Покутський союз"; у наш час танцювальний ансамбль "Покуття" під орудою Дани Демків став всесвітньовідомим творчим колективом. Тепер у Коломиї щороку відбувається хореографічний фестиваль "Покутські витоки", грає футбольна команда "Покуття", відбувається конкурс краси "Княгиня Покуття". Бренд цього слова розвивають й інші межівні з Коломиєю райони.
Покуття дивує мозаїкою місцевих звичаїв і традицій, пісенним і танцювальним багатством, казками й приказками, народною ношею. Відмінний тут від гуцульського, гірського, спосіб господарювання, ліпші ґрунти, рівнинні терени, помережані річками й потоками, покриті лісами й перелісками. У глибинах землі знайдено багато корисних копалин.
У давнину за покутські землі тривала постійна боротьба між молдованами, волохами та поляками, їх плюндрували татаро-турецькі орди, над ними століттями панували польські вельможі, австрійські чиновники, комуністична московська тиранія. Тож закономірно, що місцевий корінний люд не корився ворогам. Дотепер цей край береже пам’ять про ватажка повстанців Івана-Муху, про легендарного коломийського містянина Ференца Горбаша (Федя Горбаня), про козацького полковника Семена Височана, про опришків, про Весну народів (1848 р.), про січовий і каменярський рух, про ЗУНР і січових стрільців, про безкомпромісну боротьбу ОУН й УПА. Покутяни брали найактивнішу участь у Помаранчевій революції та Революції гідності, а мужні живі й полеглі уродженці цього краю удостоєні найвищого звання – Героя України.
На Покутті живуть працелюбні люди з багатовіковим хліборобським досвідом, творці й носії коломийок, патріоти, сини й доньки, які люблять свою маленьку батьківщину в куточку України – Покуття.
АВТОР: Микола САВЧУК