"Людина завжди прагне чогось більшого", − говорить про себе Ігор Романчук із Івано-Франківська. Хлопець народився з ДЦП, але це не завадило йому відчувати себе повноцінним членом суспільства, мати роботу й вести активний спосіб життя. Ігор освоїв професію програміста, працює в аутсорсинговій компанії, активно займається волонтерством. Півроку тому в Ігоря Романчука з’явилася ідея створити застосунок, що полегшив би життя людям, які пересуваються на візках, та матусям із колясками. Так в Івано-Франкіську з’явився безкоштовний мобільний застосунок FriendlyIF, який показує карту пандусів на спорудах міста. На карті є три кольорові маркери: зелений означає, що будівля добре пристосована для пересування, жовтий – пандус є, але не дуже зручний, червоний – без сторонньої допомоги до споруди потрапити неможливо. "Люди з особливими потребами повинні відчувати, що вони захищені. Я був вражений, наскільки багато у нашому місті "червоних" пандусів, що непристосовані для самостійного пересування. У мене багато друзів на візках, і я хотів полегшити їхні життя", – пояснює Ігор. На сьогоднішній день застосунок став популярним, ним активно користуються іванофранківці, цікавляться жителі інших міст. Сам розробник сподівається: програма допоможе привернути увагу суспільства до проблем людей з особливими потребами, і з часом зручних зелених пандусів, хоча б в Івано-Франківську, стане більше, пише Радіо Свобода. "Не вчився, а просто "літав"­ Ідея створення мобільного застосунку з’явилася в Ігоря після навчання на спеціальному курсі з Java-програмування для людей з інвалідністю. "В університеті мій викладач Сергій Іщеряков розповів про таку можливість навчання. Дистанційний курс тривав кілька місяців. Не кривитиму душею – вчитися було нелегко, потрібно було освоїти багато інформації" – розповідає Ігор.­ "З людьми з інвалідністю працювати легше, адже вони з усіх сил хочуть стати повноцінними членами суспільства і мають сильну мотивацію. Коли Ігор почав вчитися, то просто "літав", − ділиться спогадами про свого учня Сергій Іщеряков. Чоловік згадує, як випадково зустрівся з Ігорем під час прогулянки вулицями Івано-Франківська. Хлопець тоді тільки закінчив роботу над застосунком. "Він був таким щасливим, кинувся мені на шию: "У мене вийшло, я зробив свій перший проект! Заради такого варто жити!" − згадує викладач. Він переконує: приклад Ігоря показує, що людському натхненню і бажанню немає меж. Навчання по-новому [caption id="" align="alignnone" width="650"] Юлія Ресенчук та Оксана Біла в Kyiv Smart City Hub[/caption] Нещодавно компанія SmartMe University, навчання в якій закінчував Ігор, запровадила новий курс програмування JavaGR8 ADAPT. Він безкоштовний для людей з інвалідністю. Програма не має вікових обмежень і триває приблизно 6 місяців. "Для проходження курсів достатньо мати доступ до мережі інтернету, навички р­оботи з комп’ютером на рівні користувача й бажання вчитися", − каже директор SmartMe University Оксана Біла. Навчання проходить у онлайн-режимі під керівництвом тренера Сергія Іщерякова, який перевіряє домашні завдання й допомагає розв’язувати складні задачі. Після закінчення курсів учасники програми отримують сертифікат міжнародного рівня.​ "Дистанційне навчання і робота – чи не єдина можливість людині з інвалідністю бути конкурентоспроможною на ринку праці. Ми за те, щоб створювати незалежне життя людей з особливими потребами", – розповідає Юлія Ресенчук, президент благодійного фонду "АІК", який також долучився до проекту. "Робота в мене творча" Навчання з Java-програмування – не єдина сфера, яку освоїв Ігор. Хлопець займається фотографією, пише вірші й любить подорожувати. Багато часу Ігор приділяє волонтерству: "Це важлива частина мого життя. Разом із благодійними організаціями ми опікуємося бездомними, літніми людьми, дітьми з особливими потребами". Хлопець упевнений у своїх силах, любить свою роботу і каже, що йому немає на що нарікати: "Я творча особистість і робота в мене творча".