16 лютого 2021 року на платформі Zoom відбулася презентація монографії «Підготовка майбутніх вчителів до інтеграції гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи», авторами якої є доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і психології Коломийського навчально-наукового інституту Віолетта Валеріївна Лаппо, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки і психології Оксана Іванівна Поясик, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології Ольга Валеріївна Русакова, старший викладач кафедри педагогіки і психології Марія Василівна Чепіль.

Моногафія вийшла за сприяння ректора Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігоря Євгеновича Цепенди  та в рамках проблематики кафедри педагогіки і психології «Психолого-педагогічні аспекти в етнокультурній традиції».  На початку заходу всіх учасників привітав директор Коломийського навчально-наукового інституту Юрій Плекан, а науковцям побажав і надалі розвивати українську науку. Ідея видання монографії за тематикою гуцульської етнокультури належить докторові педагогічних наук Віолетті Валеріївні Лаппо.  «Реформування освітньої системи сучасної України спрямоване на глибоке й всебічне опанування кожною людиною кращими здобутками минулих поколінь задля усвідомлення себе співучасником у справі культурного поступу  рідного народу. Процес засвоєння культурних цінностей, норм поведінки, відтворення набутого соціального досвіду в діяльності та спілкуванні активізується в період молодшого шкільного віку. Відтак перед початковою освітою постає низка завдань щодо формування самоусвідомлення та самоутвердження активного учасника культурного розвитку етноспільноти, щодо заперечення пасивної адаптації індивіда до вимог певного соціуму.  Феномен української культури визначений синтезом культурної самобутності етнічних груп, які утворюють українську націю. Однією з етноспільнот України є гуцули. Ареал їх проживання - найвища частина Українських Карпат  (Галичина,  Буковина, Закарпаття).     Етнічне різноманіття української культури спонукає до вивчення педагогічного потенціалу її матеріальних і духовних надбань з метою активного залучення в освітню практику як засобу виховання. Означена потреба набуває особливого змісту в період професійного становлення вчителів початкової школи. Адже саме вони забезпечують природну інтеграцію дитини в духовний світ і традиційний життєустрій рідного народу, який є неподільною часткою загальнолюдського буття. Провідним чинником на цьому шляху вбачаємо фахову підготовку вчителів. Для вирішення діалектичної суперечності між традицією і новацією потрібні: всестороння ерудиція, ґрунтовні філософські знання, розвинені педагогічні здібності, досконалі професійні вміння, спрямованість на дитину як особистість і суспільну цінність зі своїми потребами та бажаннями – все це передумови формування професійної майстерності педагога. Саме професійна майстерність стане запорукою в справі інтеграції гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи», - розповіла професор Віолетта Валеріївна.

          «Вивчення наукових досліджень та освітньої практики засвідчило низку протиріч: між наявністю виховного потенціалу етнокультури та його недостатнім залученням у роботу сучасної початкової школи; потребою ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з культурними цінностями етнорегіону як першої стадії прилучення до національної (а згодом і загальнолюдської) культури й недостатньою теоретичною та методичною підготовкою вчителів до реалізації такої потреби. Наявність перелічених протиріч актуалізує проблему підготовки майбутніх вчителів до інтеграції гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи», - обумовила завідувач кафедри педагогіки і психології Оксана Іванівна Поясик.  

               Доцент кафедри філології Ольга Валеріївна Русакова наголосила: «Належній підготовці майбутніх учителів до інтеграції гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи сприяє вивчення сучасної української мови. Майбутній педагог повинен не тільки володіти системою літературних мовних і мовленнєвих норм, а й добре орієнтуватися в мовленні діалектного середовища України, зокрема середовища Карпатського регіону. Завдання вчителя – вміти виявити особливості місцевого мовлення, пояснити їх, до діалектної форми чи діалектного слова навести літературний відповідник (якщо це можливо), при цьому вчитель повинен спонукати дітей не соромитися своєї рідної говірки, а навпаки, зберігати автентичне мовлення. Важливим моментом в етнічній соціалізації майбутніх педагогів вважаємо ознайомлення  студентів з фонетичними особливостями говірок, з лексичним та фразеологічним багатством мови етносу».

            «З бурхливим ростом етнічної самосвідомості, прагненням до знання власної історії, мови, культури, традицій, звичаїв виникає потреба пошуку ефективних форм, методів і засобів передачі як духовних, так і матеріальних цінностей наступним поколінням. Налагоджені впродовж дослідження міждисциплінарні зв’язки сприяли безперервності формування практичних умінь і навичок на транспозиційній основі, єдності підходу до формування загальнопедагогічних прийомів діяльності майбутнього педагога відповідно до проблеми дослідження, систематизації та узагальнення знань, набутих під час педагогічної практики», - зазначила викладач кафедри педагогіки і психології Марія Василівна Чепіль.

          Подяку за наукову  працю та цікаву професійну ідею, цінну і актуальну в сучасних умовах,  авторам монографії  висловили доценти кафедри філології Михайло Петрович Ковальчук і Євгеній Олександрович Лепьохін. На заході були присутні понад 60 учасників, серед яких науковці та студенти інституту, вчителі початкових класів Коломиї, Коломийщини, Косівщини і Закарпаття.

         Дослідницько-пошукова діяльність авторів монографії спрямована на розв’язання низки завдань: 

• обґрунтування педагогічного потенціалу української етнокультури та її місця в процесі фахової підготовки вчителів початкової школи;
• визначення критеріїв та показників готовності студентів і педагогів-практиків до етнічної соціалізації молодших школярів;
• розкриття методики ознайомлення майбутніх вчителів з різними аспектами гуцульської етнокультури в процесі вивчення дисциплін загального і професійного циклів;
• дослідження сприятливих педагогічних умов, які забезпечують інтеграцію елементів гуцульської етнокультури в освітню практику Нової української школи.

      В монографії  представлено науковий доробок і результати експериментальних досліджень викладачів Коломийського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». Впродовж 2016-2020 років проаналізовано роль етнокультурного осередку в справі становлення й розвитку особистості; доведено доцільність прилучення студентів до культурних надбань етноспільноти; розроблено методику діагностування готовності майбутніх вчителів до залучення елементів гуцульської етнокультури в освітній процес початкової школи; узагальнено педагогічний досвід комплексного вивчення гуцульської етнокультури в процесі професійної підготовки фахівців початкової ланки освіти.  Наукова праця адресована викладачам закладів вищої освіти педагогічного спрямування, студентам спеціальності «Початкова освіта», вчителям початкових класів, дослідникам етнокультурного феномену Гуцульщини. Автори монографії сподіваються, що дослідницький доробок за умови корегування й наповнення відповідним етнокультурним змістом буде використано в освітніх закладах різних етнорегіонів України.

Викладач кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту Галина Волощук