У Княждворі на Коломийщині розташований тисовий ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвірський». Його площа 208 гектарів, 70 з них займає насадження червонокнижного тису ягідного.
Княждвірський заказник є одним з найбільших тисових насаджень природного відновлення в Європі, повідомляє Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.
Перша згадка про тисові ареали у Княждворі зафіксовані у 1883 році в праці В. Спаусти «Тис». У 1914 році В. Шафер згадує урочище як місце зростання 20-30 тисяч дерев тису. В тому ж році група вчених виступила на захист унікального Княждвірського урочища. Тоді вчені віднесли це урочище до природно-заповідних об’єктів. Через Першу світову війну багато дерев у заповіднику вирубали для потреб армії. До 1932 року резерват поступово відновили.
У 1978 році за ініціативи місцевого лісничого Коломийського лісгоспу Володимира Юрченка у тисовому гаю відкрили Краєзнавчий музей флори і фауни Карпат. Тривалий час лісівник був його завідувачем та екскурсоводом.
Крім тису, у заказнику ростуть такі дерева, як ялина, бук, граб, клен, модрина, явір, дуб та ін.
Кілька століть тому у Карпатах тис був поширеною деревною породою. Саме від його назви походять топоніми Тисмениця, Тисменичани, Тисів.
Але у другій половині VIII століття тис почав зникати з Карпат, оскільки данину селяни часто платили саме його деревиною.
Нині нових насаджень тису майже немає. Поодинокі рослини трапляються у лісах Надвірнянського, Солотвинського, Болехівського, Вигодського та Осмолодського держлісгоспів.
Тис ягідний у народі називають «негнийдеревом». Його деревина надзвичайно міцна, не гниє і у воді не тоне, проте дуже повільно росте. Найвище дерево тису у «Княждвірському» заповіднику сягає близько 14 м, діаметр стовбура – 32 см.
Загалом деревам тису у заказнику близько 220 років, а жити вони можуть до 5 тисяч років.
