Чим більше ми молимось, тим сильнішими стаємо.Чим більше український народ звертатиме свої очі до неба - тим швидше настане мир.
Цьогоріч, вперше згідно нового церковного календаря, паломники з Коломиї вирушили в дорогу до Зарваниці 12 серпня. За три дні пішої ходи подолали біля 100 км, щоби на Успіння Пресвятої Богородиці молитися разом за перемогу і цілісність України.
Вирушили з Катедрального Собору Преображення Христового під проводом отця Романа Малярчука.
Дорослі, діти, навіть люди з особливими потребами, відкинувши всі упередження й страхи, віддавши свій час і своє здоров‘я Богові, прожили окреме незабутнє життя в дорозі. Заради тих, хто не може піти, заради наших дорогих воїнів.
Кожна молитва стає щитом, який оберігає чиєсь життя. І це не просто слова, бо знаємо безліч прикладів, коли невидима Божа сила творить дива і витягає з самого пекла.
На другий день прощі до вірян приєднався отець Роман Бойчук, який по дорозі уділяв Святу Тайну Покаяння. 
В такому паломництві можна побачити безліч прикладів сили, підтримки, людяності, і головне - любові. Саме на цій дорозі всі стають рівними, відкидають своє «его» і через спеку, фізичний біль, втому - відкривають очі на зовсім інші речі, починають відчувати цінність всього, що мають в житті і вдячність за це Богові.
Ця проща об‘єднала так багато хороших людей та їх рідних. Особлива вдячність людям, що послужили й подбали за всіх паломників: пану Роману Бортейчуку за мінеральну воду «Пістинську Джерельну», пані Світлані Мацюк за корисний смачний сніданок,пані Марії Будурович та пані Ользі Король за неймовірний обід, бо голубці в дорозі - справжня розкіш)
Паломництво до Зарваниці - це велика ласка в час війни, важких втрат, емоційних гойдалок, коли всіх охоплює то надія, то повний розпач. Ми не знаємо, скільки проживемо, не знаємо, що нас чекає завтра, але уявіть, що всі ці хвилювання можна комусь віддати?! Можна взяти в руки вервичку і забувши про все на світі спішити до Неї - нашої Небесної Матінки. А Вона завжди чекає на кожного з нас…
Галина Малярчук