ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

header-ad

"На то і щука, щоб карась не дрімав, без критики влада розлінюється", – Олександра Базюк

Цього тижня у рубриці "Дійові особи" ми спілкуємося з Олександрою Базюк. Пані Олександра аналізує дії влади, розповідає про своє бачення розвитку міста та порівнює Коломию з іншими містами як з України, так і закордону.

Якщо не критикувати владу, впевнена Олександра Базюк, їй із високих кабінетів буде здаватися, що проблем не існує.

"Коли я критикую владу, роблю це не просто заради критики, а для того, щоб влада звертала увагу на проблеми і вирішувала їх. Де є критика – є дія, а отже, й результат", – переконана вона.

–    Пані Олександро, ви один з лідерів коломийської опозиції. Розкажіть, будь ласка, якою вона є сьогодні, чи має програму дій та чи готова стати альтернативою владі?

–    У Коломиї до діючої влади опозиція є. Вона невелика, але дієва і об’єднана. Це і депутати міської ради, яким не байдужа доля міста, і представники громадських організацій, і, звичайно, прості коломияни, які бачать, що міська влада порушує чинне законодавство або працює не на інтереси міста.

Міський голова Ігор Слюзар керує містом вже другу каденцію. Набравшись політичного досвіду, він достеменно знав, як вибудувати відносини із депутатським корпусом таким чином, щоб той голосував так, як потрібно йому. Механізм простий – кожна фракція отримала від мера на "відкуп" певну ділянку міського "господарювання".

Наприклад, "Батьківщина" – вирішення земельних питань, "Самопоміч" – освіту та постачання органам влади комп’ютерної, організаційної техніки, устаткування, приладдя. Це дві найбільші фракції, за допомогою яких, а також Солідарності, можна "провести" через сесію будь-яке питання. Тим більше, що депутати не несуть жодної відповідальності за свої протизаконні рішення. Тобто в ратуші існує договір – ми віддаємо перевагу твоєму бізнесу, а ти взамін позитивно голосуєш за деякі рішення. Це і є сьогодні їхньою стратегією дій.



–    А яка в такому разі стратегія дій у опозиції, її програма?

–    Головне завдання – це не дати "додерибанити" комунальну власність, і землю в тому числі. Зараз її просто розтягують. Кожен квадратний метр, який ще залишився вільним, стараються віддати в оренду забудовникам за "просто так", тобто без вигоди для бюджету міста. Тобто, у Коломиї забудовники отримують землю просто за хороші стосунки з "потрібними людьми" з місцевої влади.

Іншим пунктом нашої програми є питання, звернення щодо якого зачитав на минулій сесії депутат Ігор Ільчишин – "повернути чиновника на робоче місце". Адже часто в робочий час чиновники міської ради, посадові особи чи не найвищого рангу відвідують судові процеси, де вони не є стороною провадження, кафе, ресторани, де проходять "договорняки". Громадськість, ЗМІ повинні за цим слідкувати.

Друге питання, яке хвилює коломиян, – це премії, надбавки "за високі досягнення у праці", матеріальні допомоги та "інші виплати", які знову ж таки депутатським "одобрямсом" встановили собі міські чиновники з міського бюджету. Ми не повинні забувати, що міський бюджет – це зібрані з нас, коломиян, податки: з підприємців, пенсіонерів, просто з усіх, хто чесно сплачує комунальні послуги та платежі. Тому ми вимагатимемо від них не тільки реальних "високих досягнень" на благо міста, але й якісної роботи.

Також ми хочемо спрямувати діяльність міської ради у законодавче русло. Не можуть керівники міста одноосібно приймати незаконні рішення, виносити їх на голосування, прикриваючись депутатською безвідповідальністю. Таких рішень дуже багато, про що свідчить велика кількість позовів до суду на дії Коломийської міської ради. Коли суд визнає рішення міської ради незаконним, тоді позивач отримує компенсацію знову з міського бюджету, тобто з нашої спільної скарбнички. І тут парадокс: коломиянин платить податки, виграє суд і отримує компенсацію з грошей, які він же ж і заплатив. Це неправильно. Вважаю, що за неправомірні рішення відповідальність, зокрема грошову, має нести чиновник, який допустив це рішення. Правда, це вже прерогатива Верховної Ради – внести такий законопроект. І, на мою думку, за вирішенням такого питання – майбутнє.

Однозначно ми хочемо домогтися і прозорості влади. Я вважаю, що зараз вона, влада, хоче максимально закритися від коломиян. Щоб не бути голослівною, скажу, що перед кожною сесією чи засіданням виконкому депутатам чи членам виконавчого комітету видають матеріали. Однак щоразу, вже безпосередньо перед засіданням чи сесією, з’являються питання, які ніхто не обговорював, з якими ніхто не ознайомлювався наперед. І переважно ці питання – з присмаком сумніву, порушень. У такий спосіб влада "протягує" те, що їй потрібно провести без широкого обговорення та розголосу.

Ну й не можна не згадати: майже кожної сесії відбувається збільшення штату міської ради. Зараз там працює понад 200 осіб, а прибирає Коломию всього тільки 30 людей. Вони ж, прибиральники, мають мінімальну зарплату, не отримують жодних премій і надбавок "за високі результати". Як на мене, потрібно зменшити кількість чиновників, а за їхній рахунок збільшити кількість людей, які б відповідали за чистоту та вигляд міста. Бо місто наше в дуже занедбаному стані.

–    Які, на вашу думку, найбільші "гріхи" діючої владної команди?

–    Насамперед – це те, що місто просто "запущене". Першочергово ремонти проводять для представників влади. Наприклад, ремонт фасаду Відділу управління комунальним майном зробили, а садочки, школи, дороги до них – відклали «на потім». Подивіться, у якому стані наша легендарна школа №1. Це ж один із найстарших україномовних навчальних закладів у країні. Ось з чого треба починати – хороший батько спочатку дбає про дітей, а потім думає за себе. В Коломиї виходить навпаки: це і так званий "тронний зал", і ремонт ВУКМу, Управління освіти, а батьки з дітьми до садочків і шкіл добираються дорогами з вибоїнами, як після "бомбардування", заповнених в дощову погоду болотом.



Дуже болючою є тема вивезення сміття. Комусь дуже вигідно мати приватне сміттєзвалище, яке не має ваги (досі невідомо, скільки сміття туди завозиться), яке не має своїх тракторів, грейдера. При цьому ціна дуже висока – 43 гривні, а у Вінниці, наприклад, – 14 гривень, у Городенці – 16.

Реформа ДЮСШ – також великий мінус. Про це багато було сказано, немає сенсу повторювати, однак скажу тільки два факти. Перше – звільнений міською владою заслужений тренер України з класу вільної боротьби Василь Хмуляк, тренер Андрій Хмуляк – вже виграли суди першої інстанції щодо відновлення їх на роботі. Зараз на завершальному етапі знаходяться судові справи щодо Олександра Єжова. Впевнена, що суд їх відновить. А це означає, що оці всі "реформи" проводилися незаконними методами. Другий факт: троє дітей, які тренуються у згаданих вже тренерів, посіли три призові місця, які дозволяють їм їхати на міжнародні турніри. Які результати показали тренери, яких взяли на роботу у ДЮСШ після реформи? Жодних.

Крім цього, нещодавно на 18% підняли зарплату педагогічним працівникам, а тренери ДЮСШ, знову ж таки через "реформу", це втратили. Адже дитячо-спортивна освіта була переведена з підпорядкування Управління освіти у відання відділу молоді та спорту, відповідно усі тренери ДЮСШ втратили педагогічне звання, стаж. Ми зараз побоюємось, що і відпустки для працівників ДЮСШ також скоротять з 48 днів до 24, але побачимо це вже влітку.

–    Торкнімося земельних питань. Як, на вашу думку, вони вирішуються у Коломиї?

–    Відповісти на це запитання доречно на конкретному прикладі. Підприємець з Волині купив на аукціоні готель "Прикарпаття". Планував там зробити супермаркет і просив виділити йому землю в оренду біля готелю на облаштування паркувальних місць. Щоб її отримати, в нього вимагали гроші – про це заявив сам бізнесмен на одній із сесій Коломийської міської ради. Минув час, землю йому виділили, але в кінцевому результаті він повважав за краще "забути" про Коломию, як про поганий сон. Тепер, між іншим, згаданий готель з усією виділеною землею належить одним коломийським забудовникам. То чому не надавали землю інвесторам, але після "договорняка" зі своїми, – надали?



А назагал земельні питання у нашому місті вирішуються шляхом "дерибану" міської землі. Буквально кожен вільний метр віддається на поталу забудовників. Я не маю нічого проти забудовників. Однак, я проти того, щоб тотально забудовувався центр міста. Нехай вони розробляють нові райони, прокладають туди комунікації, газ, воду, світло. Нехай розбудовують їх з усіма об’єктами інфраструктури – школами, садочками, ось це і називається "справжній інвестор". А те, що відбувається зараз, – це банальне розкрадання комунальної власності. Середмістя перенасичене – усі водопровідні комунікації ще із 60-их років минулого століття, їх потрібно міняти, вони не витримують перенавантаження. Не справляються із навантаженнями лінії електропередач. Крім цього центр ще й перенасичений транспортом.

–    Все пізнається у порівнянні. Як виглядає Коломия на тлі міст європейських чи американських?

–    Дуже бідно і навіть не на тлі міст Європи чи США, але й на фоні деяких українських міст. Нещодавно доводилось побувати в Ірпені – це місто під Києвом з 40-тисячним населенням. Там місто цвіте. Тротуари чисті і викладені бруківкою, парки заворожують чистотою, бібліотеки – в різних кольорах, садочки зроблені у стилі казкових замків, автобусні зупинки – чисті та прозорі, затишні та яскраві. Так добрий господар "дбає про місто".

Віктор ФІТЬО

Фото: Андрій КАНЯ