Якщо перераховувати великі підприємства Коломиї на пальцях, то пальців однієї руки буде забагато. Загинаємо перший палець – завод "Леоні". Загинаємо другий палець – хлібокомбінат. Загинаємо третій палець… – заводоуправління будматеріалів? Достатньо буде пів пальця, оскільки, як нам стало відомо, темпи виробництва цегли там знизилися.
Коломийський хлібокомбінат на початку Незалежності разом з іншими великими підприємствами міста впевнено йшов на дно, тягнучи за собою два гектари власної площі. Від остаточної руйнації його врятувала приватизація. У 2006 році підприємство викупив бізнесмен з Королівки Іван Гуменюк. Відтоді хлібокомбінат отримав друге дихання.
– Коли ми сюди зайшли, – каже директор підприємства Олександр Андрейченко, – тут уже нічого не було, що нагадувало б виробництво, стояла лише піч, ми її розібрали, як непридатну. Почали фактично з нуля – з ремонтів. Закупили нове обладнання під нові потужності. А наші потужності дозволяють нагодувати хлібом всю Коломийщину, вони в рази більші від усіх інших пекарень разом узятих. Реалізовуємо хлібобулочну продукцію на суму 50 мільйонів гривень за рік. Зате й податки наші на 20 відсотків вищі за податки мініпекарень. Сплачуємо різних податків на понад 7 мільйонів гривень…
Директор зізнається, що в галузі випічки хліба панує велика конкуренція. Кожна пекарня намагається чимось заманити клієнта, – хто ціною, хто якістю, хто якимись новинками. Високі податкові ставки унеможливлюють хлібокомбінатові здешевити продукцію. Тому намагаються брати клієнта якістю.
– Випікаємо хліб за давньою технологією, без жодних хімічних домішок. Звісно ж, такий хліб довго не може зберігатися свіжим, йде природний процес зачерствіння. Хліб, якого в магазинах не продали вчасно, забираємо на переробку для сухарів. Якщо хліб інших пекарень не втрачає свою, так звану, свіжість тижнями, то подумайте, що туди можуть добавляти…
Ноу-хау Коломийського хлібокомбінату – житній заварний хліб, подібний випускає лише Івано-Франківський хлібокомбінат. Житній хліб дорожчий від пшеничного, бо саме житнє борошно дорожче, жита менше засівають, аніж пшениці.
Читайте також: Екскурсія Коломийським бетонним заводом
На Коломийському хлібокомбінаті якраз розпочався процес реконструкції обладнання, яке приймає борошно. Проходить автоматизація самого процесу, яка зведе до мінімуму застосування фізичної праці й водночас виключить так званий людський фактор при приготуванні продукції. Дозування й заміс робить автоматика. На чисельності персоналу це ніяк не відіб’ється. Як дотепер працює десь 170 осіб, так працюватимуть і надалі. Має підприємство і власну лабораторію, де визначають якість сировини і якість готової продукції. Хлібобулочні вироби розвозять 30 автомобілів у різні напрямки: Коломийщина, Тлумаччина, Косівщина, Снятинщина, Богородчани, Калуш, Івано-Франківськ, навіть Закарпаття.
Андрій МАЛАЩУК