Коломия тісно вписана у його біографію. Іван Франко в різні роки тут бував понад півтора десятка разів. Тому й пам’ятник йому в Коломиї (відкритий 2012 року) цілком доречний і вмотивований.

Найтриваліше перебування – у Коломийській судовій в’язниці (вона існувала у 1862–1944 роках). Містилася у дворі приміщення нинішнього медичного коледжу (вулиця Івана Франка, 14, попри теперішню вулицю Михайла Павлика). Тут Франко відбув 97 діб: від 5 березня до 9 червня 1880 року.

А потім було багато всього іншого, зокрема й одна доба у поліційній камері у приміщенні Коломийської ратуші (літо 1880 року).

Влітку 2020 року я записав спогад Марії Федик про те, якою була ця камера.

«Колись Коломийське медичне училище імені Івана Франка містилося в ратуші. Я вчилася там у 1960-х роках (навчання завершила 1968-го). Приміщення ратуші було старе і занедбане. Треба було постійно ремонтувати то балкони, то стіни, щоби вони не осипалися. Підвали були закидані всіляким мотлохом (аж у роки перебудови почали їх вичищати, бо там планували зробити студентське кафе, але так і не зробили).

Особливо занедбаним було ліве крило ратуші, де містилася камера, пов’язана з перебуванням тут Івана Франка. Цю частину приміщення постійно зміцнювали, підпирали, бо вона осувалася.

Камера була не в підвалі, а на першому поверсі лівого крила. Про цю кімнатку всі знали. Можна було подивитися. Її я вперше роздивлялася ще студенткою. Нічого особливого там не було. Кімнатка невеличка, зо два на два метри. Всередині темно. Столик і невелика металева лавочка. Вхідні двері, а в них – маленькі дверцята із залізними ґратами-перехрестям».

Наприкінці літа 1984 року я бачив у дворі ратуші руїни. Це не витримало т.зв. ліве крило і завалилося від старості. Тепер на тому місці – кафе.