Будинок на Театральній, 54 був збудований, за даними реєстру нерухомих пам’яток України в м. Коломия, на поч. ХХ століття. Даних про перших власників будинку немає, однак знаходимо в польських джерелах, що проживала в цьому будинок за польських часів сім’я Ашкеназів. Варто зупинитися на біографії представників сім’ї Ашкеназів. Йоахім Ашкенази народився 26 листопада 1884 року в Коломиї. Тата звали Ельрхан, а мати – Гама. Про них, на жаль, нічого не відомо. Відомо, що вчився в польській гімназії в 1897-1904 роках. Закінчив її на відмінно, отримав атестат зрілості з відзнакою. Це свідчить документ, який засвідчує підсумки 1903-1904 навчальних років польської гімназії. Про подальше навчання нічого не знайдено, але відомо, що отримав звання доктора адвокатури. У військовому історичному бюро ім. генерала Казимира Сосновського можна дізнатися, що під час Першої світової війни був офіцером австро-угорської армії. Також можна дізнатися його інше ім’я – Авраам. Уперше згадується Йоахім як адвокат у 1920 році в документі «Dziednik Urzedowy ministerstwa sprawiedliwosci, №2, 25 lutego 1920 r». Там також можна дізнатися, що входить він в округ адвокатської колегії у Львові. У цьому ж місті став президентом із питань експорту яєць у Малопольщі. Підтверджений статус адвоката в документі «Spis rachunkow zyrowych w Polskiej Krajowej Kasie Pozyczkowej w Warszawie I jej oddzialach. Stan na dniem 30 pazdzernika 1921 r». Був одружений із жінкою, яка працювала педіатром, Кларою Ашкенази. За даними книжки «Ich pamięci» Йосифа Кретовського можна дізнатися, що народилася вона 1894 року у Львові, отримала диплом лікаря в 1922 році. Згідно з даними від Яд Вашему, її подальша доля невідома. Згідно з телефонного довідника від 1926 року відомо, що він проживає на площі Ринок, 45: Adwokaci Aszkenazy Jul., dr., Rynek, 45. Таку ж саму адресу мала й Клара Ашкенази. Це підтверджено оголошенням в газеті «Prawda Pokucka» від 12 серпня 1923 року. Із довідника підприємств Польщі 1930 року можна дізнатися, що проживає на вул. Косцюшки, але під яким номером саме – невідомо: Adwokaci Aschkenazy Joach., dr., Kosciuszki. Така ж сама інформація є і в телефонному довіднику за 1932-1933 рік. Відомо, що 14 лютого 1928 року Йоахім Ашкенази вступив у гуманітарну асоціацію «Achdut», центр якої знаходився в Станіславові (тепер – Івано-Франківськ). Вона була заснована 14 лютого 1928 року, її президентом був доктор Бернард Фернгофф. До неї вступили ще троє коломиян-євреїв: адвокат Зінгер Соломон, про якого згадано раніше, стоматолог, доктор Оскар Готфільд (про це довідався в книжці С. Андріїшина «Вулиці старовинної Коломиї») та доктор Юліан Шарф. Там ж і дізнаємося, де саме проживав Йоахім: Dr. Aszkenazy Joachim, adwokat, Kołomyja, ul. Kościuszki 48. Його робочий номер телефону – 82. У Коломиї водночас став директором притулку для дітей-сиріт. Це підтверджено в газеті «Tygodnik Pokucki» від 18 березня 1934 року, де він висловлює подяку Асоціації податківців за виділення 20 злотих на його фінансування. Був членом Польської державної партії. Із довідника банківських рахунків 1935 року можна дізнатися, що рахунок доктора був 412686. У газеті «Наш Голос» від 24 лютого 1928 року дізнаємося таке: «У неділю Безпартійний блок співпраці з урядом провів великий мітинг у переповненому людьми приміщенні Каси ощадності, які провели під головуванням пп. президент Баліцький, директор Вербер, інж. Піскозуб інатуральне ... п. д-р. Йоахім Ашкеназі». З преси «Tygodnik Pokucki» від 24 листопада 1929 року дізнаємося, що він виділив 10 злотих на фінансування польської бурси, що на Міцкевича, 6. У газеті «Prawda Pokucka» від 7 червня 1931 року дізнаємося, що брав участь в останньому засіданні коломийського парламенту. Доктор Ашкенази вважав, що позики можуть врятувати місто від напруги з міським бюджетом. Також зазначив, що усі 18 пунктів порядку денного на засіданні – це перевантаження дебатних сил. Можна зробити звідси висновок, що Йоахім Ашкенази брав участь у політичному житті Коломиї. У газеті «Prawda Pokucka» від 28 червня 1931 року можна дізнатися такий факт: «22 червня ц.р. як заступник старости д-р. Новак, канцелярія старости відкрила засідання і оголосила, що указом пана Воєводи він був призначений урядовим уповноваженим паном Мезинським. Потиснувши руку всім радникам, акт знайомства був вичерпаний. Одночасно він зачитав заступникові старости імена громадян, призначених до особистої ради голови Коломийської міської ради з 5 засідателями: 1) Заремба Сатурнін 2) Функенштайн Леон 3) Лібхардт Густав 4) Ашкенази Йоахім 5) Спольський Тадеуш». У газеті «Prawda Pokucka» від 10 липня 1932 року можна дізнатися, що він брав участь як заступник судді та адвокат у процесі проти касирши Розалії Шерфовні, яка скоїла шахрайство та розтрати на власний розсуд. Цей процес відбувся 30.06-2.07.1932 року. З преси «Tygodnik Pokucki» від 13 листопада 1932 року дізнаємося, що він був обраний у новостворену міську раду. У газеті «Prawda Pokucka» від 1 квітня 1934 року можна дізнатися, що Йоахім Ашкенази брав участь у виборах другого засідання міської ради: «Законодавцям пан Кусвед (радник міського голови, ред.) все-таки подав список, підписаний 14 радниками, і оскільки ніхто інший не подав листа, законодавці д-р. Йоахім Ашкенази, Михайло Михайлюк, Болеслав Біскупський та В. Фрідман потрапили до списку» (переклад з польської мови). У газеті "Tygodnik Pokucki" від 3 грудня 1933 року можна дізнатися, що Йоахім Ашкенази - один із кандидатів у депутати в міську раду(також входив сюди і Болеслав Біскупський, один із власників заводу машин Біскупських). Через 2 тижні його обрали в новостворену міську раду. У березні 1934 року - один із членів комісії з питань ревізій у Коломиї (з газети "Tygodnik Pokucki" від 17.03.1934 р). Із газети «Tygodnik Pokucki» від 22 квітня 1934 року можна дізнатися, що він та Максиміліан Геллер, Маркус Горовіц та Сатурнін Заремба – члени комісії, яка складала списки витрат міського бюджету на чолі з директором Каси ощадності Болеславом Дунін-Маркевичем. У газеті «Prawda Pokucka» від 29 квітня 1934 року також можна дізнатися, що він був у списку міського комітету з питань розбудови міста Коломия. У середині 1930-х років подружжя Ашкеназів проживало вже на вул. Косцюшки, 54. Це підтверджено в телефонному довіднику 1936 року: Adwokaci: Dr. Aszkenazy Joachim , ul. Kościuszki 54 та Lekarze: Dr. Aszkenazy Klara, ul. Kościuszki 54. У газеті «Glos Pokucia» від 18 грудня 1938 року дізнаємося, що Йоахім Ашкенази був нагороджений золотою медаллю за заслуги в галузі професійної та соціальної роботи та покращення санітарного стану. У телефонному довіднику 1939 року дані про нього відсутні. Про подальшу долю ми можемо дізнатися в книжці «Євреї в Східній Польщі та в СРСР»: «4 березня 1942 року Новіков Кирило Васильович проінформував Арлету, що Йоахім Ашкенази не був польським громадянином, і він не був польським представником в Архангельську, бо він єврей». Можемо припустити, що він був депортований до Росії через певні політичні погляди, які суперечили радянській владі. Відомо, що за часи окупації СРСР у Коломиї було депортовано 4000 коломиян, із них 1600 чоловік – євреї. У часи Другої світової війни в цій будівлі розмістилася кримінальна поліція. Цей нацистський орган займався розслідуванням злочинів, націоналізацією систему поліцейського нагляду, введенням національного реєстру та ін. Був створений цей орган у Коломиї 6 вересня 1941 року в приміщенні музичної школи Рубінгера, згодом перевели в будівлю на Театральній, 54. Головою цього органу був Альберт Варманн. Він також був головним кримінальним секретарем. Народився 18 березня 1892 року в місті Шнайдемюль (зараз – місто Піла на заході Польщі). Згідно з книжки «Націоналсоціалістичне переслідування євреїв у Східній Галичині (1941-1944)» автора Дітера Поля, у 1920 році вступив у шутцполіцай. У 1926 році в Дюссельдорфі став членом кримінальної поліції. З 1933 року – член НСДАП. У 1940 році жив у Грюдзензі. У червні 1941 року – командир шутцполіцаю в Любліні на тиждень, згодом у Львові. З 6 вересня 1941 року – голова кримінальної поліції. У 1946 році інтернований та екстрадований до Польщі. Згідно зі звітом про розслідування та документацію головної комісії розслідування нацистських злочинів, він був звинувачений у смерті багатьох людей, участі в евакуації та страті євреїв. 11 серпня 1948 року Люблінським районним судом було проголошено смертний вирок, який вступив у дію 10 грудня 1948 року. До середини 1950-х років там розмістився військкомат. Згідно зі спогадами колишньої жительки Коломиї Кренциглової Леоніди Павлівни, «визначена кількість квітів магнолії передавалася по чергуванню, щоб сторонні коломияни не зірвали їх». Згодом – пологовий будинок та поліклінічне відділення гінекології до недавнього часу. Зараз – Коломийський районний центр первинної медико-санітарної допомоги. Варто ще акцентувати увагу на магнолію, яка росте вже понад 100 років. Імовірно, її посадив та привіз із Китаю Йоахім Ашкенази, однак у документах це не підтверджено. Має статус ботанічної пам’ятки місцевого значення в Україні з 1972 року. За спогадами коломиян, у 1960-1970-х роках лікар гінекологічного відділення Микола Гуйтин доглядав за магнолією до кінця свого життя. Ця будівля внесена в реєстр нерухомих пам'яток України м. Коломия.