З приходом  осені прикарпатські міста і села вкриваються хмарами сірого диму. Поля, присадибні ділянки, сади, міські околиці - все потрапляє в поле задимлення, а отже, в поле ризику. Щоб розібратися і зрозуміти,  наскільки серйозним для довкілля і здоров’я людей є такі спалювання, "Дзеркало медіа" поспілкувалося з фахівцями. "Насамперед, це дуже шкідливо для здоров’я. Найменше, що може отримати людина – це звичайна застуда або банальна алергія, а найгірше – рак і смерть. Це не дитячі забавки, це дуже глобальна проблема. Коли спалюють листя, виділяється велика кількість канцерогенів, формальдегідів, усього шкідливого, що потрапляє в людський організм, як чужорідне тіло, розвиваючи різні хвороби. Ми потребуємо  всього природного, якщо  потрапляють різного роду хімічні, синтетичні сполуки, організм не знає, як на них правильно реагувати і так виникають онкозахворювання. Просто листя спалили -  це одна шкода, коли ще додається бадилля картоплі, кукурудзи, яке люди оброблять різноманітними пестицидами від колорадського жука та шкідників – це ще згубніше впливає",-  розповідає еколог Роман Савінський. Додатковою проблемою також є, що разом з листям горить різне сміття, поліетиленові пакети, ґума тощо, що, в свою чергу, лише погіршує ситуацію. Згораючи, ця хімія тягне за собою ще один додатковий процес піролізу, який вкрай негативно впливає на здоров’я. "Найбільша проблема - це людський менталітет, саме його потрібно змінювати. Сусід палить, інший сусід думає: "О, він палить" і собі починає палити. За кордоном все по-іншому. Зателефонували в поліцію, приїхали, виписали штраф, більше ніхто це робити не буде. Також дуже велике прохання до людей  не викликати зайвий раз пожежних, якщо горить якесь маленьке сміття. Коли є справді реальна загроза - звичайно.  Бо пожежники саме в цей сезон мають велику кількість викликів. Район великий, а пожежних машин мало…". Еколог також розповів, у які служби звертатись, коли помітили, що люди спалюють рослинні залишки,  сміття, ґуму чи інші відходи. Якщо це територія села: потрібно повідомити сільського голову. Якщо не допомагає - викликати поліцію, вони мають приїхати, скласти акт, потім скерувати дані до державної екологічної інспекції, вона вже вирахує суму завданих збитків. Проте це те, що стосується держави, здоров’я ж ніщо не поверне. Якщо це місто: потрібно телефонувати у відділ муніципальної інспекції, які вправі виписати штраф (ст. 152 КУпАП), або до поліції. Своєю історією боротьби зі стихійним спалюванням поділився також молодий коломиянин, активіст Микола Троць. "Був випадок, коли палили біля мого будинку. Я викликав поліцію, приїхали, перетелефонували мені зі словами, що їм потрібно, щоб я написав заяву. Я розумів, що люди, які біля мене, палять, - напевне, мої сусіди. Не маючи наміру ускладнювати стосунки з ними я сказав поліцейським: "Якщо ви бачите на власні очі це правопорушення, то для чого вам я і моя заява?",  на що почув відповідь, що людей, які влаштували підпал, вже немає. В той же момент я через вікно бачив, як вони, проходячи повз поліцейського, далі продовжували палити хмиз і різне сміття. Я зрозумів, що через поліцію це вирішити не вдасться… Вікна мого будинку виходять на приватний сектор і далі вже починаються краєвиди навколишніх сіл. Увечері просто варто побачити, як воно все виглядає. Таке враження, що в нас відбуваються збори якихось індійських племен і вігвам за вігвамом палить свій вогонь в кого більший…"  - підсумовує хлопець. Також  Микола зізнався, що розчарувався  і не вірить в якісь позитивні зрушення і виникає думка просто виїхати з Коломиї… Ми звернулися  до начальника Коломийського відділу поліції Остапа Білейчука і спитали, як законодавчо регулюються такі питання і чи регулюються взагалі. "На даний час є відповідальність за спалення листя чи будь-яких рослинних відходів, це питання регулюється Адміністративним кодексом України. Відповідальність за це несуть як органи місцевого самоврядування, так і екологічна служба, але ми готові також реагувати на будь-які виклики громадян. Якщо люди  бачать, що сусіди або будь-хто інший палить вогнище на городі чи присадибній ділянці, телефонуйте 102. Наряд буде виїздити, реагувати, встановлювати осіб, причетних до спалення, і буде відповідно скеровувати ці матеріали у відповідні служби (зокрема екологічні)  для притягнення до адміністративної відповідальності. За ст. 77 із позначкою 1 вона передбачає штраф від 10 до 20  неоподатковуваних мінімумів громадян -  від 170  до 340 грн. Потрібно кожному громадянину бути свідомим. Тому що дим від цих відходів дуже шкідливий, навіть більше шкідливий за випари, які ми отримуємо від автомобілів", - підсумував головний поліцейський Коломийщини.   Можливі шляхи розв’язання проблеми На нинішній день дуже багато людей використовує компостні ями і траншеї для переробки листя, відходів рослин тощо в екологічно чисте добриво. Це позитивно впливає на родючість ґрунту. Також  для ще більшої зручності можна використовувати різноманітні садові подрібнювачі для прибирання приватних територій і дачних ділянок, які не лише зменшують обсяг сміття, а й дають можливість використовувати його в корисних цілях, про які писалось вище. Ще однією альтернативною думкою поділився пан Роман Савінський: "Як варіант можна було би, щоб органи місцевого самоврядування заохочували людей, до прикладу, здавати листя, отримавши  за це якийсь бонус. Це їх би мотивувало". Еколог ділиться, що все ж таки за всі ці роки він бачить невеличкі зміни: «Старше покоління як палило, так і палить, молодші - менше. Маленькими кроками ми, хоч і на "фірі", але їдемо в Європу". Ми ж у свою чергу, готуючи  цей матеріал, прагнули привернути увагу людей до проблеми  спалювання листя, залишків рослин, сміття, ґуми та інших матеріалів, яка несе за собою непоправні наслідки для  здоров’я  як оточуючих людей, наших близьких, так і нас самих… І завершити хочеться цитатою легендарного Кузьми Скрябіна:  "Змінюйте світ на краще, піклуйтеся про нього, тому що ви в ньому живете!.." АВТОР: Віталій БИРЧАК ФОТО: Андрій КАНЯ ВІДЕО: Ярослав КОНИК