Дзеркало медіа" запустило новий проект – "Дискусія". За задумом – це дискусійний клуб у прямому ефірі, де без цензури й абсолютно відкрито обговорюватимемо найактуальніші та найгостріші проблеми Коломиї та Коломийщини.
Перше засідання клубу відбулося минулої п’ятниці. Говорили про гендерну рівність та гендерні проблеми. Участь у програмі брали депутатка Коломийської міської ради Тамара Базюк, громадська активістка Ірина Магас, журналіст Андрій Малащук та фотохудожник Ярема Проців. Вів прямий ефір журналіст Віктор Фітьо.
Віктор ФІТЬО: Головним мотивом під час обрання теми розмови став новий правопис. Його ключовою новелою було введення фемінітивів. Це одразу розпочало хвилю гендерних дискусій у суспільстві, зокрема і в нас. Тож говоримо про рівність прав жінок і чоловіків у Коломиї. Звідси перше питання: чи існує така проблема в Коломиї; чи дійсно прав та можливостей у коломийських чоловіків більше, ніж у жінок?
Тамара БАЗЮК: Гендерна рівність – це однаковий обсяг прав жінок та чоловіків. Цим Україна поки що похвалитися не може. Кожна жінка хоча б раз у житті зазнавала дискримінації – фінансової, психологічної, кар’єрної чи сексуальної.
Як юрист, щодня стикаюся із випадками гендерної дискримінації. Мої клієнтки скаржаться на фізичне домашнє насильство, фінансову дискримінацію. Коли чоловік через сімейні незгоди просто обмежує дружину фінансово. Присутня дискримінація жінок і в професійному середовищі. Особисто знаю безліч випадків сексуальних домагань до жінок на роботі. Ну й також не можна оминути і психологічне насильство. На жаль, коломийські жінки стикаються і з цим.
Ірина МАГАС: Я переконана в тому, що ті жінки, які активно просувають у суспільстві ідеї фемінізму, у минулому зазнали травм чи насильства з боку чоловіків. І, реагуючи на це, вони починають відстоювати права усіх жінок.
Жінка, яка ніколи не стикалася із насильством чи дискримінацією, взагалі не розуміє, що таке гендерна рівність і для чого вона потрібна. Я не помічаю гендерної нерівності особисто для себе. Я завжди можу сказати чоловікам про свої межі, а коли вони порушуються, завжди є можливість про це заявити, зокрема і в поліцію, якщо для цього є підстави. Наші жінки просто бояться про це говорити і ще глобальніше не знають своїх прав і не вміють їх відстоювати.
Андрій МАЛАЩУК: Ми говоримо про приниження жінок, але є таке поняття, як мазохізм. Є жінки, яким подобається це знущання, вони отримують задоволення від болю і не тільки фізичного, але й психологічного. Я, як журналіст, багато їжджу по селах району і зустрічав безліч таких жінок. "Так, мене б’ють, але в мене є "хлоп" – це їхня життєва філософія. Бог створив відмінні природні, біологічні властивості чоловіка та жінки. Тому я думаю, що тема гендеру та гендерної рівності є дещо надумана.
Ярема ПРОЦІВ: Бог створив жінку із ребра Адама. Це не тільки біблійне метафоричне сказання. Ребро – це спіраль ДНК, тобто цією ниткою Бог навіки поєднав чоловіка та жінку. Ми поєднані, але також ми різні, ми протилежності, які вічно притягують одна одну.
Жінки часто кажуть, що чоловіки жорстокі. Так, це правда, це відкрита фізична жорстокість. Однак ми також мусимо сказати про те, якими жорстокими можуть бути жінки. Це жорстокість прихована та підступна. Дуже часто саме ми, чоловіки, є об’єктами маніпуляцій та знущань – як фізичних, так і психологічних.
В.Ф.: Деталізуймо нашу розмову. Якщо вірити доповіді ООН щодо дотримання прав жінок, в Україні найпоширенішими порушеннями є те, що: а) 90% жертв домашнього насильства є саме жінки, б) жінки отримують меншу заробітну плату, в) мають меншість у владі, г) мають перешкоди в кар’єрі та д) є заручницями стереотипів.
Якщо говорити про перший пункт – домашнє насильство, здається, тут заперечень не може бути.
Т.Б.: Статистика щодо домашнього насильства – жахлива. Тільки за минулий рік від цього в Україні загинуло 600 жінок.
І.М.: Причина проблеми – у вихованні чоловіків. Хлопчиків ще з пелюшок виховують терпіти, приховувати емоції, бо він "мужик". Однак рано чи пізно станеться вибух і зірветься такий "мужик" не на батьках, бо не можна, а на дівчині або дружині.
В.Ф. Жінки отримують меншу зарплату, згідно із статистикою – на 25%. Однак у Коломиї є випадки, коли жінки заробляють доволі багато. Наприклад, очільниці деяких підрозділів Коломийської міської ради, зокрема Фінансового управління, департаменту соціальної політики, юридичного відділу, заробляють більше, ніж міський голова та його усі заступники-чоловіки. Зарплати цих чиновниць в межах 1000 доларів.
Т.Б.: Жінка має меншу зарплату тому, що окрім роботи, вона ще витрачає 23 роки власного життя на ведення домашніх справ – прасування, готування, прибирання, догляд за дітьми. Жінка шукає таку роботу, де є або скорочений робочий час, або більше вихідних для того, щоб мати можливість виділити час і на дім.
Я.П.: Або будь мамою і жінкою, а якщо хочеш багато заробляти, то відмовся від сім’ї, від чоловіка. Руки короткі весь світ обійняти.
І.М.: Я вважаю, що потрібно домовлятися і розділяти домашні обов’язки. Домашні обов’язки чоловік та дружина мають виконувати в однакових розмірах.
Що стосується зарплат у міській раді, то скажу про свій досвід. Я також хотіла влаштуватися туди на роботу в інформаційний відділ. І коли запитала про рівень оплати праці, то була шокована. Перше, що спало на думку – це як за такі гроші вижити? Тому наведені приклади – це винятки.
В.Ф.: Тепер поговорімо про представництво у владі. У Коломийській міській раді тільки 4 депутаток, у районній – 11. Втім, якщо брати виконавчі підрозділи міської ради, там керівників-жінок не так вже й мало – приблизно половина.
Т.Б.: Так, ще в нас багато жінок керують дитячими садочками, школами. Але скільки ректорів університетів? Скільки жінок є мерами міст, заступниками міських голів, головами держадміністрацій? У Верховній Раді тільки 11% жінок. Тобто жінкам дають керувати на низьких рівнях відповідальності. Чим вищі щаблі влади, тим менше жінок.
Я.П.: Жінка мала б займатися творчістю, а не владою. Але творчістю материнською, творчістю коханої. В цьому сутність жіночого життя, а зовсім не у роботі чи кар’єрі.
В.Ф. Ну й останнє: жінки – заручниці стереотипів. Прихильники гендерної ідеології вважають дискримінаційними уявлення українського, зокрема коломийського суспільства про жінку, як берегиню вогнища.
І.М.: Неодноразово чула від своєї бабці: "Як це ти не будеш варити їсти, а який чоловік тебе захоче?". Цей стереотип, на якому виховують наших дівчат із народження, дуже впливає на їхнє подальше життя. Ти маєш у 18 знайти собі хлопця, у 20 вийти заміж, в 22 народити дитину. Не вийшло – стара діва.
А.М.: Цей стереотип вже відходить у минуле. Сучасні жінки вже зовсім інші, і їх поведінку не можна вписати в згадану формулу. В селах, правда, це досі життєва істина, але назагал ситуація змінюється. Талановита дівчина зараз без проблем та перешкод може знайти роботу чи то в комп’ютерній сфері, чи то в економіці чи бізнесі.
В.Ф.: Гендер – це не тільки про жінок, але й про чоловіків. У сучасній філософії з’явився навіть новий термін – криза маскулінності, коли "чоловік перестає бути чоловіком", а жінки все більше освоюють чоловічу сферу відповідальності. Згідні з цим?
Т.Б.: Зараз дуже багато жінок працюють за кордоном, заробляють гроші. В цей час їхні чоловіки сидять у них на шиї і тут відпочивають. Був навіть випадок, коли чоловік вимагав від дружини, яка за кордоном, гроші за те, щоб він дав дозвіл на виїзд їхньої дитини за кордон на відпочинок. Не скажу, що це масово, але тенденція прослідковується.
А.М.: Боротьба між жінкою та чоловіком розпочалася з появою цивілізації. І ця тема стоятиме вічно, як вічно точитиметься боротьба. Однак треба розуміти, що Бог створив жінку і чоловіка різними.
Відеоверсію дивіться на нашому сайті dzerkalo.media.
Віктор ФІТЬО