У традиціях практично усіх народів світу є хоча б одне свято, під час святкування якого треба переодягатися. Українці не виняток, у нас елемент карнавалу використовують здебільшого на Різдвяні свята. Вертеп Мабуть, найбільше наближена українська традиція до карнавалу – це вертеп. Традиційна коляда у вертепі передбачає десятки персонажів, яскраві костюми і акторську здібність учасників. Якщо у Західній Європі вертеп довгий час був лише при церкві, то у східнослов’янських народів він завжди мав тісніший зв'язок з театрально-видовищною культурою. Ще одна схожість з Хелловіном: юні колядники у костюмах отримують солодощі чи гроші за свої виступи перед сусідами. Маланка Ще одне українське свято, пов’язане з переодяганням, – Маланка. Святкується воно у ніч з 13 на 14 січня і сповнене містичних обрядів. Хоча свято це релігійне, дуже багато традицій, пов’язаних з ним, залишилися від дохристиянського часу. На Маланку молоді люди переодягаються у костюми тварин і фольклорних персонажів і "водять козу". У цей день "маланкарям" традиційно дозволялося те, що в інші дні було заборонено. Раніше переодягання несло в собі важливі релігійно-магічні функції. До нашого часу ця традиція стала швидше розвагою і маскарадом. Після того, як молоді люди у костюмах цілу ніч колядують і "водять козу", на роздоріжжі спалюється дідух – сніп соломи, який ставлять вдома на різдвяні свята. Спалюють дідуха не просто, через вогонь перестрибують, щоб очиститися від спілкування з нечистою силою. Автор: Настя Сукач