Крім професійних фотографів, які мали власні фотосалони, існували й фотографи-аматори. Це менш досліджена сторінка коломийської історії. Відомо, що за цісарської доби фотографією захоплювався польський педагог Генрик Ґонсьоровський (1878 – 1947), який на початку 1900-х жив і працював у Коломиї. Як активний член коломийського Чорногірського відділу Польського Татранського товариства він мандрував Карпатами, вивчав їх, колекціонував предмети гуцульського мистецтва, а також фотографував гори, природу, етнографічні й побутові сюжети.

Можна припустити, що незначна кількість коломийців мала власні фотоапарати, якими знимкувала родинні й міські події.

Ймовірно, від кінця 1890-х у Коломиї періодично влаштовували фотовиставки.

***

Міжвоєнний період мав свої особливості. Щодо світливства, то українці Галичини згуртувалися в "Укрфото" з осідком у Львові, видавали журнал "Світло й Тінь", організовували скромні фотовиставки в читальнях "Просвіти" чи книгарнях, діяли фотогуртки в гімназіях.

Любителям фотосправи крамарі пропонували широкий асортимент європейських фотоапаратів: від дорогих "Ляйки" й "Контакси", які коштували понад 1300 злотих, до дешевих пластмасових "Ліліпутів". Особливими були об’єктиви фірм "Ельмар" і "Сулітар", а також різні фотоаксесуари німецьких, анґлійських і швайцарських виробників.

У міжвоєнний період в нашому місті діяло кілька фотоательє, насамперед ще з передвоєнного періоду – провідного фотографа, австрійця А. Кіблера, гебрея В. Айбля, українки М. Гнатковської і короткий період українця Миколи Сеньковського.

Коломийська газета "Жіноча доля" повідомляла, що 1932 р.: "...в Коломиї (вул. Пілсудського) відкрила перше Українське фотографічно-артистичне ательє п. М. Гнатківська й виконує всі фотографічні роботи дешево й гарно". Містилося воно на вул. Ю. Пілсудського, 16, тепер вул. В. Чорновола. Там працювала впродовж 1932 – 1944 р., доки з чоловіком-поляком М. Жидлом не переселилася до Польщі, де у м. Олаві також провадила приватне фотоательє.

Михайлина Гнатковська (1895 – 1996) була донькою викладача Школи деревного промислу в Коломиї. Виростала й формувалася в нашому місті, а фотосправи навчалася у провідного коломийського фотографа того часу А. Кіблера. Місцеві українці в 1930-і частіше ходили до фотоательє Мишки, як називали Гнатковську, аніж до інших фотографів. Знимкувала при світлі, зрідка використовувала паспарту, прибивала штемпелі зі своїм прізвищем українською і польською мовами, а під час війни – з прізвищем чоловіка. Працювала стаціонарно і виїжджала в навколишні села й містечка.

Залишила вартісні світлини коломийських осіб та відомих людей, зокрема фото Анни Шкрібляк, доньки Василя Шкрібляка з родини славних гуцульських різьбярів з с. Яворова на Косівщині.

***

Відомо, що в 1930-і в Коломийській гімназії існував фотогурток, яким керував професор Орест Кузьма і трохи професор Роман Шипайло. Поодинокі гімназисти мали фотоапарати.

Треба кількома словами згадати Ореста Кузьму, який був сином видатного педагога й громадсько-політичного діяча Леонтія Кузьми і від 1897 р. жив з батьками у Коломиї. Закінчив тутешню гімназію (1913), а 1918 р. – філософський факультет Віденського університету. У цьому виші також вивчав фотосправу. Під час Першої світової війни служив у Лєґіоні УСС, де працював у відділі цензури (1916–1918). У той період відкрив у м. Відні власне фотоательє, в якому зробив надвартісні світлини січових стрільців, а водночас з фотографій видав низку листівок на тему народного побуту й природи, української історії, чільних національних діячів. Ці листівки здебільшого підписував двома мовами – українською і есперанто. В українській філокартії видані Орестом Кузьмою поштові картки вважаються раритетними.

Наприкінці літа 1918-го Орест Кузьма повернувся до Коломиї і жив тут до кінця свого життя, за винятком періоду сибірської каторги. Викладав у Коломийській гімназії, де й вів гурток фотосправи. Без відповіді залишається запитання: чи міг бути в Коломиї Орест Кузьма наприкінці 1911 р., коли сюди востаннє приїжджав Іван Франко і мешкав у їхній оселі? А якщо був, то чи фотографував Каменяра? Наразі не виявлено жодної світлини перебування Івана Франка в Коломиї, хоча свого часу у розмові з працівницею фотоательє А. Кіблера Марією Копчук я почув від неї, що Кіблер фотографував Івана Франка, Кирила Трильовського та якогось відомого польського артиста. Однак підтверджень цьому наразі не знайдено...

***

Щодо аматорів, то цікаву інформацію виявив свого часу Василь Нагірний у польському журналі "Wiadomosci Fotograficzne" за 1935 р., який видавав Казимир Ґреґер у Познані. Поміж іншими, там опубліковано три фотороботи коломийських авторів: "Ліс" і "Захід сонця" М. Мілевського та "Зима" Ореста Костюка. На жаль, про цих осіб ми нічого не знаємо...

Професійним фотографом з українців була донька професора Коломийської гімназії Остапа Світлика – Ксенія Світлик (1911 – 2003). Після закінчення Коломийської жіночої гімназії УПТ вона закінчила Варшавську державну фотографічну школу (1936). Поміж 15 студентів на курсі Ксенія Світлик була єдиною українкою. У 1936 р. в салоні Фотографічного товариства Польщі відбулася виставка студентів школи, на якій наша коломийська фотографка здобула перше місце. Президент м. Варшави нагородив її з тієї нагоди книжкою. До слова, пані Ксенія показувала мені цей дарунок на поч. 1990-х, коли я довго спілкувався з нею в її оселі на вул. Українській. Відтак вона працювала фотографом Академії Мистецтв у Варшаві. А потім настав горезвісний 1939-й. У 1941 – 1943 рр. К. Світлик завідувала фотоательє у Львові. Використовувала німецький похідний фотоапарат "Ляйка". У 1941 р. талановита фотомисткиня зафіксувала на плівку чимало вартісних історичних світлин, які згодом упорядкувала в альбом "Космач. 1941". А в Коломиї вона сфотографувала резонансне Свято зброї (1941), коли в місті вже порядкували німці, але ще толерували українців і дозволили їм масовий парад. Негативи з тих світлин К. Світлик за Союзу надійно сховала, а за України відкопала і зробила знову фотографії, які тепер є великою історичною вартістю. Їх також використано в багатьох книжках. Свого часу я вмістив нарис про Ксенію Світлик у коломийській газеті, а в своїй колекції зберігаю кілька її світлин. У Музеї історії Коломиї відбулася виставка "Світло і тіні Ксенії Світлик" (1998).

***

У період Другої світової війни й надалі працювали фотоательє Александра Кіблера та М. Жидла і Михайлини Гнатковської. У колекціонера Володимира Гавриленка я бачив світлини, які зробили в ті 1940-і ще інші фотографи: українець Б. Третяк, який мав ательє на вул. Головній, 26; поляк Кароль Залєнські; якийсь Каст (Kast), можливо німець.

(Далі буде)

Микола САВЧУК