Від 1996 р. у Коломиї видається Енциклопедія Коломийщини. Побачило світ 9 зшитків-томів цього унікального видання, яке містить різноманітну інформацію про наш край.
Тепер підготовлено до друку першу книгу на літеру К, з якої пропонуємо статтю про вулицю Карпатську. Цією довгою вулицею ми часто їдемо на Яремчу, на Закарпаття або Івано-Франківськ та Львів.
Але що ми про неї знаємо? Про це й наша розповідь. "Дзеркало медіа" дякує редакційно-видавничому комітетові «Енциклопедія Коломийщини» за ексклюзивну публікацію.
Карпатська вулиця - одна з найдовших і найдавніших коломийських вулиць. Простягається від автокільця біля автостанції і аж до с. Шепарівців. У межах Коломиї її довжина приблизно 3613 м.
Колишні назви: на поч. 20 ст. — вул. Карпатська; у 1950-90-і рр. — вул. Георгія Димитрова; 18 липня 1990 р. перша Коломийська національно-демократична влада повернула вулиці первісну назву.
Як пояснює краєзнавець Степан Андріїшин, «Карпатська вулиця у давнину була частиною давньої Берладської дороги, якою ще у 12 ст. їхали купецькі валки з Галича на Снятин, на Волощину та на р. Дунай. У 16 — 18 ст. ст. цей напрямок у Коломиї мав назву Надвірнянського передмістя, але коли вперше з’явилася офіційна назва «Карпатська вулиця» — з’ясувати не вдалося. Принаймні вже в середині 19 ст. надибуємо її в адресних коломийських книгах».
У 16 ст. на місці, де тепер церква Благовіщення УГКЦ, стояв монастир отців василіян, ймовірно тут раніше теж стояли монастирські будівлі, храми, дзвіниця. Тут є історичний коломийський цвинтар «Монастирок», де спочивають заслужені для міста й околиць наші предки та деякі сучасники.
У другій половині 19 ст. Карпатська вулиця зазнала суттєвих змін, оскільки її освоїли багаті єврейські підприємці. Тут виросли папірня, броварня, млин, а згодом і цегельня. Ці виробництва вимагали доброго сполучення і тому в кін. 19 ст. цією вулицею у напрямку Дятьківців проклали залізничну вітку за маршрутом «Коломия — Княждвір».
Степан Андріїшин продовжує: «На початку 1970-х вулицю вирівняли та розширили. Однак, почавши розширення від будівлі колишньої резиденції коломийського декана о. Олександра Русина (під №2), знищили 1,5 – 2 м південної сторони самого цвинтаря «Монастирок», а водночас найдавніші поховання, які потрапили під розширення, перенесли вглиб цвинтаря. Щоб не виникало докорів у місцевої громадськості вздовж цвинтаря тодішня влада вимурувала паркан».
Уздовж усієї Карпатської вулиці впродовж тривалого часу виросло і функціонувало чимало важливих об’єктів: металозавод «Прикарпаття» (під №71), школа №7 (під №74), заправний пункт нафтобази (під №163); лісопильний цех, збудований у 1960 (під № 176), приватна автомийка, автозаправна станція, паперова фабрика (на вул. Фабричній), каварня, ресторан «Коломийка», церква святих апостолів Петра і Павла (під №211), ветеринарна лікарня (на розі вул. К. Станіславського), Дятьковецький пивзавод (на вул. Заводській, 3), а також Управління водоканалу на межі з с. Шепарівцями. Виросло кілька капличок, а також багато будівельно-промислових та продуктових крамниць та инших закладів.
Головною спорудою на цій вулиці є згадана вище церква Благовіщення УГКЦ, пам’ятка архітектури (16 ст.) національного значення, яку, на жаль, понівечили представники однієї з конфесій, і яку відновила греко-католицька громада завдяки фонду «Покуття» (засновник — народний депутат України Андрій Іванчук). А також згаданий цвинтар.
У 1919 р. на Карпатській вулиці містилася захоронка для сиріт під опікою сестер служебниць, відкритий повітовим комітетом опіки над воєнними сиротами (голова комітету о. Василь Попович), в якому тоді перебувало 15 сиріт.
На Карпатській вулиці мешкали артист Коломийського драмтеатру Юрій Тодорів, маґістр права Теофіль Руденський (№26), національно-свідома родина священика о. Костянтина Балицького (№26), гончарі Патковські (№21), активний діяч товариства «Сільський Господар», працівник «Маслосоюзу» у 1930-і рр. Петро Микитюк (№80), короткий період тут мешкав видатний український поет, політв’язень Тарас Мельничук.
Останніми роками на Карпатській вулиці виросло багато нових будівель, відкрилися різноманітні торговельні заклади, зокрема супермаркет «Епіцентр», ресторан «Аркан» та ин.
Підписуйтесь на нас у Facebook Дзеркало медіа
Тelegram https://t.me/dzerkalomedia та Instagram https://www.instagram.com/dzerkalo.media/, щоб отримувати перевірені й оперативні новини