28 січня відзначали День поліпшення ділового спілкування. З цієї нагоди журналісти "ДК" розпитали викладачів кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту про значення ділового мовлення в контексті сьогодення.

«Мета будь-якого спілкування в офіційно-діловій сфері завжди передбачає досягнення успішного результату у вирішенні виробничих проблем. Відповідно, варто подбати про те, щоб спосіб обговорення ділових питань був максимально прийнятним для всіх учасників спілкування.

Необхідно влучно використовувати багатий арсенал наявних в українській мові виражальних засобів. Тут важливими насамперед є форма ділового спілкування (письмове чи усне), статус його учасників (ієрархічне – наприклад, керівник-підлеглий, чи рівноправне – наприклад, колеги за однією посадою) тощо.

Письмове ділове спілкування характеризується обов’язковим використанням установлених мовних формул і кліше, прийнятих у відповідній документації. Усному спілкуванню притаманне більш довільне використання мовних засобів, допустимими є емоційність, образні вирази, професійна лексика (жаргонізми) та фразеологія.

При спілкуванні керівника з підлеглими мовлення покликане забезпечити певну субординацію, статус і роль співрозмовників. Натомість рівноправне спілкування колег на одній посаді менш регламентоване та характеризується невимушеністю, що забезпечує рівність прав та обов’язків співрозмовників.

На сьогодні помітна позитивна тенденція «демократизації» ділового спілкування щодо використання мовних засобів, і це, на мою думку, урізноманітнює можливості та сприяє досягненню кращого результату для всіх його учасників».      

Михайло Ковальчук, доцент кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

«Ділове спілкування сьогодні проникає в усі сфери суспільного життя. У комерційні, ділові відносини вступають підприємства всіх форм власності, приватні особи. Компетентність у сфері ділового спілкування безпосередньо пов’язана з успіхом або неуспіхом в будь-якій справі: науці, мистецтві, виробництві, торгівлі.

Тому в умовах глобалізації інформаційно-інноваційних тенденцій та створення системи безперервної освіти першочергового  значення набуває проблема формування особистості сучасного фахівця, виховання в нього якостей ділової людини, що характеризують можливості  особистісного потенціалу в суспільно-громадській, державно-політичній, виробничій сферах тощо. Сучасна людина повинна володіти наукою ділових відносин, уміти  встановлювати й підтримувати цивілізовані відносини з людьми; культура ділового мовлення вимагає від мовців загальної культури, інтелігентності, ввічливості, знання норм літературної мови і вмінь ними користуватись.

Під час опитування «Що таке культура ділового спілкування?» студенти, як правило, дають такі відповіді: це сукупність вмінь людини аналізувати вчинки інших людей, поважати їх; це складова культури мовлення; вміння поводитися культурно;  мати добру вимову; вміння в будь-якій життєвій ситуації знайти правильний та делікатний підхід;  вміння спілкуватися, поводитися в товаристві; бажання бути культурним і приємним співрозмовником тощо.

Тут дуже доречним стає вислів давньогрецького філософа Сократа «Заговори, щоб я тебе побачив». Адже здатність чітко висловлювати свої думки є запорукою успіху, а культура мови та мовлення – це уміння активно користуватися набутими знаннями та творчо їх застосовувати. А висока мовна культура – невід’ємна ознака освіченої всебічно розвиненої людини».

Галина Волощук, кандидат філологічних наук, викладачка кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника».

«Почну з того, що ділове спілкування – це лише часточка великої сфери людських стосунків. Якщо людина звикла бути чемною і уважною до інших, бачити в них співрозмовників, а не лише об’єкти для реалізації свого власного «я», тоді й спілкування буде власне спілкуванням.

Щодо сфери ділової, то тут маємо багато моментів. Етика контактів у межах колективу між колегами і керівництвом; сфера ділової документації; правила (писані, а найчастіше – неписані), які стосуються ділового листування.

Кажу своїм студентам-філологам, що дуже важливо бути уважними до інших людей. Наприклад, коли їм надсилаю навчальні матеріали електронною поштою, то завжди прошу підтвердити отримання. Вони дивуються: навіщо? І я пояснюю: той, хто надсилає якісь документи, завжди хвилюється, чи їх отримали. Написати «Дякую, отримав!» – нескладно, а з адресанта цим самим ми знімаємо зайве хвилювання. Тобто, це один з прикладів того, як у діловій сфері залишатися людяними. І таких прикладів можна навести багато.

А ви завжди підтверджуєте, що отримали електронне повідомлення?»

Микола Васильчук, кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології Коломийського навчально-наукового інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Юлія МАРЦІНОВСЬКА