11 вересня вже вкотре перенесено судове слухання за позовом єврейської громади міста, яка нараховує до двадцяти її активних членів, на міську раду. Євреї звинувачують владу у "бездіяльності". Як вважає голова громади Яків Заліщикер, під словом "бездіяльність" слід розуміти відсутність реакції міської влади на нібито самовільне встановлення хреста на єврейському кладовищі, що біля міського озера. Слухання перенесено через неявку одного з учасників процесу депутата міськради й громадського активіста Геннадія Романюка. Причини неявки невідомі. Попереднє слухання не відбулося через неявку представника міськради. Нагадаємо, що пристрасті довкола 1,4 гектара паркової території, де у 18 столітті містилося єврейське кладовище, вирують від осені 2015 року. Тоді євреї обгородили територію юдейських поховань металевою огорожею, встановили браму й замкнули її на замок. Коломияни не на жарт обурилися, адже створено перешкоди для проходу через сквер. Голова єврейської громади дав публічне пояснення: територію перекрито на час будівельних робіт. От саме ці "будівельні роботи" й підняли градус локальної міжнаціональної напруги на найвищу позначку. Питання зійшлися клином на одному: хто дав дозвіл на будівельні роботи? І звідси починається перетягування коца. Яків Заліщикер не дає сказати жодним інстанціям, включаючи й міжнародні, такі, як ОБСЄ, посилаючись на рішення сесії Коломийської міської ради від 11.09. 1995 року про надання дозволу єврейській громаді на проведення благоустрою території їхнього меморіального кладовища. (Зверніть увагу – на проведення благоустрою, а не на будівельні роботи!). Коли, як згадано на початку статті, громада обгородила кладовище парканом, почалися акти вандалізму: хтось порозбивав надгробні плити, вчинено підпал каплиці, на самій каплиці намальовано свастику тощо. Після того, як євреї спиляли 50 дерев попри центральну алею, міська влада заборонила їм проводити на території скверу будь-які роботи. На громадських слуханнях громада міста своїм рішенням запропонувала міській владі змінити цільове призначення території – вважати її не меморіальним кладовищем, а меморіальним сквером. А юдейській громаді запропоновано облаштувати "священне місце" в лівому крилі скверу. Не важко здогадатися, що сама переміна формулювання з "кладовища" на "сквер" (нехай і "меморіальний") знизила б молитовне значення спірної вже території. Звісно, євреї на такий хід ніяк не погоджуються. А територія виявилася "спірною" ось з якої причини: деякі мешканці Воскресінців засвідчили, що на тій землі можуть бути поховані розстріляні німцями українські підпільники, називалися й прізвища. Очевидно, що така заявка прозвучала для членів єврейської громади, як вибух тротилу, адже в такому разі "сакральність" території мали б розділити разом з юдеями й християни. Це нововідкриття й стало приводом для встановлення на центральній алеї скверу-кладовища хреста. Довести правдивість свідчень про християнські поховання неможливо – треба би проводити розкопки, що за канонами юдаїзму заборонено. Справа з єврейським кладовищем набула міжнародного розголосу, поінформована про міжрелігійний і міжнаціональний конфлікт у Коломиї й уповноважена з прав людини Валерія Лутковська, яка до березня 2018 року обіймала цю посаду. Чи володіє інформацією нова уповноважена Верховної Ради Людмила Денісова – нам не відомо. На деяких інтернет-ресурсах з’явилися замітки про "антисемітизм" у Коломиї. Передбачити хід подій надалі доволі складно. Громадськість сподівається на справедливе рішення суду. Андрій МАЛАЩУК Фото: Андрій КАНЯ