Додому Новини Економіка МАФи без документів у Коломиї демонтовуватимуть

МАФи без документів у Коломиї демонтовуватимуть

0
Поділитися
Фото ілюстративне

Відділ муніципальної інспекції міської ради попереджає, що тимчасові споруди без продовження дії паспорта-прив’язки чи без документів реєстрації з 10 лютого будуть демонтовані.

Для цього, за словами начальника відділу муніципальної інспекції Василя Кузьмина, згідно з положенням про правила благоустрою Коломиї не потрібно рішення суду.

Don Yapon

Як повинен відбуватися демонтаж тимчасових споруд – розповів адвокат Сергій Александров.

Карту тимчасових споруд в Коломиї дивіться за посиланням: https://www.google.com/maps/d/u/0/v…

 

Правила розміщення тимчасових споруд

Насамперед розберемося в тому, що таке тимчасові споруди та чи існують певні правила їх розміщення.

Поняття тимчасових споруд (їх ще називають малими архітектурними формами, МАФами) міститься в ст. 28 Закону про містобудування. Відповідно до згаданої статті тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного та іншого призначення (далі – ТС) є одноповерховою будівлею, виготовленою з полегшених конструкцій. ЇЇ особливостями є відсутність фундаменту й тимчасовий характер.

На замітку: ставити знак рівності між ТС і МАФами не зовсім правильно. Адже відповідно до ст. 21 ЗУ”Про багоустрій” МАФами, які виконують саме декоративну функцію, вважають альтанки, паркові арки, колони, вуличні вази, крамниці, столи, балюстради тощо.

Для перебування клієнтів і відвідувачів ТС може мати закрите приміщення (павільйон) площею до 30 квадратних метрів.

Не можна поставити кіоск, павільйон, рундук та іншу ТС за власним бажанням і де заманеться. Адже існує Порядок№244, який регламентує процедуру й підстави для розміщення подібних конструкцій.

Відповідно до згаданого порядку підприємцю не доведеться докладати занадто багато зусиль, аби поставити невеличкий кіоск. Передусім бізнесмену слід звернутися до виконкому міської ради із заявою про можливість розмістити ТС. Таку заяву складають у довільній формі. До неї в обов’язковому порядку додають креслення із зазначенням бажаного місця розташування кіоску й реквізити підприємця. За результатами розгляду заяви орган місцевої влади дає відповідь, чи можна ставити кіоск. А от підставою для початку встановлення ТС є так званий паспорт прив’язки.

 

Для його оформлення доведеться ще раз звертатися із заявою до відділу архітектури. Цього разу до заяви необхідно прикріпити: схему розміщення ТС; техумови щодо інженерного забезпечення; ескізи фасадів; схему благоустрою прилеглої території (п. 2.6 Порядку №244).

За десять робочих днів підприємець безкоштовно отримує паспорт прив’язки. І будь ласка – установлюй собі на здоров’я кіоск. А коли монтаж буде завершено, потрібно не забути повідомити виконкому про те, що ТС розміщено відповідно до паспорта прив’язки.

Скажіть, а ви за правилами кіоск встановили? А тепер зносьте!

Кіоски, рундуки й намети можуть бути демонтовані в трьох випадках: закінчився термін дії паспорта прив’язки, його анулювання й самовільне встановлення (п.2.30 Порядку №244).

Довідка: причинами анулювання паспорта прив’язки можуть стати недостовірність поданих для його оформлення документів, а також відмова підприємця встановлювати кіоск відповідно до вимог зазначеного паспорта (п. 2.27 Порядку №244).

А от із власне процедурою демонтажу ТС цілковита плутанина. Проблема в тому, що на законодавчому рівні порядок зносу кіосків, рундуків і наметів не врегульовано. Тому органи місцевого самоврядування беруть ініціативу на себе й установлюють такий порядок своїми рішеннями. Законодавство дозволяє їм це робити.

Тепер з’ясуємо, як відбувається демонтаж ТС у Києві та Львові.

Загалом процедуру знесення кіосків можна розділити на два основні етапи.

Перший і загальний для всіх міст – винесення власникові припису демонтувати ТС за свій рахунок. Відмінність на цій стадії може бути лише в строках, відведених для знесення. Так, у Києві до підприємців не надто прихильні й дають лише три дні, у Львові – аж один місяць.

На наступному етапі вже вбачаємо суттєві відмінності. Так, якщо власник кіоску у Львові не виконає припису, то мерія йде шляхом примусу його через суд (п. 7.8 Положення про порядок розміщення ТС). Зовсім інакше в Києві – тут ніхто не буде панькатися й чекати рішення суду. Після закінчення відведеного терміну комунальні служби демонтують кіоск, перевезуть його на відповідний майданчик для зберігання, ще й рахунок виставлять підприємцеві за свої послуги.

Свого часу подібні дії місцевих органів влади й комунальників викликали чимало суперечок і заперечень із боку бізнесменів, мовляв, без рішення суду демонтувати ТС не можна. Крапку поставив Київський апеляційний адміністративний суд, коли став на бік муніципальних органів. Так, суд дійшов висновку, положення ст.. 38 Закону про містобудування щодо знесення самовільно зведеного об’єкта будівництва на підставі відповідного судового рішення не застосовують до ТС. Адже розміщення й демонтаж кіосків, рундуків і наметів відбуваються в порядку, визначеному Законом про благоустрій. А цей нормативно-правовий акт зараховує закріплення правил благоустрою до компетенції відповідних місцевих рад.

Тому радимо власникам кіосків, павільйонів і наметів не зволікати з виконанням припису.

Якщо ТС потрапить на так званий штраф майданчик, то для її повернення власникові доведеться потрусити кишені. Так, за порядком, який існує в Києві, забрати кіоск можна лише після оплати повної вартості його демонтажу, перевезення, розвантаження, зберігання й нарешті, відновлення благоустрою на місці самовільного розміщення цього кіоску (пп 13.3.5 Правил благоустрою Києва).

Відмова оплачувати надані комунальниками рахунки й забирати ТС із місць зберігання – теж не вихід. Усе тому, що після відповідного часу із моменту демонтажу орган місцевої влади може продати кіоск чи рундук або взагалі перетворити на власність місцевої громади.

Не слід забувати про те, що за відмову демонтувати ТС загрожує ще й адміністративна відповідальність – штраф від 850 до 1700 грн. (ст.152 КпАП).

Що робити, якщо зникло майно або його пошкоджено

На жаль, подібні випадки доволі часті. Адже демонтаж відбувається переважно за відсутності власника. А чи можна висунути якісь претензії органам місцевої влади у зв’язку з втратою або пошкодженням майна? Спробуємо в цьому розібратися.

Відповідно до цивільного законодавства для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: майнової шкоди, протиправної поведінки, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитком, а також вини. Відсутність принаймні одного із цих складників звільняє особу від відповідальності, позаяк її поведінку не може бути кваліфіковано як правопорушення.

Одразу ж зауважимо, що перспектива стягнення вартості втраченого або пошкодженого товару або обладнання через суд доволі примарна.

По-перше, слід довести, що майно справді на момент демонтажу перебувало в кіоску.

По-друге, потрібно підтвердити, що пропажа або псування матеріальних цінностей відбулися саме з вини комунальників, які зносили кіоск. А це дуже складно, адже перед демонтажем комунальні служби не лише опечатують ТС, а ще й складають акт з описом зовнішніх пошкоджень. Тому маємо відсутність протиправності дій органів місцевого самоврядування.

Висновок – усе-таки радимо підприємцям установлювати ТС у передбаченому органами місцевої влади порядку. А самовпевненість може призвести до більших витрат, пов’язаних із поверненням кіоску.