Ігор Слюзар – про інвесторів, дороги, сміття і гроші. ВІДЕО

Стан коломийських доріг, сміттєпереробний завод, соціальне страхування найманих працівників, проекти, які реалізовує міська влада та гроші. Про те, чим живе нині Коломия “очима ратуші”, які стратегічні плани береться реалізовувати, – дізнавались у мера міста Ігоря Слюзара.

Міський голова назвав найактуальніші проблеми Коломиї і їх вирішення та відповів на запитання містян. Читачі “Дзеркала” мали нагоду поставити запитання меру в соцмережі Facebook, а ми, у свою чергу, поставили їх голові міста.

Кадрові зміни у міській раді

– Мали місце дві різні ситуації при заміні секретаря міської ради та заступника голови міської ради. Секретаря ми попросили піти з роботи за невиконання своїх обов’язків, а перший заступник міського голови сам обрав іншу роботу. Мені дуже шкода, оскільки робота вже була налагоджена. Для мене як для міського голови – це нові труднощі. Нова людина, котру потрібно навчити роботі. Зокрема, є багато проектів, які ми постійно лобіюємо на кошти Європейського Союзу. Це безперервний процес, проте спрацьовує один з десяти. Але ж всі ці десять проектів потрібно відпрацювати. Напевно, міжнародні проекти і є основною роботою першого заступника. До того ж, перший заступник веде такі публічні проекти, як громадський бюджет, робота з ОСББ за програмою енергоефективності. На часі нова програма “Підтримка ОСББ у капітальних ремонтах” житлового фонду.

Важливе завдання, яке я зараз доручу першому заступнику – це робота з “чорним” ринком праці. Сьогодні це проблема, бо соціальне законодавство побудоване так, що неофіційно працевлаштована людина у майбутньому не матиме пенсійного забезпечення. Ми почали роботу над цим питанням з нового року, коли нам надали повноваження проінспектувати дотримання трудового законодавства. Зараз діє відділ інспекторів, котрі перевіряють цю ланку. Містом ширилась інформація, що одного з підприємців оштрафували на 600 тис. грн, і він направду зобов’язаний сплатити ці кошти.

Вже за цей рік маємо 1000 нових створених робочих місць. І це, зазначу, не відкриваючи жодного підприємства. Люди зареєструвалися підприємцями або зареєстрували найманих. Основна мета – забезпечити громадянам соціальний захист у майбутньому.

– Чи не ставатиме менше підприємців, оскільки не кожен зможе утримувати офіційно працевлаштованих працівників?

– Дрібний підприємець працює сам на себе. Якщо він розвиває свій бізнес, то одразу повинен враховувати у своєму кошторисі податки на працівників. Проблема не в підприємцях (їх нині близько 2 500), а у працівниках, котрі будуть незахищені. Наш тиск на підприємців щодо найманих працівників зумовлює те, ще більше людей їде за кордон. Там, навіть на тимчасовій роботі, є страхові гарантії, за 8–10 років можна заробити на пенсію. А наші підприємці не платять своїм же людям.

Зрозуміло, що частина малого бізнесу відійде. Коломия – це, напевне, найбільший торговий центр у Західній Україні, оскільки торгують всі. До моменту, коли ввели мінімальну заробітну платню 3 600, у нас було 6000 суб’єктів підприємницької діяльності. Тобто кожен десятий коломиянин займався бізнесом.

Нині людина має вже вибір, оскільки “Leoni” та “Тенмарк” збільшують кількість робочих місць. Сподіваюсь, що протягом року ще два інвестори зайдуть у Коломию. Ми зможемо дати людям вибір.

Leoni

До кінця року відкривають другу чергу заводу, і тоді “Leoni” стане найбільшим платником податку в Коломиї. Нині є три найбільші платники: військова частина (Десята гірсько-штурмова бригада) на першому місці, на другому – Управління освіти Коломийської міської ради і на третьому – Центральна районна лікарня. Відверто кажучи, економічно цим жити місто не може, поки податки не почнемо отримувати від бізнесу.

Сміття та сміттєпереробний завод

– Проблема зі сміттям триває з вересня минулого року. Ще у 2015 році у конкурсі на послуги перевезення сміття в Коломиї перемогу здобула фірма “АВЕ”. На той час менеджмент був на високому рівні.

Фактично “АВЕ” у Коломиї почало працювати з вересня 2017 року, оскільки раніше житло обслуговувало наше комунальне підприємство, в тарифі якого було передбачено вивезення сміття. А вже з 1 липня 2015 року власниками багатоповерхових будинків стали люди. Процедуру виводу комунального підприємства проводили більше двох років. Було проведено конкурс, ми визначали управляючу компанію, якою стала “АВЕ”. Менеджмент компанії не впорався. Зараз відбувається зміна керівника.

Саме тому маємо чергову хвилю невивозу сміття. Вже зараз починають вивозити сміття. За 10 днів зібралось багато сміття, що стало наслідком недотримання графіків. Ми відслідковуємо ситуацію, пишемо скарги, проте керувати у приватній фірмі, зрозуміло, не вдасться. Якщо ситуація не зміниться, ми будемо іти на розірвання угоди з АВЕ. Цього тижня в Коломию приїде керівник “АВЕ” в Україні задля прийняття рішень щодо менеджменту.

Проект “Сміттєпереробний завод” у нас постійнодіючий. Зараз є гарна пропозиція щодо його реалізації. Для зведення заводу потрібно хоча б 5 га землі. 2,5 га на Загайпільському руднику має Корнич. Вже є погодження на надання цієї території під реалізацію проекту від депутатів сільської ради. Тобто потрібно, аби Загайпільська сільська рада дала ще 2,5 га.

Ми із сільськими головами вважаємо, що найкращим варіантом для реалізації проекту сміттєпереробного заводу є село Назірна. Зібравши на нараду сільських голів, ми вирішили, що всі разом для початку будемо оглядати інвестиційний проект, далі проведемо агітацію в селі, пообіцяємо жителям щось натомість за отримання обтяження. Наш спільний бюджет становить більше мільярда, тому така можливість є. Це можуть бути дороги чи освітлення. Плануємо наступного тижня почати із розгляду інвестиційного плану.

Дороги

– Дорогу повз торговицю вже ремонтують. Цією ділянкою займається фірма “ПБС”, яка виграла відповідний тендер. Ще минулого року народний депутат України Андрій Іванчук допоміг отримати на цю дорогу 23 млн грн. Ці кошти є у нас на рахунку, тому й роботу вже розпочали.

Чому знову восени робимо дорогу? У нашій країні інакше не можна, оскільки процедура затвердження технічної документації, проведення тендерів триває шість – сім місяців. Зараз зробимо тільки один відтинок, бо загальний кошторис проекту з’єднання вулиць Міцкевича з Шкрібляка (тобто до Вербізького мосту) – понад 46 млн, а ми маємо тільки половину. Тому частину, на яку є кошти, фірма робить.

Щодо доріг я часто жартую: “Буде ще гірше”. Вулицю Валову та вулицю Чорновола перекопуємо, і поки що ресурсу на ремонт доріг у нас нема. Думали, яким способом можна щось вдіяти. Замінити мережі водогону коштує 50 млн грн. Ми замінюємо тільки магістральний водогін. Взяли кредит Світового банку і за ці кошти замінюємо трубопроводи та шукаємо гроші на відновлення доріг.

– Які, на вашу думку, найкритичніші дороги у місті?

– Найгірша вулиця Атаманюка (попри торговицю). Та вона має перспективу за місяць стати найкращою. Наступна дорога – Шкрумеляка. Ми її разом з вулицею Кобилянської внесли у дорожній фонд минулого року, коли прийняли Положення про дорожній фонд і забрали половину акцизу з наших бюджетів. Це положення передбачало, що до 1 грудня 2017 року ми повинні подати проект з експертизами для роботи у наступному 2018 році. Ми подали чотири дороги. А вже у січні міністерство змінило процедуру витрачання тих грошей і на місцеві дороги нічого не дають. Тієї перспективи вже немає.

Дякувати, що народних депутатів від Коломиї маємо аж п’ятьох. Разом з ними пробуємо “намалювати” якісь зміни до тих законів. У принципі такі міста, як Коломия, ніколи і не знайдуть ресурс на відновлення доріг. Сьогодні добре живуть тільки ті міста, які мають потужні виробництва, а відтак і платників податків.

Двічі на місяць я їду до Києва, прошу, “жебраю” грошей на Коломию. Благо, що є Андрій Іванчук, котрий старається всіляко сприяти Коломиї.

– Які саме дороги встигнете зробити до кінця року?

– Вулицю Моцарта, маємо зробити заїзд до шкіл №1 та №2, вулицю Стефаника спробуємо зробити або хоча б тротуари. Мали б почати мікрорайон Чайковського, гадаю, теж почнемо з дощової каналізації, оскільки у великій частині взагалі відсутня дощова каналізація. З автомобільних доріг більше нічого не робитимемо.

Ми розпочали великий проект щодо озера по вулиці Чехова. Хотіли б цього року повністю завершити благоустрій і вже з наступного року почати наводити лад у парку ім. Т. Шевченка. Плануємо реалізувати великий проект щодо ремонту тротуарів на вулиці Січових Стрільців.

Забудови. Ціни на нерухомість та івано-франківський забудовник у Коломиї

У Коломиї існує змова забудовників, тому і ціни на нерухомість у нашому місті високі. Собівартість будівництва в Івано-Франківську аналогічна, як і в Коломиї. Тому я радий, що у наше місто заходить івано-франківська будівельна фірма. Я дуже сподіваюся, що землю під зведення масиву не куплять коломияни. Монополізація, змова забудовників призводить до того, що у нас найвища ціна на нерухомість. Собівартість повинна бути нижчою, бо земельні ділянки у нас дешевші. Тим і відрізняється Коломия, що всі між собою про все домовляються. Для розвитку – це великий негатив, оскільки немає живої конкуренції.

ОТГ. Чи є ризики в об’єднанні?

– Якщо у селі не вистачає коштів на заробітну платню, то куди вже гірше? Ситуація змінюється тільки в тому, що податкова база збільшується автоматично на тих населених пунктах, згідно із законодавством. Ми своїм селам сказали, що все ними зароблене – їхнє. За рахунок дотацій держави ми будемо утримувати ту мережу закладів, яка існує, нічого не закриємо в селах, котрі об’єднались до 2020 року. Саме тоді, після чергових виборів, у раду об’єднаної громади увійдуть їхні представники, – тоді можна щось закривати, обговорювати тощо. Кожне село отримає кошти на розвиток. Поки немає представництва – питання вкладення коштів у селі, без рішення новоствореної громадської ради на місцях, ми не будемо розглядати та приймати рішень за них.

– Чи вигідне місту таке приєднання?

– Економічної вигоди немає. Всі додаткові податки віддаємо у села. Ми не матимемо збитків. Але ми хочемо, щоб місто жило. У 1939 році Коломия мала 20 тисяч громадян, за рахунок експансії сільського населення в місто ментально прив’язали людей з навколишніх сіл до Коломиї. Сьогодні потрібно зробити таке ж. Люди подаються то в Івано-Франківськ, то у Чернівці. До того ж нам цікаві великі європейські гранти для ОТГ, якими ми обов’язково скористаємося.

Водоканал. Скільки ще триватимуть роботи?

– Проект розписаний на два роки. Окрім водогонів, маємо ще доочистку води, треба герметизувати басейни чистої води. У наступному році повинні б завершити проект. Центральну частину, сподіваюсь, зробимо цього року.

Водноспортивний комплекс

– Ми відновили будівництво. Державне фінансування надходить у другому півріччі. Ми зупинили будову на дуже незручній стадії, як наслідок – затоплений фундамент простояв шість місяців. Це викликало технічні проблеми. При відновленні ми перевірили твердість бетону і під чашею басейнів виявили, що одна стрічка фундаменту не забезпечила твердості. Ми її зносимо, заливаємо нову.

Зовнішня реклама

– За розміщення рекламних білбордів на будинках тепер відповідають приватні власники. Тому, якщо вони дозволяють, то ця реклама там розміщена. Це їхня власність і платню за розміщення, відповідно, збирають вони. А нам платять тільки податок з реклами.

У місті ми демонтуємо по одній рекламі на місяць. Для особливо нахабних підприємців, котрі не реагують на наші прохання, застосовуємо силовий метод. Звісно, “обдерти” без попередження все місто – теж не правильний шлях, оскільки дійсно є люди, котрі не готові витратити зараз на заміну реклами кошти. Підприємці пишуть зобов’язання виконати заміну через півроку або в інший термін, а ми входимо у становище. Вже кожен директор мережі магазинів отримав від нас повідомлення про зобов’язання навести лад з вивісками.

Ринок чи стихійна торгівля?

– Дякувати Богу, біля “Писанки” припинили торгівлю. Тільки є один день на тиждень, коли ми нічого не можемо зробити – це субота. Інспектори мають законні вихідні. Всю вуличну торгівлю ми “затиснули” у дві вулиці, це – площа Ринок та вулиця Сагайдачного. Ми розуміємо, що люди виживають. Від нас вимога одна – свідоцтво про підприємницьку діяльність. З людей, котрі торгують своєю сільськогосподарською продукцією, беремо грошовий збір (аби потім прибрати ту вулицю).

Дитячі майданчики

Цього року ми встановлюємо 13 дитячих майданчиків та 5 спортивних. Їх мають поставити на початку жовтня. До того ж, цього року будуть чотири спортивні майданчики – три зі штучним покриттям. Одну з поліуретаном ми вже здали (поблизу школи №4). Замінюємо за допомогою Андрія Іванчука поле у школі №8, в парку ім. К. Трильовського і також ставимо штучне футбольне поле на Січових Стрільців – Лисенка, 1, за допомогою депутата Ігоря Ільчишина, котрий пообіцяв основу.

Вартість навчання у музичній школі

– Вартість навчання для всіх однакова. Але для коломийських дітей ми доплачуємо гроші самі. Кожне село також може доплатити за своїх дітей. Ми прийняли пільгу для всіх дітей з міста, а також дітей, у яких хоча б один з батьків офіційно працює у Коломиї.

Три найбільші проблеми Коломиї на думку мера

1. Робочі місця. Коломияни повинні мати вибір високотехнологічного виробництва. Людина з освітою має знайти собі роботу. У нас практично нема молодих людей з технічною освітою. Ті, хто навчалися в інших містах, – не повернулись. Здебільшого у нас люди з вищою освітою задіяні в гуманітарній сфері.

2. Дороги.

3. Сміттєпереробка.

Сніжана ГАВРИЛЮК

Фото: Андрій КАНЯ

Читайте також: Відео: що думає міський голова Коломиї про роботу AVE