Унікальне Великоднє дійство – фестиваль гаївок – відбувся у Нижньому Вербіжі на подвір’ї старовинної церкви Різдва Богородиці, занесеної до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Кілька слів про саму церкву. За переказами, вона збудована на місці спаленого татарами чоловічого монастиря у другій половині 18 століття. Збудована за кошти опришка Григорія Семенюка, котрий після свого опришкування зробився провізором збудованої церкви. Несподіваною гостею фестивалю стала гостя зі Львова, далекий нащадок роду  Семенюків 75-літня Христина Мазепа. Жінка зачитала весь свій родовід, починаючи від славної пам’яті Григорія Семенюка. "Коли вам буде не надто добре, йдіть у цю віками намолену церкву…" – закликала пані Христина мешканців Нижнього Вербіжа. Тим часом забамкали церковні дзвони, хор заспівав "Христос воскрес", обізвався голос трембіти. Знаменно, що всіх присутніх на фестивалі привітали священики двох конфесій: правлячий душпастир цього храму Юрій Кадинський та греко-католицький священик і капелан Михайло Дзюба. Відтак розпочалося, власне, саме дійство з участю церковного хору, учасників художньої самодіяльності Нижнього та Верхнього Вербіжів, Мишина, Великого Ключева, Тростянки, школярів. Почали від "кривого танцю", а далі пішли веселі й жартівливі співанки весняного циклу. Хлопці та дівчата, взявшись за руки, перегукувалися одні з одними дотепними висловами. Молодша дітвора та парубки з дівчатами водили співані хороводи, вправлялися в акробатичних трюках. Ось що нам сказав з приводу фестивалю голова Нижньовербізької ОТГ Ярослав М’якущак: – Найперше, ми пишаємося, що нашу давню церкву взято під егіду ЮНЕСКО. Велика шана мешканцям нашого села, живим і відійшлим, котрі зберегли її. За переказами старожилів, біля цього Божого храму на Великдень відбувалися весняні забави молоді. Тому ми й спробували відродити цю традицію. Запросили багато аматорських гуртів, але погодилися далеко не всі, бо не мають відповідного репертуару. Але, самі бачите, що початок вдався. Наступного року можна сподіватися на активніше залучення аматорів самодіяльності з цілого регіону, а може й ширше… АВТОР: Іван ДЖИНДЖУРА ФОТО: Андрій КАНЯ