Бізнес через приціл страйкболу

Майже щодня Олександр Потеряйло долає кільканадцять кілометрів, щоб добратися у Франківськ, де має власний бізнес, а увечері повертається, адже у Коломиї на нього чекає сім’я: дружина та дві доньки. Чоловік каже, нерідко трапляється так, що коли їде з дому діти ще сплять, коли повертається – вже бачать сни. Але все ж, не зважаючи на активний спосіб життя, та те, що бізнес забирає багато сил і енергії Олександр хороший сім’янин та турботливий батько, а ще амбітна людина, яка прагне постійного розвитку.

Олександру Потеряйлу – 34, він успішний бізнесмен, власник магазину тактичного спорядження “Strikeshop”, та співласник ще двох магазинів у Івано-Франківську. “Strikeshop” Олександр вважає справою свого життя, оскільки присвячує йому найбільше часу. Там продається страйкбольна зброя, військовий одяг і взуття.

“Крім страйкболістів нашими відвідувачами є військові, поліцейські, охоронні фірми – вони купують спорядження, одяг та взуття. Це речі загального вжитку, як для тренувань, так і для роботи. Військовослужбовці, учасники АТО отримують ще й знижки”, – розповідає бізнесмен.

Це заняття сподобалося не зразу, веде далі Олександр, спершу захопився бізнесом, а вже згодом і страйкболом.

А все почалося так:

“У 2006 році, коли я ще працював у банку, мій знайомий сказав про те, що він має спорядження, займалися із другом пейнтбольним клубом і хотів би це продати, а я вирішив купити, спробувати. Спочатку я цим займався, як бізнесом, джерелом доходу, а вже згодом захопився. Робота у банку допомогла зрозуміти, де беруться гроші куди вони діваються, зав’язати певні знайомства”, – каже Олександр.

У свою справу Потеряйло закладає певні цінності, для нього важливий хороший сервіс і задоволений клієнт. Олександр вважає, що кожна людина має вміти за себе постояти, а зброя і вміння правильно з нею поводитися суттєво в цьому допомагають.

До створення власного бізнесу встиг попрацювати закордоном, там і заробив свої перший капітал. З нами поділився, як заробив перші 10 тис, коли вперше до рук взяв зброю та що відчув, коли взяв на руки доньок:

У скільки років ви купили свій перший телефон?

– В 17, це був 2001 рік, купив його в Англії, тоді він коштував 20-30 фунтів стерлінгів. На той час я там працював. В Коломиї мобільного зв’язку ще взагалі не було. Для мене він був більше потребою, ніж забаганкою.

Коли ви заробили перші 10 000 грн, ваші відчуття?

– Я тоді за 2 дні заробляв як мої батьки за місяць. Нічого особливого не відчув, намагався щось бізнесувати. Це було 2001-2002 роки і 10000 грн були зовсім іншою сумою, ніж зараз.

Коли ви вперше стріляли і як можете описати ці відчуття. Чому це для вас цікаво?

– Страйкбольну гвинтівку до рук взяв десь у 2009 році, це була гра, тож здалася досить цікавою. Вогнепальну в 2015, коли придбав власну рушницю. По відчуттях нічого особливого, оскільки “школу” вже пройшов на страйкболі. Важливо при поводженні з вогнепальною зброєю – це дотримання правил та техніки безпеки, а ще почуття відповідальності і розуміння що це зброя.

Що ви відчули, коли вперше тримали на руках свою доньку?

– Мені було 31, коли народилася перша донька і 33, коли з’явилася на світ друга. Ці відчуття неможливо передати. Натхнення робити щось більше, ніж до того, почуття відповідальності.

Бізнесмен ділиться таємницею, вже цієї весни планує відкрити подібний магазин у Коломиї. Каже, досі вважав цей бізнес не надто перспективний для невеличкого містечка. Але і Коломия, і бізнес для нього дуже близькі, тому, має на меті їх поєднати.

У Олександра є ціль: хоче, щоб в майбутньому “Strikeshop” став всеукраїнською сіткою магазинів, а окрім торгівлі планує займатися ще й пропагандою стрілецької культури.

Спілкувалася Олена Гелетюк