Ні для кого не секрет, що під час Революції Гідності громадяни України, і коломияни зокрема, вибрали європейський шлях розвитку. Кожен мешканець Коломиї має уявлення, як виглядає сучасне європейське місто, а також знає все те, чого не вистачає Коломиї, щоб посісти гідне місце серед них. Наважусь представити Вашій увазі своє бачення розвитку нашої з Вами малої Батьківщини.
Першим кроком, як на мене, повинно стати проведення незалежної об’єктивної інвентаризації майна та аудиту всіх фінансів. Це потрібно для того, щоб громада знала, яким майном вона володіє, в якому воно стані та чи взагалі існує, а не числиться на папері. Також коломияни мають знати, які доходи отримує місто, на що витрачає ці кошти і яку користь це приносить місту. Тільки коли будемо знати на чому ми стоїмо, можна починати щось планувати та обговорювати.
Після цього необхідно налагодити зв'язки та продуктивну співпрацю з районною, обласною та державною владою з метою узгодження цілей, завдань та планів їх реалізації, а також отримання всієї необхідної для цього інформації. Особисто я вважаю, що байка «Лебідь, рак і щука» була написана для того, щоб на ній вчилися, а не відтворювали в реальному житті. Також Коломия багата людьми, які зараз є успішними підприємцями, державними діячами, видатними вченими та діячами культури, які волею долі не проживають тепер в нашому місті, але для них це насамперед рідне місто – тут вони народились, здобували освіту, робили перші кроки в бізнесі тощо… Від таких людей навіть слова підтримки чи порада мають вагу золота.
Тепер декілька слів про інвесторів. Всі коломияни вже дуже багато та довго слухають, як в наше місто доходять серйозні інвестори: не то з Австрії, не то з Німеччини, але чомусь ніяк не можуть дійти. Справа в тому, що поняття «інвестор» та «меценат» мають дещо різні визначення. Інвестор – це суб'єкт, який вкладає кошти з метою отримання максимального прибутку. Тому для того, щоб він уже нарешті прийшов у Коломию і почав платити в казну міста, нам потрібно створити для нього всі умови. А це в переважній більшості дуже непопулярні кроки. Одразу спадає на думку приклад Герхарда Шредера (попередник Ангели Меркель) та Соціал-Демократичної партії Німеччини. Він провів такі реформи, як: зробив жорсткішим трудове законодавство, суттєво знизив витрати на охорону здоров'я, підвищив пенсійний вік, понизив пенсії та соціальні виплати. Все це дало дуже суттєвий поштовх для економічного розвитку Німеччини в 21 столітті, але вибори виграти вже 10 років він чомусь не може.
Коломияни вимагають змін. Але що вони готові зробити самі для цього? В які обіцянки готові повірити на цей раз? Я вважаю, що місто можуть змінити ті люди, яких ми з Вами оберемо на місцевих виборах в жовтні цього року.
Олег ІВАНОВ