Коломия разом із шістьма селами створила нову адміністративно-територіальну одиницю – Коломийську громаду. Як вона функціонує, як ділитимуть між собою бюджет місто і села, як вирішуватимуться земельні питання та як на Коломию вплинула децентралізація – розповідає Роман Остяк, заступник міського голови Коломиї.   – Децентралізація – одна із реформ, яка насправді почала працювати. Що ця реформа дала Коломиї? – Коломия є містом обласного підпорядкування, тож ми завжди мали дещо більше повноважень, ніж менші міста області. Зокрема, у фінансовій сфері та сфері соціально-економічного розвитку. Позитив децентралізації в тому, що нам дали ще більший обсяг повноважень. Так Коломия отримала право самостійно визначати містобудівну політику, тобто ми самі визначаємо, де будувати і як будувати. Також держава передала контроль над цими процесами. Тепер інспекція держбудконтролю – це наша місцева, а не державна структура. Це дає можливість набагато швидше реагувати на порушення у сфері містобудування та краще контролювати дотримання правил благоустрою. Також держава передала нам повноваження у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю. В Коломиї створений відповідний відділ, який нині є одним із найкращих в області. Це також дало свої плоди і стимул для підприємців офіційно працевлаштовувати своїх працівників. Варто згадати і про передачу на місця права здійснювати деякі реєстраційні дії. Зокрема мова про реєстрацію місця проживання, реєстрація бізнесу, майнових прав. Ці послуги приносять до міського бюджету додаткові надходження. Ну і варто згадати про те, що відтепер землі поза населеними пунктами також передані у комунальну власність громад. Якщо говорити про Коломию, то для нас це приблизно 500 гектарів земель сільськогосподарського призначення. Раніше цими землями керувала держава, тепер ми самі визначатимемо, як ними розпоряджатися. – Цього року Коломия вперше за роки незалежності стала бездотаційним містом. Це також результат децентралізації. Якщо так, то чи зможемо ми втримати цей статус і чи має місто можливості й надалі бути фінансово незалежним та самодостатнім? – Той факт, що місто стало бездотаційним, – не тільки результат децентралізації, але й роботи міської ради в напрямку наповнення бюджету. Індекс податкоспроможності нашого міста перебуває на рівні загальноукраїнського. Саме тому ми не отримуємо дотацій з державного бюджету, як отримують ті громади, у яких згаданий індекс менший. Однак не дотуємо і державний бюджет, як це роблять міста з вищим індексом податкоспроможності. Загалом таких громад в Україні 9%. Чи є можливості ще збільшити надходження до бюджету – звичайно. Це, зокрема, залучення інвесторів, це робота із підприємствами-боржниками по сплаті земельного податку, оренди землі, податку на прибуток фізичних осіб. Крім цього, до нас доєдналися цілий ряд сіл, це також дає перспективи для росту бюджетних надходжень. – Ви згадали за об’єд­нання Коломиї та довколишніх сіл. Це, власне, тема, про яку також цікаво поговорити. Є вже рішення Коломийської міської ради, є рішення сільських рад. Чи можна вважати, що процес створення Коломийської громади завершений? – Так, об’єднавчі процеси у Коломийській громаді закінчені. Кабінет міністрів планує, що до червня 2020 року усі добровільні об’єднання громад повинні бути завершені для того, щоб у жовтні провести місцеві вибори вже на основі нового територіального устрою. Свого часу ми комунікували з багатьма селами Коломийщини на предмет об’єднання. Були громади, які категорично виступили проти об’єднання з Коломиєю. Інші ж села відгукнулися на пропозицію. З ними ми й створили нову адміністративно-територіальну одиницю. Втім, Коломия на сьогодні і надалі відкрита до розширення нашої громади. Є села, які досі не увійшли до жодної громади. Це, наприклад, Раківчик, Сідлище, Ценява. Крім того, ми готові до об’єднання із вже створеними громадами. Хоча одразу зазначу, що конкретних перемовин ні з ким не ведемо, але уважно аналізуємо ситуацію. – Із зміною адміністративно-територіального устрою змінилась і система управління. Як тепер відбувається керування об’єднаною громадою? – Управління громадою здійснює Коломийська міська рада. Усі сільські ради були ліквідовані, а колишні сільські голови отримали статус старости села. Також вони стали членами виконавчого комітету Коломийської міської ради. Усі рішення, які стосуються життєдіяльності громади, приймаються на засіданнях сесії міської ради та виконкому. Однак у кожному населеному пункті створена громадська рада, куди входять колишні сільські депутати та активні мешканці. Жодне земельне чи майнове рішення, яке стосується їхнього села, міська рада до розгляду не приймає. Ще одна зміна відбудеться вже у 2020 році. Зокрема передбачено, що кількість депутатів міської ради зросте до 36-ти, і, звичайно, туди після виборів зайдуть депутати від сіл. – Яким чином відбуватиметься розподіл бюджету між містом та селами? – Цього року ми очікуємо приблизно 300 мільйонів гривень власних надходжень до бюджету. Від приєднаних сіл плануємо отримати близько 10 мільйонів. При формуванні бюджету ми вирішили цих 10 мільйонів спрямувати в села у вигляді коштів з бюджету розвитку. Тож тепер складається така ситуація, що Коломия дотує села, адже на сьогодні немає фінансової самодостатності сіл, хоча ми працюємо у цьому напрямку. – Влада, очевидно, аналізувала соціально-економічний стан сіл, стан їхнього комунального господарства та інфраструктури. Як ви цей стан оцінюєте і які проблеми сіл потребують нагального вирішення? – Серед найгостріших проблем я б виділив три. Це ремонт доріг і тротуарів, вуличне освітлення та вивіз сміття. Ми також уважно вивчили стан освітніх, медичних та культурних закладів у селах і хочу відзначити, що вони усі в досить належному стані. Певні питання, звичайно, є, але не глобального характеру. Це саме можна сказати і про транспортну мережу. Нещодавно громада Ланчина перекривала дорогу, вимагаючи ремонту мосту. Через це люди із Саджавки не могли доїхати до Коломиї. Ми оперативно відреагували і вже запустили міський маршрут до Саджавки. Крім цього хочу зазначити, що ми внесли мешканців сіл, які мають пільги, в програму пільгового проїзду у міських автобусах. – Територія Коломийської громади – одна з найбільших в Івано-Франківській області. Після об’єднання маємо багато земель. Влада знає, як їх можна використовувати з користю? – Ці землі, а це 9 тисяч гектарів, мають різне цільове призначення: сільське господарство, землі під забудову, лісові землі. Насамперед ми працюватимемо над тим, щоб кожен гектар використовували згідно з цільовим призначенням. Разом з тим, ми не виключаємо, що використаємо ці землі і для інших цілей. Ми розглядаємо, наприклад, розміщення сонячних електростанцій, розвиток садівництва, ведення тепличних господарств, створення рекреаційних зон, будемо готувати ділянки для ймовірних інвесторів. – Завершуючи розмову, скажіть, що, на вашу думку, отримає від об’єднання Коломия, а що – мешканці сіл? – Я не хотів би нас ділити на місто і села. Краще говорити про об’єднану громаду, а громада внаслідок об’єднання отримає перспективу росту. Ми отримали нові напрямки діяльності, яких у Коломиї дотепер не було – це, наприклад, сільське господарство, тваринництво. Зрештою, це збільшення можливостей у сфері туризму та рекреації. Села також виграли, адже усі програми соціально-економічного розвитку, які працювали у місті, тепер стосуються і їхніх мешканців. Вони мають безперешкодний доступ до міських навчальних закладів – і загальноосвітніх, і позашкільних. Також до їхніх послуг ЦНАП. Крім цього, відтепер мешканці сіл громади користуються і послугами комунальних підприємств Коломиї. Це проведення благоустрою, обрізка дерев, ремонт об’єктів інфраструктури, освітлення вулиць тощо. Віктор ФІТЬО