Чим старшим стаєш, тим більше знайомих прізвищ відчитуєш на цвинтарних могильних табличках. І на це нема ради, як писав класик. Старіння – наразі єдиний спосіб продовжити собі життя… Але не будемо марно філософувати.
КП «Коломийська міська ритуальна служба» опікується єдиним діючим цвинтарем на вулиці Довбуша, двома недіючими старими – на Монастирку (Церква Благовіщення) та польським цвинтарем на вулиці Мазепи, а також – територією зі спірним на сьогодні статусом біля міського озера, де до другої світової війни ховали юдеїв.
Кладовище на вулиці Довбуша, за якихось сім кілометрів від центру міста діє від початку 70-х років минулого століття. За неповних 50 років тут знайшли свій вічний спочинок 28 тисяч коломиян. Цвинтар задіяний щоденно. Директор кладовища Роман Джаман каже, що за день буває до семи поховань, іноді – менше. «Темпів росту останніми роками не спостерігається», - можна виснувати в стилі чорного гумору.
Територія кладовища площею 26 гектарів дозволяє тут ховати небіжчиків з перспективою не менше ще 10 років. Заздалегідь розробляється проектна документація на нове кладовище – через дорогу попри об’їзну магістраль. У штаті кладовища, окрім адміністративних працівників числяться землекопи, прибиральники.
Особливо доглядають алею Слави, де поховані сім військовиків-коломиян, які загинули у боях на Донбасі у неоголошеній війні з Росією (на знімку).
Землекопам важко працювати в зимові морози, - пояснює директор. – Ніхто навіть не здогадується, що хлопцям доводиться вставати о четвертій удосвіта, аби пропалити грунт під могилу, інакше землю не скопаєш.
А взагалі, якщо кинути оком по території, вона виглядає добре доглянутою й чистою. Встановлено дві металеві брами при в’їзді, по периметру засаджується живопліт, асфальтуються доріжки, ремонтуються лавочки - одразу видно, що фінансування, яке втричі збільшилося за останніх чотири роки пішло ритуальникам на користь.
Всі могили обліковані. Будь-яке прізвище небіжчика можна відшукати в електронній картотеці. Є крім того могили, у яких спочивають невідомі особи, на табличці так і написано. Їх ховають за рахунок міської казни.
АВТОР: Андрій МАЛАЩУК