ЧИТАЙ. ДИВИСЬ. СЛУХАЙ

logo

Ігор Білоскурський: "Наша установа закрита. Якими б словами це не називали, її більше не існує"

Звістка про те, що в Коломиї закривають, розформовують, реорганізовують – словом, реформують - одразу чотири медичні заклади, долетіла вже й до столиці. Долетіла, щоправда, уривками.


Наприкінці лютого ми розмовляли з очільником тубдиспансеру, що незабаром стане комунальним некомерційним підприємством. Наступна зупинка - Коломийський міжрайонний дерматологічний диспансер. Головний лікар установи розповів, чи були шанси зберегти диспансер і куди тепер звертатися хворим.


«Маленькі спеціалізовані лікарні просто змушені закриватися»


Існує дуже мало установ, які зможуть виконати вимоги НСЗУ в рамках реформи спеціалізованих закладів вторинної ланки. А якщо вимоги не дотримані, не підтверджується й пакет надання послуг - установа змушена закривати стаціонар.


Маленьким спеціалізованим лікарням висунули майже недосяжні, та й, по факту, непотрібні вимоги: рентген, операційну тощо. Але при потребі хворого можна скерувати на рентген до місцевого тубдиспансеру, наприклад, а на операцію – до ЦРЛ.


Спеціалізований стаціонар у Коломиї припинить своє існування вже з понеділка, а з першого квітня закриють і в Івано-Франківську. В сусідніх областях таких медустанов теж немає – їх залишиться всього дві на цілу Україну.


Існують інфекційні патології, які небезпечні для оточуючих, а є дерматози. Останні, хоч і виглядають не надто привабливо, не несуть жодної небезпеки для оточуючих. Однак, бувають дерматози з важким перебігом. Їх треба хоча б деякий час лікувати в стаціонарі, а вже потім переводити на амбулаторне лікування. Окрім того ми лікували венеричні й інфекційно-паразитарні захворювання, що передаються побутовим шляхом.


Основна ідея будь-яких реформ - покращення життя пацієнтові. Але в чому ж покращення, якщо хворим пенсіонерам тепер доведеться їздити за свою пенсію до Києва в стаціонар?



Врятувати диспансер можна було щонайменше двома способами


Закриття відбувається не з ініціативи керівництва установи. Це – рішення міської ради, оскільки вони є власниками. Я виступав на сесії й казав: мати шкірвендиспансер в місті чи не мати - в руках місцевих депутатів.


Ми мали змогу створити КНП на базі міста чи області, тому неодноразово писали звернення в міську раду ще з квітня минулого року. Обласна рада давала дозвіл за однієї умови – передача цілісних майнових комплексів на баланс області. Міська рада наші звернення не підтримала і передавати майно теж відмовилася. Попри те, що 20 років це приміщення фінансується з бюджету області, податки йшли до місцевого бюджету.


Ми також просили розмістити хоча б 10 ліжок стаціонару в Коломийській інфекційній лікарні, домовилися з головним лікарем, але міська влада знову відмовила.


Минулого року бюджет нашого медзакладу склав 4,5 мільйона гривень. Проте, згідно з реформою, левова частка фінансування відбуватиметься через НСЗУ. На місцевий орган, який дає дозвіл на створення КНП, лягає тільки оплата енергоносіїв. Це 350 – 380 тисяч гривень на рік. До слова, сума податків, які сплачують працівники диспансеру в міський бюджет протягом року, майже вдвічі більша.


Що далі?


У Коломийській ЦРЛ буде в межах п’яти дерматологів. У дитячій поліклініці – ще дві ставки.


Фактично це - руйнація надання цілісної спеціалізованої послуги. Ми проводили поліклінічні та лабораторні дослідження, а також стаціонарне лікування пацієнтів. Хто надалі надаватиме якісну лабораторну допомогу? Про стаціонар взагалі не йдеться, максимум – денний стаціонар для дітей.


50 осіб штату з понеділка залишаються без роботи. Хтось потрапить на біржу, хтось, можливо, далі працевлаштується. Двом працівницям залишалося пів року до пенсії.


Щоб Коломийський шкірвендиспансер знову працював, треба скасувати рішення сесії про закриття установи. Хто буде цим займатися? Це робиться для того, щоб показати: йде велика боротьба за пацієнта. Але не за його добробут.


Дерматологом не можна стати, прочитавши підручник – необхідна практика. Часом кілька лікарів дискутують над одним випадком і не можуть поставити однозначний діагноз. Висновку доходять тільки згодом, спостерігаючи за хворобою в динаміці.


P. S.: Хочу нагадати пацієнтам, котрі мають у нас амбулаторні картки: не забудьте їх забрати. Хворим, що були на диспансерному обліку з хронічними патологіями, необхідно продовжувати лікування, маючи перед собою історію перебігу захворювання.



Юлія МАРЦІНОВСЬКА


До теми: Головний лікар Коломийської інфекційної закликає не закривати лікарню. ВІДЕО