Днями я отримав лист від Національної парламентської бібліотеки України з нагадуванням, що, відповідно до закону, я зобов’язаний надсилати примірник своєї гумористично-сатиричної газети до їхньої книгозбірні. Далі йшов погрозливий текст, що, згідно з доповненнями до певного закону, якщо я не надсилатиму такі примірники, то мене оштрафують на 30-50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Я відписав і спитав, яку кару передбачає законодавство для працівників провідних державних бібліотек, в т. ч. й Парламентської, за те повільне оцифровування книжок і часописів. Провідні бібліотеки й архіви передових країн оцифрували свої фонди і виставили в інтернет, де безкоштовно чи за невелику платню можна ними скористатися. Наші ж керівники державних бібліотек, архівів і музеїв розуміють суспільне багатство як своє, власне, а не громадське. І не несуть жодної фінансової відповідальності за це. Подібне діється скрізь..Наприклад, яку фінансову відповідальність несе якийсь дрібний службовець, що вчасно не видав вам довідку чи наробив у ній блудів? Яку відповідальність несе служба, яка на роздоріжжі забула поставити дороговказ? Яку відповідальність несе автор шкільного підручника за помилки? Ви скажете, насамперед повинна існувати відповідальність сумління. Еге ж, тільки не в нас. Відповідальність совісті – це для вищого суспільства. У нас совість замінили хитрістю й некомпетентністю. Найбільша суспільна відповідальність лежить на тих, хто приймає закони. Розумні закони забезпечують гармонійне суспільне життя, громадянську перспективу і свідчать про рівень держави. Хто у нас відповідальний за розумні закони? Правильно – Верховна Рада України. Пригадую, як на початку 1990-х комуністична партія пустила між людей дезінформацію, що до Верховної Ради не можна допускати письменників. Щоправда, згодом ті самі лицеміри брали до своїх партійних списків зірок естради, які стоять на значно нижчому інтелектуальному рівні, ніж письменники. Напрошувався висновок: якщо в парламенті будуть самі бізнесмени, то вони забезпечать дієві економічні закони, а якщо будуть юристи, то вони взагалі забезпечать справедливі закони. Письменників у парламенті нема, однак представники бізнес-еліт чи їхні маріонетки не здатні прийняти сприятливі економічні закони, а представники юридичної системи також не здатні прийняти належних законів. Прикладом цього є недавні голосні події з арештом керівника партії УКРОП Геннадія Корбана. Що ж ми побачили? А те, що коли діяти відповідно до нашого законодавства, то в нас майже неможливо заарештувати особу. Зрозуміло, що ще важче випустити особу з-під арешту. Не кажучи, що взагалі майже неможливо фінансово чи кримінально покарати осіб, які знехтували законом. Адвокати Г. Корбана загнали в кут прокурорів, міліцію/поліцію і суддів. Отже, наші закони можна трактувати як кому заманеться. У них повно дірочок з обнадійливим світлом. Вітчизняне законодавство досконало не продумане або ж спеціально заплутане і залишає можливість судити й милувати, відповідно до дзвінків згори і до фінансової спроможності підозрюваного чи потерпілого. Хочеться спитати: невже в державі, де є тисячі юристів теоретиків і практиків – з-поміж них нема розумних людей? Чи вони всі просто хитрі? І яку відповідальність несуть розробники законів за те, що вони натворили? Відомий психолог З. Фройд писав: «Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що вона передбачає відповідальність, а відповідальність більшість людей лякає». Золоті слова, які особливо підтверджуються в нашій державі. Від простого селянина до столичного депутата в нас ніхто не хоче брати на себе відповідальність. Нація безвідповідальних істот! Найбезвідповідальнішими бувають колективні органи й структури. Найбільша ж відповідальність лежить на лідерові держави чи громади. Президент, який каже, що за тиждень скінчиться антитерористична операція, відразу ж засвідчив свою страшенну безвідповідальність. Що ж казати про нижчих? Їхня безвідповідальність значно більша. Більшість кандидатів у депутати понаписували свої передвиборчі програми, абсолютно не думаючи як, коли і яким чином можуть їх виконати. Тобто, безвідповідальність у них присутня в самому зародку. І як добре нагадав депутатам про це у привітальному слові на першій сесії новообраної Коломийської міської ради владика Василь. Та чи почули його? Нагадаймо слова французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері: «Бути людиною – це відчувати свою відповідальність». Спитаймо кожен себе, за що ми несемо відповідальність на цій землі: лише за себе, чи за свою родину, за своє місто, за Всесвіт? Ось на якому пункті зупинитесь – настільки ви людина. Мала чи велика. Що ж до моєї веселої газети, то керівництву Національної парламентської бібліотеки України не вдасться мене оштрафувати. Річ у тім, що 2015 року «Патилько» не виходив. Микола САВЧУК